Переговори адміністрації Трампа з Росією щодо припинення війни в Україні розширилися й тепер включають багатомільярдну нафтову угоду, яка принесе вигоду бізнесменам з Близького Сходу, пов’язаним із двома головними американськими переговірниками — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
Про це пише The New York Times, передає Інше ТВ.
Угода, яка залежить від схвалення уряду США та Кремля, стосується великої мережі нафтових родовищ, нафтопереробних заводів та автозаправних станцій по всьому світу, що належать «Лукойлу» — одній з найбільших енергетичних компаній Росії.
До провідної групи, яка прагне укласти цю угоду, входять американський інвестор Тодд Боелі, який пожертвував 2 мільйони доларів на політичні цілі президента Трампа; дві близькосхідні групи, які вели бізнес із паном Кушнером або родиною пана Віткоффа; а також підрозділ самого уряду США.
Переговори, що тривали кілька місяців і про які розповіли вісім осіб, обізнаних із їхнім перебігом, проливають нове світло на останній підхід пана Трампа до врегулювання чотирирічної війни, в якій загинули сотні тисяч людей. Ці особи висловилися на умовах анонімності через делікатність переговорів.
Немає жодних ознак того, що сам пан Кушнер чи пан Віткофф отримають від цього прибуток. Однак ця угода, що перебуває на стадії укладення, є яскравим прикладом переплетення особистих ділових зв’язків із геополітикою — навіть для адміністрації, яка регулярно відкидає занепокоєння щодо потенційних конфліктів інтересів.
За словами трьох осіб, обізнаних із перебігом зустрічі, президент Росії Володимир Путін порушив питання про цю угоду під час зустрічі з паном Віткоффом і паном Кушнером у Кремлі 5 вересня. За словами однієї з цих осіб, пан Путін запропонував укласти цю угоду, щоб продемонструвати росіянам, що вони можуть вести бізнес зі Сполученими Штатами.
Американці відповіли, що займуться цим питанням, зазначило джерело, розглядаючи це як спосіб налагодити добрі стосунки з Кремлем і водночас знизити світові ціни на енергоносії. Але ця угода є вигідною й для покупців: схвалення продажу з боку США звільнить активи від американських санкцій, що миттєво підвищить їхню вартість.
У Москві рішення щодо угоди, як правило, вважається прерогативою Путіна, хоча «Лукойл» технічно є приватною компанією. У підсумку ця гігантська трансакція, що охоплює такі різноманітні активи, як нафтові родовища в Камеруні, нафтопереробні заводи в Європі та автозаправні станції в Нью-Джерсі, зводиться до рішення Путіна та Трампа.
Пан Трамп з початку минулого року активно рекламує перспективи укладення ділових угод з Росією, називаючи цю країну «надзвичайною можливістю». Ця угода знову привертає увагу до криптовалютної компанії пана Трампа «World Liberty Financial», співзасновником якої є пан Віткофф. Один з інвесторів угоди з «Лукойлом» є співвласником «World Liberty».
Пан Віткофф і пан Кушнер, які неодноразово відвідували Росію для зустрічей з паном Путіним, стверджували, що перспектива відновлення економічних зв’язків із Заходом може переконати російського президента піти на компроміс щодо України. Адміністрація нещодавно дала зрозуміти, що готова до укладення угод з Росією ще до закінчення війни, щоб продемонструвати серйозність своїх намірів щодо перезавантаження відносин США з Москвою.
За словами осіб, обізнаних із ситуацією, продаж «Лукойлу» є однією з таких угод.
У своїй заяві високопоставлений чиновник адміністрації підтвердив, що пани Віткофф і Кушнер відіграли безпосередню роль у переговорах щодо фінансових умов інвестиції федерального уряду в цю угоду, щоб гарантувати, що вона передбачатиме «значний авансовий платіж та частку прибутку для Сполучених Штатів».
Прес-секретарка пана Віткоффа заявила, що він «не отримує зарплати та подорожує світом на власному літаку за власний кошт, працюючи від імені президента Трампа над переговорами про мир та повернення заручників до їхніх родин». Вона додала, що пан Віткофф «не має конфлікту інтересів і не має фінансової зацікавленості в цій справі».
Уряд США бере участь у цій угоді через Американську корпорацію міжнародного фінансування розвитку (D.F.C.) — агентство, яке інвестує в проекти за кордоном та надає їм кредити. Представник D.F.C. зазначив у своїй заяві, що потенційна угода з «Лукойлом» «сприятиме реалізації зобов’язань адміністрації Трампа щодо зміцнення економічної безпеки США, просування зовнішньої політики країни та зниження цін на енергоносії для пересічних американців».
Однак це не буде суто американською угодою.
Одним із основних акціонерів стане катарський конгломерат, контрольований Мутазом Аль-Хайятом та його братом Рамезом Аль-Хайятом, які обидва були присутні на інавгурації пана Трампа у 2025 році і з того часу уклали партнерство з паном Кушнером та його дружиною Іванкою Трамп, однією з дочок пана Трампа, з метою фінансування багатомільярдного проєкту будівництва розкішного готельного курорту на півдні Албанії.
Ще одним важливим учасником є інвестиційний фонд із штаб-квартирою в Абу-Дабі, яким керує шейх Тахнун бін Заєд Аль Нахаян — головний радник з питань національної безпеки Об’єднаних Арабських Еміратів, який також контролює інший фонд, що придбав значну частку в криптовалютній компанії сім’ї Трампа «World Liberty», якою частково керує син пана Віткоффа.
Стів Віткофф був співзасновником «World Liberty», і сини пана Трампа також беруть участь у діяльності цієї компанії, яка минулого року принесла пану Трампу 799 мільйонів доларів, частково завдяки додатковій купівлі криптовалюти на суму 2 мільярди доларів, яку афілійована компанія шейха Тахнуна здійснила у 2025 році. Сам пан Віткофф продав свою частку в «World Liberty», як повідомило джерело, наближене до нього.
Шейх Тахнун також допомагає керувати інвестиційним фондом з Абу-Дабі під назвою «Lunate», який є одним із найбільших акціонерів приватної інвестиційної компанії, заснованої паном Кушнером після того, як він покинув Білий дім наприкінці першого терміну пана Трампа. Це означає, що шейх Тахнун фактично є також діловим партнером пана Кушнера.
«Тривожна» низка взаємозв’язків
Хуї Чен, колишня прокурорка Міністерства юстиції та радниця з питань економічних злочинів і етики, яка працювала до початку першого терміну пана Трампа, зазначила, що зв’язки пана Віткоффа та пана Кушнера з учасниками угоди з «Лукойлом» ілюструють, чому друзі та члени родини пана Трампа не повинні обіймати посади провідних радників із питань зовнішньої політики.
«Це тривожна і дуже неспокійна низка взаємозв’язків, — зазначила пані Чен, яка також працювала юристом з питань корпоративного комплаєнсу. – І це означає, що слід поставити під сумнів те, як адміністрація Трампа оцінює різних учасників тендеру, залучених до цієї справи. Чи не вплинуть особисті інтереси на результат?»
Міжнародний підрозділ «Лукойлу», що базується в Австрії, найняв власного консультанта у Вашингтоні, який має тісні зв’язки з паном Трампом, — Браяна Ланзу, який обіймав посаду старшого радника під час передвиборчої кампанії пана Трампа 2024 року і зараз працює в компанії Mercury Public Affairs. За словами особи, обізнаної з цим питанням, він більше не працює на «Лукойл».
Угода ще не є остаточною і має бути схвалена Міністерством фінансів, яке контролює дотримання санкцій.
Однак, за словами осіб, причетних до справи «Лукойлу», ключові рішення ухвалюються в Білому домі. На запитання про підхід до рішення щодо «Лукойлу» речниця Міністерства фінансів відповіла, що Управління контролю за іноземними активами відомства «реалізує зовнішню політику, визначену Білим домом».
За словами одного з обізнаних у цій справі джерел, під час зустрічі 5 вересня з паном Путіним тема «Лукойлу» вперше порушилася в розмовах російського президента з паном Віткоффом та паном Кушнером.
Однак, за словами осіб, обізнаних із процесом продажу, до цього питання тісно долучений Кирило Дмитрієв — економічний посланець пана Путіна. Минулого місяця він відвідав Нью-Йорк і Вашингтон для проведення зустрічей і заявив журналістам, що «діалог» зі Сполученими Штатами «триває в багатьох сферах, зокрема в енергетиці».
Важливу роль відіграють нафтопереробні заводи «Лукойлу» в Нідерландах, Болгарії та Румунії. Вони виробляють дизельне паливо та авіаційне паливо, яких не вистачає з початку війни в Ірані, що спричинило зростання цін і дало пану Трампу стимул підтримати угоду, яка могла б забезпечити ширший доступ до енергоресурсів.
Раніше цього року «Лукойл» оцінив свої міжнародні активи у 20 мільярдів доларів, але ціна та структура запропонованої угоди поки що не відомі.
Представник D.F.C. — американського агентства, яке інвестує в цю угоду, — охарактеризував участь у купівлі як спосіб зміцнення енергетичної безпеки союзників США. Він також зазначив, що угода принесе значний прибуток американським платникам податків і дозволить уберегти стратегічну інфраструктуру від супротивників.
Боротьба за активи
Адміністрація Трампа рік тому ввела санкції проти «Лукойлу», назвавши цей крок новим тиском на Путіна з метою «припинити вбивства». Це також створило вигідну можливість: «Лукойл» був змушений розпродати свій розгалужений портфель міжнародних активів.
Інвестори з усього світу кинулися робити ставки на ці активи, але уряд США мав право вето, оскільки саме він контролював порядок застосування санкцій. Через автократичну систему в Росії пана Путіна вважали особою, яка приймає остаточні рішення в Москві.
Ажіотаж навколо торгів посилився в листопаді минулого року, коли Міністерство фінансів відхилило початкову пропозицію компанії «Гунвор» — швейцарської енергетичної торговельної компанії, що мала в минулому зв’язки з Росією, — яка виступила з наміром придбати закордонні активи «Лукойлу». У своїй заяві Міністерство фінансів зазначило, що «доки Путін продовжує безглузде вбивство, маріонетка Кремля, компанія «Гунвор», ніколи не отримає ліцензії на діяльність та отримання прибутку».
У січні компанія Carlyle уклала з «Лукойлом» «невиключну» угоду про продаж своїх міжнародних активів. Далі справа залежала від Міністерства фінансів, яке мало схвалити цю угоду. Оскільки місяці минали, а остаточної угоди так і не було, інші претенденти активізували свої зусилля, щоб втрутитися в процес.
Пан Боелі має незначний досвід роботи в нафтогазовій галузі. Більшу частину своїх статків він заробив завдяки інвестиційним компаніям, таким, як Guggenheim Partners та Eldridge Industries, а також завдяки інвестиціям у спортивні команди та індустрію розваг, зокрема у музичний каталог Брюса Спрінгстіна.
Однак протягом останніх кількох років мільярдери — брати Хайят, які народилися в Сирії, а під час громадянської війни в цій країні переїхали до Катару, — почали накопичувати портфель активів нафтової галузі та планувати проекти в Сирії, Лівії та Іраку.
Навіть під час переговорів щодо «Лукойлу» брати Хайят продовжували співпрацювати з паном Кушнером та Іванкою Трамп над планами будівництва розкішного курорту в Албанії; у рамках цієї ініціативи на початку цього року в Албанії відбулася зустріч за участю Рамеза Аль-Хайята та пані Трамп, повідомляє The Times.
Прийняття рішення щодо долі «Лукойлу» затягнулося настільки, що Міністерству фінансів довелося неодноразово продовжувати термін дії санкцій, щоб АЗС «Лукойлу» у США та інші підприємства компанії по всьому світу могли й надалі співпрацювати з іншими фінансовими партнерами. Останнє продовження діє до 29 жовтня.
Як повідомляло Інше ТВ, 25 вересня Президент України Володимир Зеленський заявив, що США протягом десяти днів проведуть нові раунди переговорів з Україною і агресоркою Росією щодо завершення війни.
