У разі воєнної ситуації протиповітряна оборона була б зосереджена на захисті ключових населених пунктів і критичної інфраструктури, заявив агентству LETA командувач Національних збройних сил Латвії Каспарс Пуданс.
Про це повідомляє LSM.lv, передає Інше ТВ.
За його словами, для ширшого контролю повітряних коридорів і своєчасного виявлення безпілотників командування хотіло б мати більше засобів виявлення. Це дозволило б отримувати точнішу інформацію та покращити ідентифікацію повітряних об’єктів. Він зазначив, що навіть за значного збільшення кількості радарів повітряний об’єкт на екрані все одно залишатиметься «точкою», однак інформація буде більш стабільною.
У Національні збройні сили Латвії під час перегляду бюджету підготували «швидкі рішення» щодо закупівлі додаткових радарів із можливістю максимально віддаленого керування. Водночас у світі зберігається високий попит на таке обладнання, особливо з боку країн Близького Сходу, що може ускладнити закупівлі для Латвії. Конкретні суми не розголошуються.
Окремо Пуданс наголосив, що Латвія співпрацює з Україною у сфері радіоелектронної боротьби та автономних систем, зокрема безпілотників, а також очікує рішень української сторони щодо можливості постачання такого обладнання. Йдеться про отримання технологій та систем, які активно застосовуються в умовах війни в Україні.
За словами командувача, латвійська промисловість вже здатна виробляти дрони-перехоплювачі, однак окремі технологічні сегменти ще перебувають у стадії розвитку, тому частину рішень доводиться шукати за межами країни.
Пуданс повідомив, що наразі тривають випробування бойової готовності дронів-перехоплювачів латвійського виробництва. «Це нова і ще не звична система. (…) Перші системи вже є, а в червні очікуються подальші поставки», — зазначив він.
Відповідаючи на питання про можливість повного прикриття східного кордону мобільними підрозділами протиповітряної оборони, Пуданс зазначив, що всі спроможності можуть бути задіяні одночасно, однак протягом кількох діб їх ефективність знижується через відсутність ротації особового складу. «Якщо людей не змінювати і вони постійно спостерігають за об’єктами чи радарами, то через кілька діб їхня увага падає», — пояснив він.
Командувач визнав, що навіть у воєнний час повне покриття всієї території не входить до планів Збройних сил. У кризовій ситуації протиповітряна оборона була б сконцентрована на захисті міст і критичної інфраструктури, оскільки інакше оборонний бюджет довелося б спрямувати виключно на ці потреби. Як приклад він навів надзвичайно високі витрати на систему, подібну до ізраїльської ППО.
Також Пуданс прокоментував співпрацю з Україною щодо інформації про дронові атаки, зазначивши, що триває робота над максимально швидким обміном даними. Водночас Україна не може заздалегідь розкривати інформацію про запуск безпілотників, оскільки це дало б змогу противнику підвищити рівень готовності.
«А українці не зацікавлені в тому, щоб держава-агресор була у вищій готовності», — додав він.
Окремо командувач згадав інцидент, коли наприкінці травня дрон упав в озеро Дрідзіс і не був виявлений радарами раннього попередження. Це, за його словами, підтверджує необхідність збільшення кількості радарів, адже на низьких висотах існують «прогалини» в покритті. «Висоти понад кілометр закриті, але нижче — є “дірки”», — зазначив він.
Як повідомляло Інше ТВ, В Естонії заговорили про призов для жінок
