Американський аналітичний центр RAND представив доповідь, в якій розглянув гіпотетичний сценарій війни Росії з Європою до 2030 року. Згідно з цим сценарієм, Володимир Путін помирає в січні 2027 року. Однак це не запобігає військовому конфлікту між Москвою та блоком НАТО. За сценарієм країну очолює інший високопоставлений чекіст, який у 2030 році і розпочинає війну з Європою, пише Кримський вітер.
Згідно зі сценарієм RAND, Путін помирає від природних причин, після чого в країні утворюється вакуум влади, а всередині держапарату починається боротьба за владу. Переможцем виходить колишній генерал ФСБ, який стає президентом до березня.
Новий президент намагається зміцнити свою владу та перебудувати політичну систему під себе. У квітні 2027 року він погоджується на перемир’я в Україні, яке в результаті досягається за посередництва США, Великобританії та інших європейських країн в обмін на часткове зняття санкцій.
Але російські цілі в Україні принципово не змінюються, і переговори про повноцінний мир заходять у глухий кут. Війна в Україні перетворюється на заморожений конфлікт. Після цього новий президент наказує армії зосередитися на відновленні боєздатності.
До січня 2028 року починаються чистки у владі – президент починає змінювати найближчих союзників Путіна на більш лояльних собі людей. Однак його влада не видається міцною: на тлі економічних труднощів та довгострокових соціальних наслідків військових втрат в Україні в Росії тривають хвилювання.
Для зміцнення авторитету новий президент розпочинає гібридну кампанію проти країн НАТО. Її частиною стає кампанія дезінформації про утиски російської меншини у Східній Європі.
У червні 2029 року виникає криза в Південній Америці, і адміністрація США робить її вирішення своїм пріоритетом, скорочуючи військову присутність у Європі.
До початку 2030 року увага США, як і раніше, не в Європі, а російський президент опиняється під тиском військової еліти, що посилюється. У Кремлі починають працювати над планом більш інтенсивних гібридних атак та обмежених військових операцій у країнах Балтії. Мета кампанії – продемонструвати відсутність єдності НАТО. Гібридна активність у Європі різко наростає, число та наслідки інцидентів збільшуються.
У травні 2030 року РФ розпалює в естонському місті Нарва, де живе багато етнічних росіян, протести, які переростають у заворушення. Естонська влада застосовує силу проти учасників акцій. Російський президент оголошує, що естонській владі не можна довіряти безпеку російського населення Нарви, і російські війська починають вторгнення в Естонію в районі міста.
Російський президент розраховує, що повноцінної військової відповіді НАТО не буде. Однак альянс починає негайно реагувати, активує статтю колективної оборони.
У червні 2030 року розпочинаються повномасштабні бойові дії. Москва створює загрозу Шпіцбергену та північній Норвегії, а російські підводні човни намагаються прорватися в Північну Атлантику. Росія вважає пріоритетною метою Великобританію, і починає диверсії, кібератаки та повітряні удари по країні. Початковими цілями стають авіабази, порти, станції радіолокації і вузли управління.
До листопада 2030 року російський президент стикається з внутрішнім тиском через нездатність домогтися швидкої перемоги. Він оголошує окупацію Нарви та більшу частину повіту Іда-Віру перемогою і пропонує країнам НАТО перемир’я. Воно укладається, після чого мирні переговори затягуються на місяці.
Аналітики підкреслюють, що їхній сценарій – це лише один із можливих варіантів розвитку подій. Виходячи зі сценарію, вони дають владі Великобританії рекомендації, як стабілізувати ситуацію в суспільстві, захистити критичну інфраструктуру, боротися з кібератаками, готуватися до війни в космосі, мобілізації, повітряних атак, як застосовувати ядерне стримування та домагатися закінчення війни.
