Майже 300 мільярдів гривень збитків довкіллю Миколаївщини — саме так сьогодні оцінюються екологічні наслідки військових дій для регіону.
Про масштаби завданої шкоди, найбільш постраждалі природні території та роботу з фіксації екологічних злочинів в інтерв’ю виданню «Еко.Район» розповів виконувач обов’язків начальника відділу лабораторного контролю Миколаївської області Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу Костянтин Зінкін.
Під час розмови фахівець детально пояснив, як Інспекція проводить розрахунки збитків довкіллю після ракетних ударів, пожеж, забруднення земель, водних ресурсів та атмосферного повітря. Окрему увагу приділено наслідкам для природно-заповідного фонду, зокрема території національного природного парку «Білоберіжжя Святослава» на Кінбурнській косі, яка залишається однією з найбільш постраждалих природних територій області.
Кінбурнська коса залишається найбільш постраждалою природною територією
Площа пожеж на Кінбурнській косі в 2022-2023 роках
Виконувач обов’язків начальника відділу лабораторного контролю Миколаївської області Костянтин Зінкін розповів, що найбільше від російських атак на Миколаївщини завдані збитки природно-заповідному фонду. За словами представника екоінспекції, майже 95% завдано шкоди атмосферному повітрю.
Костянтин Зінкін
«Із природних територій найбільше від російської агресії постраждав нацпарк “Білоберіжжя Святослава”, що на Кінбурнській косі. За допомогою даних, супутникових даних, космічного зондування, щодо основи матеріалів, наданих безпосередньо паркам, нами були обраховані ці збитки», – сказав екоінспектор.
Кінбурнська коса – єдина частина Миколаївської області, яка досі лишається під російською окупацією.
Супутниковий знімок пожежі на Кінбурнській косі, травень 2022 рік
Як говорить Костянтин Зінкін, обрахувати обсяги шкоди, які Росія завдала косі, наразі неможливо, адже для цього потрібно потрапити на територію фізично та провести її повне обстеження.
«Я думаю, ці збитки будуть ще додаватись як і в атмосферному повітрю, так і безпосередньо по флорі та фауні, яка там загинула в нас в набережній окупації. Це можливо буде зробити виключно після деокупації та розмінування, і потім, коли співробітники цього парку та спеціальна комісія будуть мати повний доступ», – відмітив Костянтин Зінкін.
Мільярдні збитки для повітря, води та земель Миколаївщини
Наслідки підриву Каховської ГЕС на Миколаївщині, червень 2023 рік. Фото ДСНС
Екоінспекція – єдиний центральний орган, який безпосередньо фіксує події та за спеціальними методиками розраховує збитки для довкілля внаслідок бойових дій.
Костянтин Зінкін каже, що зазвичай співробітники інспекції виїздять на місця.
Робота екоінспекторів на місці влучання ракети, серпень 2022 рік, Миколаїв. Фото Екоінпекція
Обрахування збитків займає зазвичай від одного до кількох днів, залежно від обсягу роботи. Екоінспектори розраховують збитки по методиках, які розробило Міндовкілля. Всього їх налічується сім. Також екологічні збитки фігурують в частині кримінальних провадженнях – воєнних злочинах, які вчинила Росія проти України. Представник інспекції додав, що екоінспектори працюють навіть в зоні постійних обстрілів, в Очаківській та Куцурубських громадах.
«Ми працюємо, коли локація є безпечною. Тобто після того, як там побували відповідні правоохоронні органи, сапери та інші фахівці. Зазвичай ми рахуємо збитки, там де є руйнування якихось будівель. У разі, якщо якісь небезпечні речовини потрапляють у ґрунти, це може бути нафтопродукти з уражених енергооб’єктів, наприклад, то ми проводимо ще лабораторний аналіз», – каже екофахівець.
Як відмічають в екоінспекції, чи не найрезонанснішим випадком фіксування екологічних збитків став підрив Каховської ГЕС. Тоді постраждав зокрема частково Миколаївський та більше Баштанський райони від підтоплення води.
Карта з інформацією про наслідки підриву Каховської ГЕС. Джерело Громадська організація «Зелений лист»
Баштанський район, Миколаївщина, червень 2023 рік. Фото ДСНС
«Природа має властивість самовідновлюватись, але це стосується більше води. Речовини, які потрапляють внаслідок ракетних ударів чи падіння БпЛА у землю, мають якось же вийти звідси. Якщо ми кажемо про якісь сполуки, типу нейтралістів, амонію, то воно розкладається. Якщо якийсь важкий метал, то вони ж нікуди не розкладаються, воно в землі залишиться. Потім через рослини ці важкі метали можуть перейти в інше середовище», – каже фахівець.
Наслідки війни для екології можуть відчуватися десятиліттями
Удар по залізниці на Миколаївщині завдав збитків на 328 тисяч гривень. Фото Екоінспекції
На думку фахівця інспекції, одним із найбільш недооцінених екологічних ризиків, як наслідок війни, є потрапляння різних речовин в повітря. Як відмічає, Костянтин Зінкін, пізніше всі ці речовини повертаються у вигляді дощу та інших опадів.
«Це моя суб’єктивна думка, але воно може, якщо це відстежувати, впливатиме на здоров’я людей. Тут мова й про респіраторні та онкологічні захворювання тощо», – додав екоінспектор.
За даними екоінспекції, з лютого 2022 року Росія завдала Миколаївській області екологічних збитків майже на 298 мільярдів гривень. Зокрема атмосферному повітрю, водним ресурсам та ґрунтам.
Миколаїв, травень 2025 року. Фото Екоінспекція
Загальні екологічні збитки для Миколаївщини залежно від виду:
- 56,6 мільярда гривень – засмічення земель та забруднення ґрунтів;
- 22,9 мільярда гривень – забруднення атмосферного повітря;
- 42 мільярди гривень – засмічення та забруднення водних об’єктів та морських вод.
Удар по Миколаївському хлібзаводу, травень 2023 рік. Фото Екоінспекція
Війна Росії проти України завдає Миколаївщині не лише людських і матеріальних втрат, а й масштабної шкоди довкіллю. Екологи наголошують, що остаточні масштаби екологічних збитків стануть відомі лише після завершення бойових дій та деокупації всіх територій Миколаївської області.
