Амстердам вибачився за рабство через 150 років після його скасування в голландських колоніях. Нідерланди стали першою країною в Європі, яка офіційно вибачилась за работоргівлю в минулому.
Уряд Нідерландів офіційно вибачився за 250 років участі в рабстві, назвавши його “злочином проти людяності”. Промова прем’єр-міністра країни Марка Рютте, з якою він виступив у Національному архіві в Гаазі 19 грудня, пише Кореспондент.
“Довгий час я думав, що роль Нідерландів у рабстві залишилася в минулому. Але я був неправий”, – сказав Рютте. За його словами, століття придушення та експлуатації продовжують позначатися сьогодні в расистських стереотипах, дискримінаційних моделях виключення та соціальній нерівності.
“Щоб зламати ці стереотипи, ми повинні відкрито і чесно поглянути в обличчя минулому. Правда, що ніхто з тих, хто живе нині, особисто не винен у рабстві. Але також правда й те, що держава протягом історії несе відповідальність за жахливі страждання, завдані поневоленим людям та їхнім нащадкам”, – наголосив прем’єр.
Нідерланди відіграли ключову роль у рабстві в Суринамі, Карибському басейні, а також у Південній Африці та Азії, де діяла Голландська Ост-Індська компанія. У період з XVII до XIX століття голландські купці продали в рабство понад 600 тисяч людей з Африки та Азії. Остаточно практика рабства припинилась у голландських колоніях майже 150 років тому.
Нідерланди стали першою європейською країною, яка вибачилася за свою роль у работоргівлі, зазначає агентство Bloomberg. Уряд також планує створити фонд у розмірі 200 мільйонів євро для фінансування проєктів, спрямованих на підвищення обізнаності про спадщину рабства.
Вибачення не всім сподобались
Водночас виступ Рютте задовольнив не всіх.
Першою з колишніх голландських колоній, яка відреагувала на заяву Рютте, стала Аруба. Прем’єр-міністр країни Евелін Вевер-Крус прийняла вибачення. Інші ж висловили розчарування відсутністю конкретних дій або діалогу, зауважує агенція AFP.
До прикладу, голова Національної комісії з репарацій Суринаму Арманд Зундер заявив, що вибачатися за участь у работоргівлі має не прем’єр-міністр, а король Віллем-Александер, і не з Гааги, а в колишніх колоніях. Створений фонд, на його переконання, має становити не мільйони, а мільярди євро.
Читайте: Война обострила проблему рабства – украинцы в поисках работы становятся жертвами преступников
