Зміни в полярних океанах – це не окремі явища, а «взаємопов’язана трансформація фізичних систем, екосистем і суспільств». Такого висновку дійшли автори доповіді про стан Світового океану.
У цій роботі, виконаній у межах європейської програми спостереження за Землею Copernicus, дослідники присвятили полярним регіонам окремий розділ.
Про це пише RFI Українською, передає Інше ТВ.
Автори проаналізували супутникові дані за понад чотири десятиліття, починаючи від 1980-х років, та зіставили їх із результатами інших наукових досліджень, зокрема про руйнування арктичних берегів, відтавання вічної мерзлоти і стан колоній пінгвінів. Аналіз показав, що зростання температур, скорочення крижаного покриву, руйнування берегів і загибель тварин взаємопов’язані.
За даними досліджень, на які посилаються автори, площа арктичного морського льоду влітку скорочується на понад 10% за десятиліття з початку супутникових спостережень. Сама Арктика з 1980 року нагрівається майже вшестеро швидше, ніж планета пересічно. А осінь 2025 року стала там найтеплішою за всю історію спостережень.
В Антарктиці 2016 року площа морського льоду різко скоротилася, вийшовши за межі звичайних коливань. Дослідники називають це «зсувом режиму», припускаючи, що зміна незворотна.
Розігрів біля берегів РФ
За темпами потепління лідирують російські арктичні моря. Температура поверхневих вод Карського зростає на 1,68°C за десятиліття – приблизно в 14 разів швидше, ніж пересічно у Світовому океані (розрахунок RFI за даними доповіді). Слідом ідуть Східно-Сибірське і море Лаптєвих – по 1,28 °C за десятиліття, потім Баренцове – 1,23 °C. Як порівняти, у морі Бофорта біля берегів Аляски та Канади зростання становить 1,19 °C за десятиліття.
Баренцове море ще й втрачає 12% льодового покриву за десятиліття – більше тільки в Гудзоновій затоці в Канаді. Mercator Ocean International також зазначає в пресрелізі, що з 1982 року площа морського льоду в Баренцовому морі скоротилася на 70%. У Карському та Чукотському втрати становлять 7% за десятиліття.
Вода біля арктичних берегів дедалі довше залишається незамерзлою. Як порівняти з початком 1980-х років, цей період подекуди продовжився на чотири місяці і більше – найбільше в Баренцовому, Карському і Гренландському морях.
Береги руйнуються, судів більшає
Через скорочення крижаного покриву в Арктиці швидше руйнуються береги: без захисту морського льоду вони зазнають впливу хвиль. Райони, де лід відступив найсильніше, збігаються на супутникових знімках із тими, де швидко розмиває узбережжя, – зазначають автори доповіді. За даними досліджень, на які вони посилаються, протягом останніх десятиліть швидкість відступу арктичних берегів зросла вдвічі і більше.
Ерозія посилюється таненням вічної мерзлоти: скріплений льодом ґрунт втрачає міцність і завалюється.
Ці процеси посилюють один одного. Згідно з наведеною в доповіді оцінкою для арктичного узбережжя Аляски, танення вічної мерзлоти, піднімання рівня моря і розмивання берегів разом можуть до 2100 року призвести до втрати вшестеро-увосьмеро більшої площі суші, ніж тільки розмивання. Ушкодження тут загрожує від 40% до 65% інфраструктури нинішніх прибережних селищ.
«Арктичний морський лід скорочується з початку 1980-х років, і близько 60% прибережної інфраструктури виявилися вразливими до ерозії та піднімання рівня моря», – доповіла на брифінгу океанографиня Каріна фон Шукманн, передає AFP. Відтавання мерзлоти загрожує і будинкам далеко від моря: ґрунт під ними просідає, пошкоджуючи фундаменти.
Для корінних народів Арктики морський лід – це дорога до мисливських угідь, джерело харчування та частина культури. Дослідження, на які посилаються автори, показують, що в районах проживання інуїтів Канади, Аляски та Гренландії, юпіків та інупіатів Аляски крига тоншає, а її стан важче передбачити. Пересування льодом стає небезпечнішим, доступ до морського звіра, від якого залежить харчування, складнішим.
Одночасно скорочення крижаного покриву відкриває нові морські шляхи, полегшує доступ до рибних запасів, а також нафти, газу та інших корисних копалин. Розширюються можливості для туризму, але зростають екологічні ризики, – зазначають автори.
За даними Арктичної ради, на які посилається доповідь, судноплавство в регіоні з 2013 до 2025 року зросло на 40%. З потеплінням води промислові види риб зміщуються на північ, змінюючи умови рибальства.
Баренцове море і течії, що гріють Європу
Зміни в Баренцовому морі можуть позначитися і на Європі, вважають дослідники на чолі з Рошином Раджем (Roshin P. Raj), автором іншого розділу доповіді. Тут атлантична вода охолоджується, важчає і йде на глибину. Так вона підживлює Атлантичну меридіональну перекидну циркуляцію (AMOC) – величезну систему течій, до якої належить Гольфстрім.
З 2016 року вода в Баренцовому морі помітно опріснилася. З півдня, із Атлантики, прийшла менш солона вода, а на півночі вітер пригнав більше дрейфувального льоду з центральної Арктики. Наприкінці 1970-х років вода тут теж була прісною, але холодною і тому важкою. Тепер вона лишилася теплою.
«Поєднання зниженої солоності та незмінно теплих умов призвело до найнижчої за останні три десятиліття щільності вод, що виходять із Баренцевого моря», – пишуть автори.
Раніше море могло саме заповнити таку втрату: біля Нової Землі взимку інтенсивно утворювалася крига, а під час замерзання у воду йшла сіль і біля дна накопичувалася важка солона вода. Тепер льоду утворюється набагато менше. За оцінкою авторів, у роки з низькою солоністю придонна вода тут, ймовірно, уже недостатньо важка, щоб оновлювати глибинні води океану.
Антарктида: гинуть пінгвінята
У 2022 році, коли льоду в Антарктиці було рекордно мало, уперше зафіксували масову загибель пташенят імператорських пінгвінів: у чотирьох з п’яти колоній, за якими спостерігали дослідники, не вижив жоден. Пінгвіни виводять пташенят на нерухомому прибережному льоді. Того року він розколовся раніше, ніж у пінгвінят виросло водонепроникне оперення, без якого вони тонуть. Якщо крига скорочуватиметься такими темпами, до 2100 року понад 90% колоній можуть опинитися на межі зникнення. Про це йдеться в дослідженнях, на які посилаються автори доповіді.
Скорочення льоду змінює також океанські течії. З 1992 року в морі Ведделла на 30% уповільнилося утворення холодної придонної води, яка сприяє руху глибинних течій навколо Антарктиди. Основною причиною цього дослідники вважають те, що там утворюється менше льоду. Південний океан при цьому поглинає близько 70% тепла, яке забирає щорічно весь Світовий океан.
«У морських охоронюваних районах можуть знижуватися навантаження від рибальства, загроза тваринам і руйнування довкілля, але там не можуть зберегти саме середовище – морський лід», – пишуть автори дослідження. За їхніми словами, боротьба зі зміною клімату і захист природи є «двома аспектами однієї проблеми».
З 2016 року переговори про нові морські заповідники навколо Антарктиди щоразу зриваються. В АНТКОМ (CCAMLR), Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, куди входять 26 держав та Євросоюз, рішення ухвалюють лише консенсусом. Новий шанс автори бачать в угоді ООН про охорону біорізноманіття відкритого моря (BBNJ), що набула чинності 2026 року.
Льоду меншає і в Балтійському морі
Скорочення льоду змінює і Балтійське море, – зазначають естонські дослідники на чолі з Урмасом Раудсеппом (Urmas Raudsepp). З 1993 до 2023 року обсяг зимового льоду тут значно зменшився. На сході моря, зокрема у Фінській затоці, вода без льоду довше перемішується вітром, і кисень може проходити глибше. На заході та півдні, навпаки, потепління робить поверхневий шар стійкішим, і в глибину іде менше кисню. Автори називають це «сигналом застереження»: Балтійське море вже зараз має великі «мертві зони» – ділянки дна із дуже низьким рівнем кисню.
Як повідомляло Інше ТВ, Вчені кажуть, що льодовик Судного дня може втратити свій шельф вже цього року
