Путін вже розуміє, що програє? Які сигнали помітили західні аналітики? Про це в огляді преси пише ВВС.
Кремль починає усвідомлювати складність свого становища у війні проти України – такого висновку дійшов британський військовий експерт Хеміш де Бреттон-Гордон у статті для Telegraph. Він звертає увагу на кілька сигналів.
Одним з них експерт називає те, що російський лідер Володимир Путін публічно назвав війну війною, відмовившись від звичного формулювання про “спеціальну військову операцію”.
Ще одним показовим моментом, на його думку, стало фактичне визнання того, що українські далекобійні безпілотники та ракети створюють для Росії серйозні проблеми.
Втім, найважливішим свідченням змін де Бреттон-Гордон вважає ситуацію в окупованому Криму. Через перебої з електрикою і дефіцит пального призначена Росією окупаційна влада півострова змушена запровадити режим надзвичайної ситуації.
“Це важливий розвиток подій, адже він є публічним визнанням того, що російські військові більше не можуть гарантувати безпеку Криму – території, яку Путін тривалий час подавав як недоторканну”, – пише експерт.
Битва за Крим: на що розраховує Україна
Про те, наскільки Крим виявився болючим питанням для Росії, пише також Foreign Policy.
Як нагадує видання, йдеться не про серію окремих ударів, а про цілеспрямовану кампанію з руйнування всієї системи постачання російських військ на півдні України.
Аналітик американського Інституту вивчення війни Джордж Баррос вважає, що зараз Україна створює максимально вигідні умови для майбутніх наступальних дій.
“Україна формує поле бою”, – каже він у коментарі Foreign Policy.
За словами Барроса, українські сили поступово роблять російську оборону більш вразливою, а масштабний наступ можливий лише після тривалого виснаження противника.
Водночас українська кампанія має не лише військовий, а й політичний ефект.
Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан каже, що Росія змушена посилювати свою присутність у Криму.
“Ми знаємо, що в Криму перебувають великі контингенти ФСБ, імовірно, для стримування невдоволення серед населення”, – зазначає він.
Крім того, Росія перекидає на півострів додаткові війська та засоби протиповітряної оборони, щоб захищати маршрути постачання.
На думку Foreign Policy, постійний тиск на Крим не лише ускладнює забезпечення російських військ на південному напрямку, а й підриває одну з головних тез Кремля – що анексія півострова нібито гарантувала його безпеку.
40 днів тиску
Ширше на ситуацію пропонує поглянути Economist.
Видання розглядає оголошені Володимиром Зеленським 40 днів посиленого тиску на Росію не лише як військову кампанію, а й як політичний і психологічний сигнал.
Журналісти звертають увагу, що у слов’янській традиції сороковий день символізує завершення земного шляху людини. Саме тому заяву президента України можна трактувати і як елемент психологічного тиску на Кремль.
Однак за символізмом стоїть цілком практична військова стратегія.
Україна продовжує завдавати ударів по нафтопереробних заводах, дорогах, мостах і маршрутах постачання до Криму.
Командир 413-го полку безпілотних систем Євген Карась вважає, що переломним моментом стало знищення значної кількості російських систем протиповітряної оборони.
“Момент, коли ми зрозуміли, що в нас з’явився шанс, настав тоді, коли ми побачили, скільки систем ППО нам вдається знищувати”, – каже він.
Водночас Economist застерігає від надмірного оптимізму.
Українські військові визнають: повністю ізолювати Крим поки що не вдалося.
Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук зазначає: “Вважайте це планом оборони, а не перемоги”.
Джерело видання в українській розвідці також визнає, що російські війська досі мають запаси пального, а нинішні труднощі ще не стали вирішальним чинником на фронті.
Обережно журнал оцінює і ситуацію на Донбасі.
Попри успіхи України в глибокому російському тилу, Росія й надалі має перевагу в живій силі та боєприпасах, а її невеликі штурмові групи продовжують просуватися.
Один з командирів українського спецпідрозділу прямо каже: “Я не бачу ознак краху супротивника”.
Пісторіус: нинішній момент не можна змарнувати
Таку оцінку нинішньому етапу війни дав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус в інтерв’ю Der Spiegel.
За його словами, війна в Україні, можливо, вступає у вирішальну фазу, і союзники Києва мають використати цей момент.
Пісторіус наголосив, що Україні потрібні ресурси для нарощування власного виробництва озброєнь і продовження оборони від російської агресії. Він підкреслив, що союзники несуть спільну відповідальність за те, щоб не послаблювати підтримку України.
Міністр також нагадав, що на найближчому саміті НАТО планують створити фонд підтримки України обсягом 40 мільярдів євро, з яких Німеччина має надати 12 мільярдів.
Водночас Пісторіус заявив, що сьогодні Бундесвер (Збройні сили Німеччини) значно краще підготовлений до можливої війни, ніж був у 2022 році.
Він визнав, що армія ще має прогалини і не все замовлене озброєння вже отримано, однак наголосив, що за останні три роки німецькі Збройні сили суттєво змінилися.
