Українська мова вже домінує у навчальному процесі в київських школах, однак ще не повною мірою стала мовою неформального спілкування школярів. Про це свідчать результати опитування, проведеного постійною комісією Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту серед учнів 8-12 класів.
“Українська виграла в класі, але ще не виграла коридори закладів освіти. Вона є мовою підручника, але ще не завжди є мовою перерви, жарту, дружби та неформальної розмови”, – наголосила секретар Київської міської молодіжної ради при Київській міській раді Софія Руданецька, презентуючи результати, пише Iнтерфакс.
Так, за результатами опитування, 95% вчителів під час уроків спілкуються переважно або виключно українською мовою, що свідчить про україномовність формального навчального процесу в столиці. Водночас після дзвінка ситуація суттєво змінюється: 32,3% школярів спілкуються переважно або лише російською на перервах, а 33,3% – у дружньому середовищі поза школою.
Учасники дослідження назвали це “ефектом перерви чи ефектом дзвінка”, коли українська мова підтримується правилами уроку, але втрачає позиції у неформальному спілкуванні, на перервах чи побуті.
Окрему увагу учасники приділили проблемі мовної непослідовності дорослих у школі. За словами спікерів, частина педагогів використовує українську під час уроків, але переходить на російську або двомовний формат у позаурочному спілкуванні, що створює для підлітків відчуття подвійних стандартів.
“Учнів відштовхує не українська мова. Учнів відштовхує фальш. Коли українська звучить лише “для уроку” або “для офіційної ситуації”, а в живому спілкуванні дорослі повертаються до російської, це підриває довіру до мовної політики”, – зазначив голова постійної комісії Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук.
Серед основних бар’єрів для переходу на українську школярі назвали звичку спілкуватися іншою мовою – 62,6%, російськомовне сімейне середовище – 46,7%, а також відсутність україномовного середовища – 37%.
Окремою зоною ризику учасники назвали цифровий простір. Лише 16,3% школярів свідомо уникають російськомовного контенту в TikTok та Instagram Reels, тоді як 30,1% готові підписуватися на російськомовних авторів, якщо контент видається цікавим.
Водночас результати дослідження демонструють позитивну динаміку: 36,8% учнів повідомили, що останнім часом стали більше використовувати українську мову, і лише 3,2% – що частіше використовують російську.
Під час заходу також наголосили, що молодь не відмовляється від української. Зокрема, 57,4% учнів хотіли б додатково вдосконалювати українську мову, а понад половина опитаних скористалася б безкоштовними онлайн-курсами. Водночас 55,2% школярів не знають про існуючі мовні курси та платформи у Києві.
