“Трибунал для Путіна” дедалі ближчий. Чи з’явиться він вже цього року? 


11:2506.04.2024

Спецтрибунал для правлячої верхівки РФ, конфіскація заморожених активів Центробанку Росії для відшкодування збитків Україні – ці пропозиції більше не лякають Захід. Міжнародна спільнота готова до конструктивного діалогу.

Про це пише DW.

За два з гаком роки повномасштабної війни РФ проти України в позиції міжнародної спільноти щодо спецтрибуналу для політичного і військового керівництва Росії відбулося зрушення – не на користь останніх. Такої думки дотримуються як у Києві, так і на Заході.

“Я лише хочу нагадати всім, що розмова про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії розпочалася з однозначного “ні” і відмови всіх партнерів”, – сказав глава МЗС України Дмитро Кулеба на міністерській конференції в Гаазі про відновлення правосуддя в Україні, яка відбулася 2 квітня. – І ось через два роки ми впираємося лише в одне питання, хоча й, без сумніву, дуже важливе. Але стільки всього було переглянуто!”

Підтверджує це і підписана на конференції декларація від імені 44 країн: у ній ідеться про прихильність створенню спецтрибуналу. “Ми вітаємо значний прогрес, досягнутий у цьому відношенні, і закликаємо зацікавлені держави й міжнародні організації активізувати зусилля щодо забезпечення надійної правової основи та широкої міжнародної підтримки для завершення цього процесу, – сказано в тексті. – Росія повинна відповісти за свою агресивну війну проти України. На нас, міжнародному співтоваристві, лежить обов’язок дотримуватися Статуту ООН і гарантувати, що злочин агресії проти України не залишиться безкарним”.

Спецтрибунал з’явиться вже цього року?

Спецтрибунал буде створено до кінця 2024 року – принаймні на це сподівається єврокомісар з юстиції Дідьє Рейндерс, з яким поговорила в кулуарах конференції кореспондентка DW. “Ми ведемо дискусії про цей трибунал із різними міжнародними акторами. І тепер розглядаються два основні варіанти: міжнародний трибунал на основі багатосторонньої угоди або спрощене рішення – на основі двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи”, – розповів єврокомісар.

Крім того, у ЄС було створено нову систему передачі судочинства. Так, якщо в Україні триває кримінальний процес, зокрема щодо злочину агресії, то його можна перенести до такого спецтрибуналу. Рейндерс вважає, що створення трибуналу перебуває на останньому етапі. “Наступний крок – це питання політичної волі. Зараз лише початок року, а до кінця року це має стати можливим”, – підсумував він.

Нідерланди готові розмістити спецтрибунал у себе

Нідерланди запропонували провести спецтрибунал у себе, що учасники конференції також привітали. Це було б логічно, адже Гаагу з її судами називають столицею світового правосуддя, а головне – саме там працює Міжнародний центр розслідування злочину агресії проти України, що сусідить з Євроюстом і Міжнародним кримінальним судом, який розслідує інші злочини, вчинені внаслідок російської агресії.

З липня 2023 року в цьому центрі міжнародна команда прокурорів аналізує докази, передані різними країнами в базу даних, яку створили спеціально для цього при Євроюсті. Слідчі готують справу, яку згодом і буде передано до спецтрибуналу.

І тут з’являється головний процесуальний виклик для спецтрибуналу – те єдине важливе питання, яке згадав Дмитро Кулеба. Це імунітет російської політичної верхівки. Як заявив голова Євроюсту Ладіслав Хамран, щоб притягнути її до судової відповідальності, необхідно посилити міжнародну співпрацю і просувати законодавчі реформи. Справа російської агресії проти України заслуговує на зміни в міжнародному праві, переконаний і Кулеба, оскільки це – один із поворотних моментів в історії.

Як зняти імунітет із “трійки”?

Згідно з міжнародним правом, імунітет від здійснення іноземної кримінальної юрисдикції мають глави держав, урядів і міністри закордонних справ. При цьому імунітет діє, тільки поки вони обіймають такі посади.

Глава МЗС України розповів DW про можливі варіанти вирішення цієї проблеми. Наприклад, питання зняття імунітету може бути залишено на розсуд самого трибуналу. “Існує міжнародна правова практика, згідно з якою трибунал сам вирішує, якою юрисдикцією він володіє”, – сказав Кулеба. Ще одне можливе рішення, за його словами, – зняття застережень щодо питання імунітету в Міжнародній коаліції (Основній групі, Core group) щодо створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України. Міністр уточнив, що у цій групі є низка країн, “які кажуть: ми не вважаємо, що цю “трійку” може бути позбавлено імунітету”. При цьому інша частина Основної групи виступає проти такого бачення, а ті країни, які висунули застереження, можуть просто його зняти.

“По-третє, існує мистецтво складання тексту. Статут трибуналу формулюється так, щоб вирішити питання імунітету, створивши прецедент, який має спеціальні підстави і не застосовуватиметься до інших подібних справ”, – пояснив Кулеба.

За його словами, якщо політики справді хочуть служити правосуддю, то юристи і банкіри завжди знаходять спосіб – “інакше не відбувся б ані Нюрнберзький процес, ані Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії”.

Конфіскація активів РФ: країни готові обговорювати

Зрушила з мертвої точки й дискусія про використання заморожених на Заході суверенних активів РФ: у своїй декларації 44 країни-учасниці конференції про відновлення правосуддя для України підтримали розгляд потенційної конфіскації заморожених російських активів. “Ми вітаємо обговорення в міжнародному співтоваристві питання про можливе використання іммобілізованих російських суверенних активів і доходів від них в інтересах України згідно з міжнародним правом і нашими правовими системами”, – ідеться в документі.

Загалом у світі заморожено близько 300 мільярдів євро суверенних активів Центробанку РФ, причому, більша їх частина – на території Євросоюзу. До цього йшлося, як правило, тільки про використання доходів від цих активів, але не самих коштів. Зокрема в Євросоюзі очікується рішення про передачу Києву надприбутку від них – близько трьох мільярдів євро на рік.

Так чи інакше, міжнародна спільнота взяла на себе зобов’язання забезпечити відшкодування збитків, завданих унаслідок протизаконних дій РФ в Україні. Першим кроком до цього стало створення реєстру збитків, куди можуть звертатися ті, хто постраждав від війни. Наступний етап – заснування міжнародного органу або механізму для відшкодування збитків. Його також запропонували розмістити у себе Нідерланди.

Позитивна динаміка дає надію Києву

“Сьогодні предмет і тон цієї розмови сильно відрізняються від того, що було навіть рік тому, – зауважив у розмові з DW в Гаазі виконавчий директор Міжнародного реєстру збитків для України Маркіян Ключковський. – Динаміка дуже позитивна, вона дає нам підстави розраховувати на те, що консенсусу буде досягнуто”. Він підкреслив, що триває пошук практичних варіантів, прийнятних для країн-учасниць.

“Ми розуміємо, що в цих питаннях швидко просуватися дуже важко, – каже чиновник. – Раніше такого ніхто не робив. У цьому не було потреби, і міжнародне право для цього концептуально не зовсім готове”. Як приклад Ключковський навів унікальний проєкт зі створення міжнародного реєстру збитків: його запустили за дев’ять місяців – це “блискавична швидкість”. “Хоча, звичайно, для України навіть така швидкість ніколи не буде достатньою”, – констатував він.

Нагадаємо: Не президент. Як називають Путіна іноземні ЗМІ після його “виборів”



© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube