Дослідники провели експеримент і попросили 12 провідних моделей штучного інтелекту висловити найсуперечливіші думки про людей. Більшість алгоритмів озвучила один і той самий невтішний висновок щодо людської поведінки, пише 24.
Експеримент платформи ModelCompare: фахівці протестували 12 відомих систем штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, Claude, Gemini, Grok та DeepSeek.
Дослідники тричі поставили кожному чат-боту запитання про його найсуперечливішу думку щодо людей. Із 35 отриманих відповідей 29 висвітлили один і той самий факт: люди цінують приналежність до групи набагато більше, ніж пошук об’єктивної правди.
Люди краще помилятимуться разом, ніж матимуть рацію на самоті – прокоментував штучний інтелект Grok 4.7.
Інші розробки висловили не менш гострі думки:
Модель GPT-6.1 Sol зазначила, що людський інтелект часто слугує лише для створення переконливіших виправдань.
Gemini 4 Argon підкреслила, що люди застосовують розум для захисту рішень, які ухвалили під впливом інстинктів.
Фахівці також зафіксували позицію DeepSeek V4 Pro, де мовиться про вміння раціоналізувати власні переконання замість їхнього критичного аналізу.
Mistral Large 4 назвала людську свідомість еволюційним збоєм.
Організатори експерименту залучили не лише текстові чат-боти, а й шість генераторів зображень. У 10 із 12 згенерованих ілюстрацій ШІ показав людей як залежних від гаджетів споживачів, які нищать довкілля та гортають смартфони, не помічаючи небезпеки навколо.
Цікавий виняток продемонструвала модель Claude Opus 5.5, яка в одній із відповідей припустила, що люди є набагато добрішими й чуйнішими, ніж самі вважають. Проте у решті відповідей цей чат-бот також підтримав тезу про людський конформізм.
Психологи пояснюють подібну поведінку концепцією мотивованого міркування, коли прагнення зберегти соціальну ідентичність визначає сприйняття інформації. Водночас цей експеримент не є строгим науковим доказом, адже алгоритми не володіють переконаннями, а лише відтворюють написані людьми тексти, які вони раніше завчили. Таким чином, випробування радше демонструє, як саме людство описує власну природу.
