Відбудова України дедалі менше сприймається європейським бізнесом як справа далекого повоєнного майбутнього. Франція вже спрямувала 200 мільйонів євро на проєкти французьких компаній в Україні, у 2026 році додала ще 71 мільйон, а французькі фінансові установи долучаються до нових європейських механізмів залучення приватного капіталу. Французькому бізнесу тим часом радять не чекати завершення війни, а вже зараз шукати українських партнерів і готувати проєкти.
Про це йдеться в матеріалі RFI Українською.
Поки російські удари продовжують руйнувати енергетичні об’єкти, підприємства та іншу інфраструктуру України, паралельно формується ринок її відновлення. І Франція намагається закріпити на ньому присутність своїх компаній уже зараз.
7 вересня Франко-українська торгово-промислова палата оприлюднила новий Ukraine Reconstruction Market Brief, присвячений можливостям, які відкриваються в Україні для міжнародного бізнесу.
У документі наголошують: здатність українських підприємств продовжувати працювати, інвестувати, відновлювати виробництво і створювати робочі місця є не лише економічним питанням, а й однією з передумов майбутньої реконструкції країни.
Серед можливостей, доступних уже зараз, палата виділяє фінансування енергетичних проєктів та циркулярної економіки. Але за цим стоїть ширша тенденція: відбудова України поступово переходить від політичних декларацій до конкретних фінансових інструментів та інвестиційних проєктів.
200 мільйонів євро і 19 проєктів
Одним із головних французьких інструментів став створений у 2024 році Фонд підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України, відомий як Fonds Ukraine.
Франція виділила на нього 200 мільйонів євро. За даними французького Міністерства закордонних справ, у межах першої програми було відібрано 19 проєктів.
Фінансування спрямовувалося на критично важливі для України напрями — енергетику, охорону здоров’я, водопостачання та санітарію, інфраструктуру, сільське господарство, поводження з відходами, розмінування, житло та цифрові технології.
Механізм цікавий тим, що поєднує допомогу Україні з участю французького бізнесу: проєкти мають реалізовувати французькі компанії, самостійно або разом з українськими партнерами. Таким чином, державні кошти одночасно допомагають Україні відновлювати критичну інфраструктуру і створюють умови для виходу французьких підприємств на український ринок.
Ще 71 мільйон у 2026 році
У 2026 році Париж вирішив продовжити програму. На другу фазу Fonds Ukraine II Франція виділила ще 71 мільйон євро. Пріоритетними залишилися базові послуги — охорона здоров’я, вода, іригація та санітарія, переробка відходів і житло; стратегічна інфраструктура, енергетика та сільське господарство; а також розмінування і цифрові технології.
Але в умовах конкурсу з’явилася показова умова: пріоритет мали отримати проєкти французьких компаній, які демонструють намір закріпитися в Україні вже зараз і працювати там довгостроково. За актуальними даними французького МЗС, зараз український уряд проводить відбір проєктів Fonds Ukraine II. Очікується, що приблизно десять із них реалізовуватимуться з кінця 2026 року та протягом 2027-го.
Від грантів — до приватного капіталу
Але пряме фінансування французьких проєктів — лише один із механізмів. У червні 2026 року під час Ukraine Recovery Conference у Гданську був офіційно створений European Flagship Fund for the Reconstruction of Ukraine.
За інформацією французького МЗС, фонд стартує з 220 мільйонів євро публічного каталізуючого капіталу, наданого Європейською комісією, Європейським інвестиційним банком та інституціями розвитку Франції, Німеччини, Італії й Польщі.
Завдання значно амбітніше за початкову суму. За допомогою цих грошей планується залучити до 1,3 мільярда євро приватного капіталу. Інвестиції мають спрямовуватися передусім у стратегічні галузі — енергетику, інфраструктуру та промисловість.
Тобто поступово змінюється сама модель відбудови: державні гроші використовуються не тільки для безпосереднього фінансування проєктів, а й для зменшення ризиків і залучення значно більшого приватного капіталу.
Bpifrance — ще майже пів мільярда потенційних інвестицій
До фінансування української економіки долучається і французький державний інвестиційний банк Bpifrance. Він уклав угоду з Європейською комісією щодо 150 мільйонів євро гарантій ЄС та 13 мільйонів євро грантів.
Цей механізм, за розрахунками французького МЗС, має допомогти мобілізувати приблизно 478 мільйонів євро інвестицій для українських підприємств, зокрема у сфері технологій подвійного призначення та стратегічних галузей промисловості.
Ще один напрям — Французька агенція розвитку (AFD). До 2027 року вона має спрямувати Україні 400 мільйонів євро кредитів та 50 мільйонів євро грантів на проєкти модернізації, підтримки місцевих громад та європейської інтеграції.
Таким чином, французька участь у відбудові вже не зводиться до одного державного фонду. Навколо України формується ціла система — пряме фінансування, кредити, гранти, державні гарантії та механізми розподілу інвестиційного ризику.
Французькому бізнесу пропонують не чекати
Сигнал французьким компаніям при цьому доволі однозначний: підготовка до майбутньої реконструкції має починатися ще до завершення війни. У вересневому огляді Франко-української торгово-промислової палати міжнародному бізнесу пропонують стежити за відкритими програмами фінансування та можливостями на українському ринку.
Особливо перспективними залишаються енергетика, інфраструктура, будівництво, водопостачання, переробка відходів, транспорт, логістика та цифрові рішення. Це принципово змінює уявлення про реконструкцію як про процес, який почнеться «після війни». Значна частина інфраструктури потребує відновлення вже сьогодні, а компанії, які входять на український ринок зараз, отримують можливість сформувати партнерства і накопичити досвід роботи в країні ще до масштабної повоєнної відбудови.
Відбудова — і приватизація
Є ще один аспект, який поступово з’являється у французько-українській економічній дискусії: довгострокові інвестиції в українські активи. У новому Ukraine Reconstruction Market Brief голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха говорить про можливості приватизації та залучення міжнародних інвесторів.
Серед великих активів, на які українська сторона звертає увагу потенційних інвесторів, — столичний торговельний центр Ocean Plaza, Одеський припортовий завод та Миколаївський глиноземний завод. Це показує, наскільки широким стає поняття «відбудови». Йдеться вже не лише про ремонт мостів, електростанцій або житла, а й про майбутню структуру української економіки, модернізацію підприємств та залучення іноземного капіталу.
Найближча велика зустріч — у Варшаві
Наступним великим майданчиком для компаній, інвесторів, українських громад та державних структур стане ReBuild Ukraine: Construction & Energy, який відбудеться 12–13 листопада 2026 року у Варшаві. Це вже шоста міжнародна виставка-конференція, присвячена відбудові України. Організатори заявляють, що центральними напрямами будуть інфраструктура, промисловість, енергетика та житло.
Окремо працюватиме національний павільйон «Україна та її громади», де українські міста та громади представлятимуть конкретні проєкти відбудови потенційним партнерам, донорам та інвесторам. Паралельно 12–13 листопада відбудуться B2B-зустрічі ReBuild Ukraine Matchmaking Event, організовані за підтримки Enterprise Europe Network та Європейської комісії.
А вже 28–29 січня 2027 року увага переміститься до Таллінна, де відбудеться наступна Ukraine Recovery Conference URC 2027. Естонія та Україна спільно прийматимуть головну щорічну міжурядову конференцію, присвячену відновленню України. Естонія планує залучити до її підготовки також країни Північної Європи та Балтії у форматі NB8.
На відміну від галузевої виставки у Варшаві, URC є передусім політичним та інвестиційним майданчиком високого рівня, де уряди, міжнародні фінансові організації та бізнес узгоджують великі механізми підтримки та інвестицій.
Саме на попередній конференції URC у Гданську в червні 2026 року був створений European Flagship Fund, покликаний мобілізувати до 1,3 мільярда євро приватних інвестицій.
Від допомоги до економічного партнерства
Французька стратегія показує, що межа між допомогою Україні та економічним партнерством поступово змінюється.
Франція фінансує відновлення критичної інфраструктури, але водночас створює умови для роботи своїх компаній. Європейські та французькі державні інституції беруть на себе частину ризиків, щоб залучити приватних інвесторів. Україна, зі свого боку, шукає не лише донорські кошти, а партнерів, здатних інвестувати у підприємства, інфраструктуру та модернізацію економіки. І все це відбувається ще до завершення війни.
Як повідомляло Інше ТВ, Італія та Франція передадуть Україні 4 SAMP/T NG. Можливо, ще й виробництво ракет
