Президент України Володимир Зеленський взяв участь в онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці.
-Ми всі маємо працювати разом, щоб прибрати загрози в Ормузькій протоці так, щоб це допомогло захистити свободу судноплавства в усьому світі. Рішення, ухвалені щодо Ормузу зараз, визначатимуть, як інші агресивні актори сприйматимуть можливість створення проблем в інших протоках та на інших фронтах.
Ми маємо бути якомога конкретнішими й чіткішими, щоб через пів року не опинитися в такій самій ситуації, як у Газі, де ще багато чого треба зробити: безпека там досі здебільшого нестабільна, відновлення фактично не розпочалось, а багато гуманітарних проблем залишаються нерозв’язаними. В Ормузі є безпекові завдання, які не можна вирішити за допомогою лише політичних рішень.
По-перше, треба визначити, що саме в Ормузі залежить від нас усіх, а що – від США. Також важливо залучити країни Близького Сходу так, щоб були враховані їхні спільні інтереси. Ключовий принцип – після війни безпека має посилитись, а не послабшати.
По-друге, треба якомога швидше організувати зустріч наших військових команд та опрацювати всі критичні аспекти того, як могла би працювати безпекова місія в Ормузі та який досвід може запропонувати кожна зі сторін. Україна вже здійснювала дуже схожу місію в Чорному морі.
Росія також намагалася заблокувати наше море, і ми маємо досвід супроводу торгових суден, розмінування, захисту від повітряних атак та загальної координації таких операцій. Українці вже працюють у регіоні Затоки над безпекою в повітрі. Ми також можемо сприяти безпеці на морі.
Війна в Ірані негативно впливає на ситуацію у Європі через війну Росії проти України. Росія не збирається зменшувати кількість і жорстокість своїх ударів, тоді як США можуть послаблювати тиск на неї. Це може призвести до дефіциту озброєння, особливо засобів ППО.
Отже, Європа має робити ще сильніші кроки для захисту життів, насамперед для протидії балістичним загрозам і збереженню тиску на Росію. Я вдячний усім країнам, які допомагають нам у цьому, зокрема постачають засоби протиповітряної оборони, підтримують PURL і прискорюють внутрішнє виробництво.
Основні регіони світу мають більше покладатися на власні сили: Європа, Близький Схід і країни Затоки, а також основні регіони Азії, Канада, Австралія та Нова Зеландія.
