Повномасштабна війна суттєво погіршила психологічне здоров’я українців. За оцінками фахівців, близько половини населення вже стикається з тими чи іншими психічними проблемами, а кількість випадків, коли можна запідозрити розлади, зросла у кілька разів.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів генеральний директор Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України Богдан Божук.
Через війну кількість випадків, коли за симптомами можна запідозрити психічні розлади, зросла в Україні у 3-5 разів.
Близько половини населення України вже стикається з проблемами психічного здоров’я. Загалом психологічної допомоги потребують близько 10 мільйонів громадян.
Найважчий психоемоційний удар тримають медики у прифронтових зонах 80% із них мають ознаки професійного вигорання.
Постійний стрес, повітряні тривоги та брак сну провокують загострення ендокринних, серцево-судинних хвороб та проблем із травленням.
Війна змінила умови життя і роботи
За словами Божука, повномасштабне вторгнення кардинально змінило умови праці та життя українців.
До традиційних професійних ризиків додалися постійні повітряні тривоги, вимушені переїзди, перебої з електроенергією, порушення режиму праці та відпочинку, а також економічна невизначеність.
“Наші дослідження свідчать, що українці тепер сплять у середньому на 40 хвилин менше. Додайте до цього економічну невизначеність – у результаті маємо постійне психоемоційне перенапруження, підвищену тривожність та хронічну емоційну втому”, – пояснив він.
Фахівець зазначив, що такий стан впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я. Через хронічний стрес частіше загострюються серцево-судинні, ендокринні захворювання та хвороби системи травлення.
Симптомів психічних розладів стало у кілька разів більше
За словами Божука, говорити про точну кількість психіатричних діагнозів складно, оскільки їх може встановлювати лише психіатр після добровільного звернення людини.
Водночас лікарі фіксують різке зростання симптомів, які можуть свідчити про психічні розлади.
“З початку великої війни кількість випадків, коли на основі симптомів можна запідозрити розлади, за різними дослідженнями зросла утричі-вп’ятеро”, – зазначив експерт.
Найчастіше йдеться про:
посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
тривожні розлади;
депресивні стани;
професійне вигорання.
Якщо до 2022 року ПТСР переважно фіксували серед жителів прифронтових територій та переселенців, то зараз його ознаки спостерігаються у значно ширших верств населення.
Медики опинилися серед найбільш вразливих
Особливо гостро проблема проявляється серед медичних працівників, які працюють у прифронтових регіонах і щодня мають справу з пораненими. За словами Божука, близько 80% таких медиків мають ознаки професійного вигорання.
Вже через пів року після початку повномасштабної війни у 14% медичних працівників були зафіксовані ознаки ПТСР, а ще у 9% – симптоми депресії.
При цьому жінки, за словами науковця, демонструють вищий рівень психологічного навантаження, ніж чоловіки.
Допомоги потребують мільйони людей
За оцінками фахівців, сьогодні через наслідки війни психологічної допомоги потребують близько 10 мільйонів українців.
Також Божук навів дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, згідно з якими приблизно половина українців повідомляють про ті чи інші проблеми з психічним здоров’ям.
“До війни ці показники були у рази нижчими”, – наголосив він.
Водночас експерт зазначив, що, на відміну від психічних порушень, різкого стрибка смертельних серцево-судинних станів, таких як інфаркти чи інсульти, наразі не спостерігається, хоча хронічний стрес і продовжує негативно впливати на здоров’я населення.
