Підозрюваних у злочинах проти людства судитимуть і після смерті — у Раді зареєстровано законопроект


19:1924.01.2023

Кримінальні провадження, розпочаті за фактами вчинення правопорушень проти миру чи безпеки людства, має закривати суд, а не прокурор. Навіть у разу смерті підозрюваного.

Таку позицію реалізовано у проекті «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку закриття кримінального провадження, розпочатого за фактами вчинення правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» (№8375), повідомляє «Закон і Бізнес».

Наразі положеннями КПК встановлено однаковий порядок закриття кримінальних проваджень у разі смерті підозрюваного або особи, щодо якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру, незалежно від природи і особливостей вчинених правопорушень.

Проте, на думку групи нардепів, до закриття проваджень з цієї підстави щодо злочинів, які тягнуть за собою надзвичайно тяжкі соціальні наслідки для країн і мільйонів людей, завжди прикута пильна суспільна увага як на національному, так і міжнародному рівнях. Тому це не варто віддавати на відкуп прокурора.

За проектом такі кримінальні провадження має закривати суд. Тому КПК пропонується доповнити новою главою 411, де визначити особливості процедури закриття проваджень, розпочатих за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених стст.437—439, 441, 442 Кримінального кодексу.

Прокурор у десятиденний строк після встановлення факту смерті особи  завершує досудове розслідування та звертається до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.13 ч.2 ст.284 КПК.

Своєю чергою, суд, якщо на підставі переданих матеріалів встановить подію кримінального правопорушення, передбаченого стст.437—439, 441, 442 КК, має зазначити це у мотивувальній частині, навести докази на підтвердження встановлених обставин, а також розмір завданої шкоди. Відповідно, у резолютивній частині мають бути рішення про відшкодування шкоди, а також про інші майнові стягнення та спеціальну конфіскацію.

Враховуючи, що строки давності стосовно злочинів проти людства не застосовуються, новий порядок уможливить судові рішення, наприклад, щодо історичних осіб радянського минулого. Так, ще у 2017 році генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що прокуратура АР Крим оголосила підозру в геноциді кримськотатарського народу Йосипу Сталіну і Лаврентію Берії (за ч.1 ст.442 КК).

Як повідомляло Інше ТВ, у Центральному районному суді м.Миколаєва відбулось підготовче судове засідання за обвинуваченням мешканця м.Херсон Кирила Стремоусова у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст.111, ч.5 ст.111-1 КК України.

Про Стремоусова в листопаді минулого року російські ЗМІ повідомили, що він загинув у ДТП.

Як пояснили в пресслужбі Центрального районного суду, наразі ані у слідства, ані у суду немає документально підтвердженого факту щодо того ДТП і загибелі фігуранта, тому формально Стремоусов живий. Відтак виклик до суду був направлений йому на домашню адресу, також виклик до суду був опублікований в «Урядовому кур’єрі», на сайті Центрального районного суду м.Миколаєва і Офісу Генпрокурора.

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Підозрюваних у злочинах проти людства судитимуть і після смерті — у Раді зареєстровано законопроект' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube