Атаки України на російські нафтопереробні заводи встановили рекорд у травні, спонукаючи Москву заборонити експорт авіаційного палива та загрожуючи ще більше зашкодити переробці, яка знаходиться на 16-річному мінімумі.
Про це пише Bloomberg.
Через ризик дефіциту внутрішнього палива якраз на тлі зростання попиту на літні свята, Росія заборонила експорт авіаційного палива до кінця листопада. Хоча це матиме незначний вплив на міжнародні ринки, оскільки країна не є основним постачальником палива, це останній крок для захисту місцевих поставок.
Це рішення було прийнято після того, як Україна здійснила щонайменше 16 атак на російські паливовиробничі об’єкти у травні, згідно з підрахунком Bloomberg з публічних заяв обох країн. Дані показують, що минулого місяця дрони були спрямовані на вісім з 10 найбільших російських нафтопереробних заводів.
Київ посилив удари по російській енергетичній інфраструктурі, щоб обмежити здатність Москви отримувати вигоду від вищих цін на нафту на тлі війни з Іраном. Він також подвоїв стратегію повторних атак на окремі об’єкти, щоб завдати максимальної шкоди та запобігти швидкому ремонту. Нафтопереробний завод Янос, що належить ПАТ «Роснефть» та ПАТ «Газпром нафта», був атакований тричі у травні, тоді як об’єкти ПАТ «Лукойл» у Нижньому Новгороді та Пермі зазнали ударів двічі.
Вплив на російські поставки відбувається через те, що світовий ринок зосередився на вирішальній Ормузькій протоці, де потік практично припинився під час конфлікту на Близькому Сході. Окрім ризику внутрішньої паливної кризи, атаки в Росії також призвели до того, що Москва в останні тижні збільшила експорт сирої нафти, пропонуючи допомогу російським покупцям нафти, які втратили барелі з Мексиканської затоки.
Зменшення обсягів переробки російських нафтопереробних заводів чинить тиск на уряд, щоб запобігти паливній кризі та стрибку цін на заправках. Вищі ціни на паливо раніше спричиняли протести, зокрема у 2018 році, та сприяли інфляції. Влада вже призупинила більшість продажів бензину на іноземні ринки.
Очікується, що обсяг переробки нафтопереробних заводів ще більше скоротиться через зупинку заводів та скорочення обсягів роботи. За оцінками аналітичної компанії OilX, середній показник у травні має сягнути 4,58 мільйона барелів на день. Це приблизно на 700 000 барелів на день, або на 13%, менше, ніж роком раніше, і є найнижчим показником з жовтня 2009 року.
Атаки України знаменують собою зміну стратегії порівняно з попередніми роками. Тепер атаки спрямовані не лише на первинні переробні установки, які було відносно легко та швидко ремонтувати, але й на вторинні, включаючи високовартісні та технічно складні, сказав Сергій Вакуленко, ветеран галузі та науковець Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Вторинні установки допомагають нафтопереробним заводам виробляти більше бензину та дизельного палива, але їх ремонт може бути набагато складнішим і дорожчим, оскільки західні санкції ускладнюють постачання запасного обладнання з-за кордону, сказав Вакуленко.
Інтенсивні удари
Окрім нафтопереробних заводів, дрони атакують експортні термінали та інфраструктуру нафтопроводів, таку як насосні станції. Україна також атакує сховища, і якщо Росія сподівається виробляти та зберігати більше палива, щоб уникнути повторення паливних криз, що спостерігалися останнім літом, то це може бути складніше зі зменшенням потужностей та обсягів зберігання, сказав Вакуленко.
Загалом у травні було завдано щонайменше 30 ударів по російських нафтових активах, що є найбільшим показником за будь-який місяць з моменту повномасштабного вторгнення Росії, показують дані, зібрані Bloomberg.
Заборона на реактивне паливо
Росія заборонила експорт реактивного палива, «щоб забезпечити стабільну ситуацію на внутрішньому ринку палива», – заявив уряд у понеділок.
Минулого року країна експортувала в середньому 30 000 барелів палива на день, або менше 2% світових запасів, згідно з даними, зібраними Bloomberg на основі даних аналітичної компанії Vortexa Ltd. Середньодобовий експорт знизився до 28 000 барелів за перші чотири місяці 2026 року, причому Туреччина була основним покупцем, свідчать дані.
Тим не менш, російський ринок дорожнього палива ще дещо далекий від глибокої кризи, яку він пережив у 2023 році, коли ціни підскочили настільки, що президент Володимир Путін розкритикував уряд за занадто повільну реакцію.
Поточний вплив на заправки був незначним, середні ціни на бензин з початку року зросли трохи більше ніж на 2 рублі ($0,03) до 67,53 рубля за літр, свідчать дані Федеральної служби статистики.
Поки що лише окупований Росією Крим обмежив закупівлю пального для доріг. Минулого літа дефіцит пального торкнувся Далекого Сходу Росії.
Відносний спокій зараз може частково бути пов’язаний з тим, що багато автозаправних станцій належать великим російським виробникам, які самі закуповують паливо та отримують державні субсидії, спрямовані на стимулювання продажів на внутрішньому ринку. Повторна заборона на експорт більшості видів бензину з 1 квітня також сприяла місцевим поставкам.
Однак є деякі ознаки того, що постачання скорочуються.
Станом на кінець травня, щоденні обсяги преміального бензину 95, що пропонувалися для поставки в європейській частині Росії, впали приблизно до 5000 тонн на день, що становить третину від того, що пропонувалося рік тому, згідно з даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарної біржі. Водночас ціни на цей вид палива на ключовій товарній біржі зросли більш ніж на 20% у річному обчисленні.
Це, ймовірно, ускладнює для регіональних мереж автозаправних станцій, не пов’язаних з великими нафтовими компаніями, купівлю оптового палива на біржі, ризикуючи залишитися без палива або купувати дорожчі палива в інших місцях.
Незважаючи на атаки на нафтопереробні заводи, Москва не бачить наразі ризику дефіциту палива, заявив журналістам 21 травня речник Кремля Дмитро Пєсков. Він посилався на сезонне технічне обслуговування як причину зниження виробництва нафтопереробних заводів у деяких регіонах, додавши, що загальна пропозиція та попит на паливо в Росії збалансовані.
