Всесвітня організація охорони здоров’я звернулася до Росії з проханням надати додаткову інформацію щодо смерті співробітника сибірської лабораторії, яка здійснює дослідження чуми.
Досі невідомо, що саме призвело до захворювання працівниці цієї установи, однак повідомлення в ЗМІ викликали хвилю припущень, пише ВВС.
Російські офіційні особи продовжують розслідувати причину смерті, але зазначають, що результати аналізів усіх осіб, які контактували з дослідницею, на наявність легеневої чуми виявилися негативними.
То що ж таке легенева чума і наскільки вона небезпечна?
Що таке легенева чума?
Легенева чума — це вкрай серйозна інфекція легень, яку часто називають найагресивнішою формою чуми.
Існують ще два типи чуми: бубонна, що вражає лімфатичні вузли, та септична, що вражає кров.
Легенева чума може розвинутися після первинного зараження одним із цих інших типів.
Серед симптомів — задишка, біль у грудях і часто відхаркування крові.
Вона вважається серйознішою, але менш поширеною формою порівняно з бубонною чумою.
Загальна кількість випадків захворювання на всі три типи чуми щороку коливається, але, ймовірно, становить від 1000 до 3000 випадків.
Більшість із них припадає на бубонну чуму. Значна частина випадків фіксується в Центральній Африці, проте хвороба трапляється й в інших регіонах, зокрема в Росії, Індії, Китаї та США.
П’єро Олліаро, професор кафедри інфекційних хвороб, пов’язаних із бідністю, в Оксфордському університеті, пояснив, що “сама чума нікуди не зникла: бактерія, що її викликає — Yersinia pestis, — зберігається в природних осередках серед тварин у багатьох куточках світу.
Цю бактерію можуть переносити близько 200 видів гризунів, а природні осередки поширені в Америці, Євразії та Африці.
Тому й надалі трапляються поодинокі випадки захворювання серед людей, однак налагоджена система епідеміологічного нагляду, заходи з контролю інфекцій та ефективне лікування антибіотиками є важливими інструментами для обмеження наслідків цієї хвороби”.
Як вона поширюється?
Чума — це інфекційне захворювання, спричинене бактеріями, які зазвичай трапляються в організмі дрібних ссавців та їхніх бліх.
Заразитися можна через укус інфікованої блохи або під час контакту з хворою твариною.
Однак можлива й передача легеневої чуми від людини до людини: інфіковані краплі потрапляють у повітря під час кашлю й потрапляють в організм іншої людини через дихальні шляхи, хоча для цього зазвичай потрібен досить тісний контакт.
Захворювання також може розвинутися, якщо септична форма чуми прогресує і інфекція поширюється на легені.
Вважається, що саме легенева чума була основним різновидом хвороби під час так званої “Чорної смерті” — масштабної епідемії, що забрала життя мільйонів людей у Європі в XIV столітті.
Докторка Занія Стаматакі, доцентка кафедри вірусної імунології Бірмінгемського університету, зазначає, що для дослідників важливо мати можливість вивчати такі хвороби, як чума.
“Я розумію, чому ідея наявності чуми в лабораторії викликає в людей занепокоєння, тому варто пояснити, навіщо проводиться така робота”, — сказала вона.
“Чума — це не хвороба минулого. Вона залишається ендемічною серед популяцій гризунів в Африці, Азії та Америці, а випадки захворювання людей трапляються щороку, зокрема й спалахи легеневої форми.
Діагностика, розробка вакцин і моніторинг стійкості до антибіотиків — усе це потребує лабораторій, де зберігають і вивчають живий збудник.
Ця робота життєво важлива для підготовки до можливих спалахів”.
Чи можна від неї вилікуватися?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, легенева форма чуми має дуже короткий інкубаційний період — іноді лише 24 години.
Експерти попереджають: якщо хворобу вчасно не діагностувати й не розпочати лікування, вона майже завжди призводить до летального результату.
Однак є й хороша новина: чума добре піддається лікуванню антибіотиками, якщо терапію розпочати на ранній стадії.
Доктор Малік Гібані, клінічний доцент із питань бактеріальної вакцинології в Імперському коледжі Лондона, зазначає, що ця інфекція визнана серйозною загрозою для здоров’я населення.
“Легенева чума — це вкрай тяжка форма захворювання на чуму. У деяких підручниках зазначається, що без лікування смертність сягає 100%, хоча в сучасних умовах важко отримати точні статистичні дані. Хвороба піддається лікуванню антибіотиками, особливо якщо розпочати його вчасно”.
“Саме тому особам, які могли зазнати впливу з високим ризиком зараження, можуть запропонувати постконтактну профілактику антибіотиками та/або карантин”, – також пояснює лікар.
Щодо випадку в Росії, досі незрозуміло, чи була померла особа інфікована легеневою формою чуми.
Російська влада оприлюднила заяву, в якій ідеться, що аналізи не виявили “жодних мікроорганізмів, пов’язаних із професійною діяльністю пацієнта”, — тож на цьому етапі досі не зовсім зрозуміло, що саме сталося.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон “дуже пильно” стежить за цією ситуацією, тоді як Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) зазначили, що “немає жодних ознак ширшої загрози для Сполучених Штатів”.
