Європейський Союз стикається з різким падінням підтримки нових економічних санкцій проти Росії, оскільки країни-члени відмовляються підтримувати заходи, які можуть завдати шкоди їхнім великим компаніям.
Про це повідомляє FT з посиланням на дипломатичні джерела, передає Укрінформ.
Зазначається, що хвилі санкцій, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, мали на меті перекрити джерела фінансування війни. Водночас, за словами п’яти дипломатів ЄС, які брали участь у переговорах, вимоги окремих столиць викликали занепокоєння через ознаки того, що Європа дедалі менше готова миритися з побічними наслідками санкцій для власних компаній, які досі ведуть бізнес із Росією.
Як зазначається, оскільки санкції в ЄС ухвалюються лише за одностайної підтримки всіх держав-членів, заперечення окремих країн змусили послів ЄС провести минулого тижня чотири дні переговорів у Брюсселі. Однак компромісу досягти не вдалося. Це посилило побоювання щодо ослаблення внутрішньої єдності Євросоюзу, зниження рішучості підтримувати Україну та зростання очікувань можливих мирних переговорів, які ускладнюють ухвалення політично чутливих рішень.
«За столом переговорів моральний імператив діє все менше і менше. Столиці всіх країн погоджуються на жорстку риторику та розмови про солідарність, але потім усе це розчиняється», — зазначив один із дипломатів.
Останній пакет санкцій передбачає нові обмеження щодо російського експорту та фінансової системи, а також механізм збереження цінової стелі на російську нафту, який має обмежити доходи Кремля від її продажу. Але реалізація цих заходів опинилася під загрозою через вето окремих держав.
Дипломати зазначають, що масштаби відмови столиць прийняти останні пропозиції досягли безпрецедентного рівня.
Афіни відмовляються підтримати весь пакет, якщо їм не дозволять і надалі транспортувати російський скраплений природний газ до третіх країн. Грецька сторона пояснює свою позицію тим, що заборона завдасть значних збитків бізнесу впливового судноплавного магната Джорджа Прокопіу. Уряд Греції наголошує, що нові санкції мають завдавати «значно більших втрат Росії», ніж економікам країн ЄС, і бути «ретельно виваженими», щоб максимально посилювати тиск на Москву та мінімізувати негативні наслідки для Європи.
Португалія та Німеччина також наполягають на скасуванні заборони на імпорт російської риби, мотивуючи це необхідністю підтримати власну рибопереробну промисловість.
Франція та Італія, які є провідними туристичними напрямками Європи, виступають за пом’якшення заборони на видачу віз російським військовослужбовцям, які брали участь у війні. Австрія ж знову порушила питання про розморожування російських активів на суму 2 млрд євро для компенсації банку «Райффайзен» штрафу, накладеного Москвою.
Європейські компанії, зокрема данська пивоварна група Carlsberg та фінська енергетична група Fortum, зазнали мільярдних збитків внаслідок введення санкцій та конфіскації російських юридичних осіб. Країни, компанії яких зазнали таких наслідків, дедалі більше роздратовані тим, що, на їхню думку, союзники захищають свої корпоративні інтереси або вимагають від них солідарності.
«Є певні держави-члени, які не припинили ділові відносини з Росією у 2022-му та 2023-му роках. Незручна правда для цих столиць полягає в тому, що зараз санкції починають бити саме по тих секторах, які досі залишаються основними джерелами російських доходів», — зазначив інший дипломат.
Затримка з ухваленням 21-го пакета санкцій та спроби пом’якшити його заходи відбуваються на тлі активізації українських ударів по військових і промислових об’єктах у глибині території Росії, зокрема по Москві та ключових нафтопереробних підприємствах. Західні посадовці розраховують, що збереження єдності союзників України змусить Кремль сісти за стіл переговорів.
Втім дипломати визнають, що небажання частини держав-членів підтримувати жорсткіші санкції, навіть попри потенційні втрати для власних економік, значною мірою залежить від того, наскільки вони сприймають Росію як безпосередню загрозу своїй безпеці.
