Європа посіла перше місце в останньому Індексі екологічної ефективності, частково завдяки бурхливому зростанню ВДЕ, але експерти попереджають: прогрес все ще недостатній.
Про це пише Еuronews.
Європа займає лідируючі позиції у новому глобальному рейтингу сталого розвитку, проте експерти попереджають, що всім країнам «ще далеко до ключових цілей» у боротьбі зі зміною клімату.
Індекс екологічної результативності (Environmental Performance Index, EPI), що розробляється дослідниками Єльського та Колумбійського університетів, публікується раз на два роки та оцінює країни світу за їх підходом до сталого розвитку.
Він заснований на 47 різних показниках, розділених на 12 категорій, включаючи пом’якшення наслідків зміни клімату, якість повітря, стан лісів, водні ресурси, поводження з відходами та біорізноманіття.
Використовуючи дані великих науково-дослідних інститутів, міжнародних організацій та таких структур, як World Resources Institute та європейська програма Copernicus, кожна країна отримує оцінку від нуля до 100.
Естонія очолює кліматичний рейтинг
Естонія очолила рейтинг, головним чином, завдяки значному скороченню викидів парникових газів при виробництві електроенергії за останнє десятиліття.
В останні роки країна зменшила залежність від вироблення електрики на місцевому паливному сланці — енергоємній осадовій породі.
Хоча горючий сланець залишається основним джерелом енергії, бурхливий розвиток відновлюваних джерел енергії допомагає Естонії поступово відмовлятися від викопного палива — насамперед за рахунок сонячної генерації.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), Естонія має намір прискорити перехід до чистої енергії та до 2030 року повністю забезпечити річне споживання електроенергії за рахунок відновлюваних джерел. Це частина ширшої мети країни — досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.
Естонія також отримала високі оцінки за заходи щодо захисту біорізноманіття та екосистем. Більше 50 відсотків її території покрито лісами і болотами, що охороняється, що робить країну будинком для більш ніж 300 видів птахів.
На конференції, що відбулася 9 липня у Нью-Йорку та організованій Університетом ООН — Центром дослідження політики (UNU CPR), міністр енергетики та довкілля Естонії Андрес Сутт заявив, що «дуже пишається» тим, що зусилля країни у сфері сталого розвитку отримали визнання.
Однак Естонія набрала лише 75 балів із можливих 100, що показує: навіть лідер рейтингу все ще далекий від необхідних показників.
«Якщо країни мають намір зберігати траєкторію руху до нульових викидів до 2050 року, їм доведеться й надалі домагатися значного скорочення викидів, що вимагатиме додаткових заходів політики у майбутньому», — каже Зак Вендлінг, головний автор доповіді.
Глобальний екологічний рейтинг Єля — повний список
Люксембург посів друге місце з 74 балами, за ним йдуть Сполучене Королівство (72), Фінляндія (71) та Нідерланди (71).
Фактично європейські держави займають усі позиції в топ-20 нинішнього рейтингу, окрім однієї, хоча багато країн ЄС демонструють низькі показники категорії стійкості сільського господарства.
У самому низу таблиці — Лаос, за ним слідують Індія, Бангладеш, Малі та В’єтнам. Експерти попереджають, що всі ці країни стикаються з «серйозним погіршенням стану навколишнього середовища, яке становить пряму загрозу здоров’ю людей та найважливішим екосистемам».
На конференції експерти підкреслили, що Індія могла б досягати набагато кращих результатів, проте опинилася на передостанньому місці через складнощі з боротьбою з виваженими твердими частинками в повітрі. Ці дрібні частинки і краплі, що утворюються при спалюванні палива, будівельних роботах, через пил і природні джерела, такі, як лісові пожежі та морська сіль, можуть викликати серйозні захворювання дихальної та серцево-судинної систем.
У доповіді наголошується, що Китай та Сполучені Штати — найбільші джерела викидів парникових газів у світі — очевидно, «далеко не наблизяться» до глобальної мети нульових викидів до 2050 року.
США посіли 27 місце, трохи поступившись Австралії (25), але випередивши Канаду (29). При цьому рейтинг ґрунтується на даних до 2024 року, тобто відображає заключний період президентства Джо Байдена, а не Дональда Трампа.
Хоча європейці можуть радіти лідерству в рейтингу, багатші країни, як правило, мають більше можливостей залучати капітал для поліпшення своїх екологічних показників, наприклад, вкладатися у великі проекти з розвитку зеленої енергетики.
Країни з низьким рівнем доходів роблять менший внесок у зміну клімату, хоча сильніше страждають від наслідків глобального потепління, і часто їм не вистачає коштів для прискорення зеленого переходу.
Багато багатих держав також виводять виробництво та вивозять відходи до інших країн, що спотворює реальні темпи їхнього прогресу. Так, 2022 року ЄС експортував 12,4 мільйона тонн відходів до Туреччини та 3,5 мільйона тонн — до Індії.
Як повідомляло Інше ТВ, Україна схвалила стратегію декарбонізації економіки і оновила кліматичний план
