Принаймні шість країн пообіцяли політичну та фінансову підтримку литовській ініціативі щодо будівництва в Брюсселі загальноєвропейського меморіалу жертвам тоталітарних режимів 20-го століття.
Про це повідомляє LRT.lt, передає Інше ТВ.
Міністерство закордонних справ Литви заявило, що країна вже виділила 70 000 євро на цей проект. Кошти збираються через Платформу європейської пам’яті та совісті, а Естонія, Латвія, Албанія, Словенія, Польща та Хорватія на сьогодні підтвердили свою готовність зробити фінансовий внесок.
Під час візиту до Литви президент Латвії Едгарс Рінкевич висловив свою підтримку ініціативі та підтвердив плани своєї країни зробити внесок.
Міністерство заявило, що переговори щодо реалізації проекту тривають з іншими європейськими країнами, зокрема в Центральній Європі, а також з Бельгією та інституціями ЄС. Також планується розширити ініціативу шляхом залучення підприємств, неурядових організацій, фондів та приватних донорів.
Запланований меморіал у Брюсселі має на меті вшанувати мільйони жертв тоталітарних режимів на всьому континенті та зміцнити європейську історичну пам’ять.
Очікується, що його розмістять в інституційному кварталі ЄС, на еспланаді перед підземним входом до залізничної станції Place du Luxembourg.
Спроектований британським архітектором Цзваєм Со, меморіал міститиме уривки з листів, написаних депортованими та політичними в’язнями.
З приблизно 39 000 листів, поданих архітектору, було відібрано 800 цитат, які будуть збільшені та встановлені на тротуарній плитці їхніми оригінальними мовами.
Литва сподівається відкрити меморіал під час свого головування в Раді Європейського Союзу у 2027 році.
Міністерство закордонних справ заявило, що підготовка триває, і зараз триває процес отримання необхідних дозволів від місцевої влади.
Протягом десятиліть європейські держави, що вирвалися з радянського блоку, прагнули визнання злочинів радянської епохи нарівні зі злочинами нацистів, включаючи рівну кримінальну відповідальність.
У 2019 році Європейський суд з прав людини постановив, що литовські суди були виправдані у визнанні радянських репресій проти партизанів геноцидом.
Як повідомляло Інше ТВ, У Миколаєві два радянські монументи виключили з Держреєстру пам’яток
