Про те, як і з чим підійшли росіяни до вересневих виборів у держдуму, розповідає у репортажі Reuters.
Росія, мальовниче середньовічне місто Ярославль, розташоване на Волзі, є жвавим туристичним центром, де за державний кошт оновлюють міський центр і дороги; завдяки цьому воно може бути краще захищене від наслідків економічної стагнації в Росії, ніж більшість інших міст.
Але навіть тут, за 250 км на північний схід від Москви, місцеві жителі, які цього тижня беруть участь у парламентських виборах, стикаються зі зростаючим переліком щоденних проблем, що впливають на їхній добробут і бізнес — незалежно від того, чи пов’язують вони ці труднощі з війною проти України.
В умовах жорсткого політичного контролю в Росії та за відсутності в бюлетенях більшості антивоєнних кандидатів мало хто очікує, що вибори щось суттєво змінять. Проте Кремль розглядає їх як показник рівня втоми від війни, що триває вже п’ятий рік.
Стабільно висока інфляція, висока вартість кредитів, стагнація виробництва та дефіцит пального — такими є реалії повсякденного економічного життя в Росії. І все ж бізнес у Ярославлі міг би давати собі раду — якби вдавалося знайти працівників.
«У нас тут багато роботи, — каже Анжеліка, власниця мережі швейних майстерень, яка назвала лише своє ім’я. — Проблема в тому, що немає працівників», — додає вона, відзначаючи брак молоді, готової йти в цю сферу попри гідну оплату праці.
Кондитер Жиль Вальтер погоджується з нею, скаржачись на труднощі з набором персоналу для свого виробничого підприємства, розташованого неподалік.
«Вони навіть не вміють приготувати омлет чи зварити макарони», — каже Вальтер, француз, який оселився в Росії ще в 1990-х роках, коментуючи навички випускників місцевого кулінарного коледжу, яких він намагався найняти на роботу.
«Мало хто тут готовий починати роботу о третій годині ранку, щоб свіжі круасани були готові вчасно».
ДЕФІЦИТ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ОБМЕЖЕНІ ФІНАНСОВІ МОЖЛИВОСТІ
Жоден із них не захотів пов’язувати брак робочої сили з масовим набором до армії та значними втратами в бойових діях — про що свідчать сотні свіжих могил на місцевому військовому цвинтарі, прикрашених прапорами на честь загиблих у війні. Однак, з огляду на те, що офіційний рівень безробіття ледь перевищує 2%, дехто вбачає зв’язок між браком молодих кадрів на ринку праці та постійним зниженням рівня народжуваності в Росії. Існує побоювання, що ситуація погіршиться, оскільки люди не наважуються народжувати дітей, доки триває війна.
Любов, продавчиня м’яса із села Дюдково (приблизно за 50 км від Ярославля), згадує: коли вона народжувала в травні 2012 року, в селі народилося четверо дітей. Тепер же, за її словами, за два роки народилася лише одна дитина.
«Люди просто не хочуть народжувати, поки це відбувається», — каже вона, маючи на увазі війну в Україні.
На центральному ринку Ярославля 68-річна пенсіонерка Варвара продає сушені білі гриби, зібрані в лісах поблизу міста, щоб доповнити свою пенсію в 17 000 рублів, якої, за її словами, не вистачає для життя.
Підбираючи слова, вона інстинктивно переходить на українську, червоніє й пошепки зізнається, що українська — її рідна мова, адже вона переїхала сюди з Полтави 40 років тому.
«Сушені гриби тепер стали розкішшю. Цього року люди купують менше; їхня купівельна спроможність знизилася», — каже вона.
Після різкого уповільнення економічного зростання у 2025 році — з 4,9% попереднього року до 1% — та подальшого незначного спаду на початку 2026-го, уряд прогнозує зростання за підсумками року на рівні 0,6%. Це не надто відрізняється від показника 0,9%, який Європейський центральний банк прогнозує для єврозони на поточний рік.
Однак загальна картина залишається невтішною: раніше цього року Міністерство економіки знизило прогнози на період до 2029 року через очікуване уповільнення промислового виробництва, капітальних інвестицій та споживчих витрат.
Хоча рівень інфляції в Росії знизився порівняно з двозначними показниками минулого року, він усе ще перевищує 6%. Через це центральний банк змушений утримувати ставки на надзвичайно високому рівні — 14%, що робить запозичення фінансово обтяжливими як для бізнесу, так і для домогосподарств. Президент Володимир Путін розкритикував посадовців за неспроможність оздоровити економіку, а Кремль раніше цього місяця пообіцяв, що не розглядає можливості чергового підвищення податків для покриття бюджетного дефіциту, який перевищив заплановані показники.
Підприємці, з якими поспілкувалося агентство Reuters у Ярославлі, зазначили, що нещодавнє підвищення податків, запроваджене для компенсації зростання військових витрат, було досить болісним, але прийнятним — за умови, що наступного року податки знову не зростатимуть.
УКРАЇНСЬКІ БПЛА ЗАВДЮТЬ УДАРІВ ПО ЕКОНОМІЧНИХ ОБ’ЄКТАХ
Можливо, ще складнішою проблемою — і такою, що важче піддається контролю, — є зростання цін на товари першої необхідності (від продуктів харчування до пального). Це спричинено цілою низкою чинників: від міжнародних санкцій і війни в Україні до ширших проблем, до яких із лютого додалася війна за участю Ірану.
Це літо стало найважчим для росіян від початку війни у 2022 році, оскільки українські безпілотники завдавали ударів по ключових сферах російської економіки, зокрема по нафтопереробній галузі, роздрібній торгівлі, електронній комерції, сільському господарстві та туризмі.
Люди годинами стояли в чергах за пальним, Інфляція різко зросла, тисячі малих підприємств втратили свої товари внаслідок пожеж на складах інтернет-магазинів, внутрішній туризм скоротився на 6%, а фермери не могли продати зерно, оскільки торгівля через Чорне море стала надто небезпечною.
Валерій, військовий бухгалтер у відставці, який тепер займається бджільництвом, скаржився, що ціна на цукор, який він купує восени для підгодівлі бджіл перед зимою, за останні два роки зросла вдвічі.
«Для мене це критично важливо. Я боюся нестабільності. Було б краще мати більше стабільності та впевненості в завтрашньому дні», — сказав він.
Центр Ярославля, забудований старовинними церквами та купецькими будинками XVII–XVIII століть, різко контрастує з величезним нафтопереробним заводом — п’ятим за величиною в Росії, — розташованим на околиці міста.
Вартість необхідних тепер додаткових заходів безпеки очевидна: найвразливіші установки заводу захищені від безпілотників стінами з морських контейнерів, а між трубопроводами натягнуто тисячі товстих металевих дротів, покликаних перехоплювати наближувані дрони.
Неподалік від заводу Євген, чий будинок був серйозно пошкоджений уламками збитого безпілотника, каже, що буде надто зайнятий, аби взяти участь у виборах, що відбудуться цього тижня.
За його словами, головним завданням для нього стане встановлення нових металевих дверей у те, що залишилося від будинку.
