Російська влада зафіксувала загибель понад 11 000 іноземців із майже 100 країн у війні проти України. Про це свідчать конфіденційні дані, що зберігаються в російському статистичному відомстві — «Росстаті».
Ця інформація міститься в масиві даних, що охоплює понад 11 мільйонів свідоцтв про смерть, разом із додатковими відомостями: місцем народження, громадянством та місцем смерті. Дані отримали білоруське опозиційне угруповання «Кіберпартизани» (Cyber Partisans) та українське хакерське об’єднання Silent Crow. Згодом їх передали агентству Bloomberg і невеликій групі інших ЗМІ.
Раніше Bloomberg повідомляв, що, за даними Кремля, з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну (майже п’ять років тому) у війні загинуло близько 400 000 осіб.
До цієї кількості входять 11 335 іноземців — осіб, які народилися за межами Росії або мали іноземне громадянство. Ці випадки смерті були зафіксовані в період із 24 лютого 2022 року до кінця серпня 2026 року і прямо пов’язані з війною — через спеціальні коди або згадки в текстах таких термінів, як «військова операція», «обстріл» чи «безпілотники».
У «Росстаті» не відповіли на запит про коментар.
Ці дані дають уявлення про те, як Кремлю вдається продовжувати війну проти України, попри те, що російські війська мають труднощі з просуванням на полі бою та зазнають дедалі більших втрат. Москва не оприлюднює дані про кількість завербованих нею іноземних громадян, а президент Володимир Путін докладає значних зусиль, щоб уникнути визнання масштабів втрат у цій війні. Проте, оскільки конфлікт забирає життя дедалі більшої кількості росіян, Кремль, схоже, залучає до бойових дій і дедалі більше іноземців.
За словами Дмитра Усова, секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на жовтень Росія завербувала близько 46 000 іноземних громадян. Він зазначив, що Україна взяла в полон ворожих бійців із 59 країн, а також що цього року Росія планує залучити ще 18 500 іноземців. Згідно з іншою оцінкою, яку навів очільник української розвідки, загальна кількість іноземних бійців є меншою — близько 28 000 осіб.
Дані Росстату свідчать, що кількість загиблих іноземців зростає приблизно пропорційно до загальних втрат Росії: з початку вторгнення цей показник збільшився більш ніж у вісім разів — із близько 630 осіб у 2022 році до понад 5500 у 2025 році.
Зламані дані були неповними, а подекуди й суперечливими — особливо щодо 2026 року, — оскільки реєстрація смертей у зоні бойових дій іноді займає місяці або навіть роки. Згідно з іншими джерелами, цього року російські втрати зростають, сягнувши минулого місяця рекордних показників.
Місце поховання солдатів, які загинули під час вторгнення Росії в Україну; Кострома, Росія. Фото: Андрій Бородулін / AFP / Getty Images
Кремль заперечує повідомлення про те, що використовує оманливі методи для вербування людей за кордоном. Однак після появи історій про іноземців, які гинуть на фронті, потрапивши до Росії через обіцянки (часто неправдиві) отримання громадянства, грошей або працевлаштування, низка країн — зокрема Киргизстан, Казахстан, Кенія та Гана — висловили своє занепокоєння. У серпні міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія створила спеціальний орган для розгляду запитів від іноземних держав.
Минулої п’ятниці міністр закордонних справ Перу Карлос Еспа прибув до Москви, щоб з’ясувати долю щонайменше 430 перуанців, завербованих до російських збройних сил. За даними уряду Перу, 25 із них загинули, а понад 180 — зникли безвісти. Як повідомили в офісі міністра, у понеділок Еспа зустрівся зі своїм російським колегою і попросив Москву допомогти з репатріацією тіл загиблих, а також надати допомогу пораненим.
Документи, проаналізовані Bloomberg, свідчать, що російська армія найактивніше залучала людей із колишніх радянських республік, які Москва вважає своєю сферою впливу. Близько 3700 загиблих іноземців були або громадянами України, або народилися в Україні вже після здобуття нею незалежності внаслідок розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Серед тих, у чиїх даних була вказана адреса проживання, більшість мешкали на окупованих територіях східної та південної України.
Дехто з них може бути росіянином за походженням — наприклад, діти з радянських або російських сімей, які проживають за кордоном. Інші можуть належати до різних етнічних меншин.
Близько 80% решти загиблих були вихідцями з інших колишніх радянських республік. Трохи більше 6000 осіб народилися за межами Росії, але на момент загибелі мали російське громадянство.
Для цілей цього аналізу особи, які народилися за межами Росії, але в межах Радянського Союзу до його розпаду, вважалися іноземцями лише в тому випадку, якщо вони мали громадянство іншої держави.
Мурал із зображенням російських і північнокорейських військових у Владивостоці (Росія); фото опубліковано російськими державними ЗМІ в серпні. Фото: Олександр Вільф / Sputnik / AP Photo
У наборі даних немає жодних згадок про загиблих північнокорейців, хоча КНДР відправила тисячі військових на допомогу Росії. Це свідчить про те, що Росія не видавала свідоцтв про смерть північнокорейських військових — можливо, тому, що вони входили до складу іноземних підрозділів, а не були окремими особами, які приєдналися до російських збройних сил.
Через це, а також через затримки у звітності та інші труднощі з фіксацією бойових втрат, наведений набір даних майже напевно занижує загальну кількість загиблих іноземних бійців.
Дехто з них міг вважатися зниклим безвісти, тіла деяких загиблих залишилися невпізнаними, а інші могли померти через кілька місяців від отриманих на війні поранень, які прямо не зазначені в документах. Крім того, деякі випадки смерті могли бути зареєстровані в інших категоріях, не пов’язаних із бойовими діями.
Схоже, що процес вербування в Росії відбувався «хвилями». Дані свідчать про високу концентрацію загиблих із Непалу у 2023–2024 роках, зі Шрі-Ланки та Китаю — у 2024–2025 роках, а починаючи з кінця 2025 року — з Колумбії, Кенії та Нігерії.
Крім того, серед загиблих було близько 340 осіб з Африки — регіону, де Росія активізувала вербування. Більшість із них загинули, починаючи з 2025 року; найбільші групи були з Єгипту, Камеруну, Нігерії, Кенії та Гани. Близько 300 записів стосувалися громадян Росії, народжених у Німеччині до 1992 року — переважно в гарнізонних містах колишньої Східної Німеччини, таких як Потсдам і Магдебург, де до 1994 року дислокувалися радянські війська.
Майже всі загиблі іноземні військовослужбовці (99% від загальної кількості) — чоловіки. Серед 159 загиблих жінок 154 були родом з окупованих територій України.
1 листопада угруповання «Silent Crow» та «Кіберпартизани» заявили, що здійснили злам внутрішньої інфраструктури Росстату, отримавши доступ до близько 25 000 комп’ютерів і викравши близько 23 терабайтів даних, зокрема інформацію про втрати російських військових.
Через кілька днів у Росстаті повідомили, що в період із 29 жовтня по 1 листопада було зафіксовано цілеспрямовані кібератаки на їхні системи. Водночас у відомстві заявили, що не виявили ознак компрометації баз даних або витоку конфіденційної інформації. У відомстві також зазначили, що наразі триває відновлення систем, оскільки внаслідок атаки частина інфраструктури вийшла з ладу.
