У Парижі горять барикади, споруджені зі сміття, а в італійському Мілані підлітки б’ються із поліцією. Протести за участю молоді відбулися чи перебувають у розпалі і в інших країнах Європи.
Російський ідеолог Олександр Дугін прокоментував європейські заворушення словами: чим більше хаосу, тим краще. Постає питання: підпалив цей «вогонь» Кремль чи лише підкидає дрова у вогнище, яке розпалили самі європейці?
Радіо Свобода зібрало інформацію щодо найбільших молодіжних протестів у Європі в 2026 році.
У середині жовтня 2026 року вулиці кількох європейських міст знову спалахнули. Школярі блокують ліцеї, студенти займають площі, а вночі – маски, каміння й палаючі барикади.
Франція, Італія, Іспанія, Албанія, Бельгія та інші країни стикаються з різними проявами суспільного роздратування: від браку фінансування освіти й непомірної вартості житла до звинувачень влади в корупції та нездатності забезпечити гідне майбутнє.
На цьому тлі звучать твердження, що Росія активно намагається гібридно підживлювати, штучно роздмухувати заворушення через мережу ботів та медіа і радикалізувати вже наявне протестне середовище європейської молоді.
Хронологія протестів
Німеччина. Рух «Шкільний страйк проти призову до армії» («Schulstreik gegen Wehrpflicht») стартував ще 5 грудня 2025 року. А 5 березня на вулиці міст вийшли тисячі школярів. 8 травня протести охопили майже 130 міст. 25 вересня понад 45 тисяч учнів залишили уроки після того, як Міноборони почало викликати 18-річних на медогляд. Це були масові, але переважно мирні акції проти закону, який поки не вводить обов’язкового призову.
Франція. Все почалося 17 вересня зі страйку вчителів у Кретеї під Парижем. Ліцеїсти протестували проти переповнених класів, нестачі вчителів і спеки в аудиторіях. 1 жовтня міністр внутрішніх справ повідомив про 625 затриманих за один день. 6 жовтня, за даними МВС, вийшли близько 256 тисяч мітингарів. 17 жовтня, за оцінкою поліції, було 550 тисяч. Протести переросли в грабунки, підпали будівель. За вихідні затримали понад 2400 осіб.
Бельгія. Із 1 жовтня шкільні блокади почалися в Льєжі. 9 жовтня під час загальнонаціонального страйку проти заходів економії у Брюсселі відбулися сутички. 17 жовтня сутички повторилися, а очільник МВС заявив, що це вже «не просто протест».
Італія. 16 жовтня учні пройшли маршами під гаслом «День без Мелоні» («No Meloni Day»). Наступного дня у Мілані, Турині та Болоньї почалися заворушення. За словами очільниці уряду Джорджі Мелоні, постраждали майже 200 поліцейських, затримали 330 осіб. Уряд відправив до Мілану близько 500 військових і ухвалив суворіший указ про безпеку.
Іспанія. Тут рушієм протестів було житло, а не школа. Після резонансного виселення 87-річної жінки у Мадриді парламент 2 жовтня відхилив житлові декрети уряду. 3 жовтня на вулиці вийшли десятки тисяч людей. Молодь була помітною, але рух не був суто студентським.
Албанія. Антиурядові акції тривають з червня, їх спричинив курортний проєкт на узбережжі, пов’язаний із зятем президента США Дональда Трампа. 13 жовтня студенти закидали цеглою Міністерство освіти в Тирані, і протести стали насильницькими.
Інші країни. В Ірландії 1,5 тисячі студентів вийшли на вулиці Дубліну проти вартості навчання. У Португалії протестують проти дорожнечі й браку житла.
Російський слід: заяви й докази
Що стверджують політики. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що протести ліцеїстів експлуатували ворожі наративи з Росії, Китаю, Ірану та кіл MAGA. Міністр оборони Італії Гвідо Кросетто назвав заворушення в Мілані наслідком «гібридної війни» через TikTok, YouTube і соцмережі. Прем’єр Албанії Еді Рама заявив, що заворушення в країні спричинені «гібридною війною», раніше він звинувачував Росію та Іран у поширенні дезінформації в інтернеті. Начальник албанської поліції сказав, що серед затриманих лише кілька студентів, а винні «особи з Албанії та з-за кордону». Москва відкинула ці звинувачення: за словами речниці МЗС Росії Марії Захарової, на вулиці вийшли громадяни самої Албанії.
Що кажуть спецслужби та регулятори. За повідомленням видання Kyiv Post, яке посилається на інформацію The Financial Times, регулятори Євросоюзу перевіряють можливе втручання Росії, Ірану й Алжиру. Проросійські та ультраправі акаунти, пов’язані з попередніми кампаніями, поширювали відео заворушень. Водночас європейський розвідник, ім’я якого не називають, сказав, що було б надто просто звинувачувати в усьому росіян. Європейська служба зовнішніх дій», за тим же джерелом, вважає Францію другою після України країною континентальної Європи за обсягом державних інформаційних атак.
Що показали аналітики. Група Disinformation Commission у звіті від 18 жовтня не знайшла доказів, що іноземна держава ініціювала чи спрямовує протести, однак росіяни їх використовують. Мережа «Матрьошка», як ідеться, за два дні виготовила близько 20 фальшивих «новин» під виглядом AFP, DW і Le Monde, зокрема про загибель 54 вчителів. А інша російська мережа «Правда» опублікувала 21 матеріал про заворушення 17 жовтня. Але найбільше спотворень внесли ультраправі інфлюенсери, чиї фейки, за оцінкою авторів, охопили приблизно вдесятеро більшу аудиторію. «Матрьошка» ж, за їхніми даними, мала небагато трафіку.
Що кажуть у Брюсселі та Парижі. Європейська комісія відмовилася відкривати формальне розслідування, попри заклики французького Arcom та італійського AGCOM (незалежні регулятори медіа та цифрових сервісів цих країн), з причини відсутності доказів. Президент Франції Емманюель Макрон сказав, що жодних доказів іноземного втручання в самі події немає, зате після них була іноземна маніпуляція інформацією. Журналісти Euronews підкреслюють різницю з цього літа: під час мігрантської кризи в іспанській Сеуті докази мобілізації людей фальшивими повідомленнями були.
Росії вигідні такі протести?
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко пояснював ще у 2025 році, що російські спецслужби прагнуть розхитати Європу, щоб вона зосередилася на внутрішніх проблемах та відмовилася від підтримки України.
Видання The Washington Post писало 6 жовтня, що очільник Росії Володимир Путін розраховує на обвал європейської підтримки Києва, нині в Європі зайняті студентськими протестами, політичною кризою в Німеччині та паливною кризою, а перевантажені внутрішніми проблемами уряди мають менше ресурсів для України.
Росії вигідні такі протести з кількох причин, зауважують фахівці. По-перше, вони створюють картину «деградованої, хаотичної Європи» – контраргумент для кремлівської пропаганди про «стабільність» і «традиційні цінності». По-друге, соціальна напруга всередині ЄС ускладнює політичну єдність і може послабити підтримку України (як фінансову, так і політичну). По-третє, використання протестів у гібридній війні – це дешевий і відносно безпечний спосіб вести інформаційну війну, не переходячи «червоні лінії» відкритого конфлікту.
Росії не потрібно починати пожежу, достатньо підсилювати вогонь. Як зауважила Марта Тернбулл із Hybrid CoE, сучасна гібридна війна саме в цьому й полягає: «Суб’єктам гібридних загроз не потрібно організовувати протести, щоб отримати від них вигоду. Однією з усталених рис сучасної інформаційної війни є використання реальних соціальних та політичних напружень».
