Найкоштовніший наш скарб – це люди. Люди, які стали на захист нас і нашої землі.
Тому разом з пресслужбою 123 бригади Тероборони ЗСУ про них розповідаємо.
«Вечір 2»
Історія військовослужбовиці 123-ї бригади ТрО ЗСУ Тетяни на псевдо «Вечір 2» вирізняється поміж інших – вона втратила на цій війні свого чоловіка, але намагається його замінити і в пам’ять про нього взяла його позивни.
Спочатку пішов воювати чоловік Тетяни – Денис на псевдо «Вечір». Вона ніколи не забуде його слова: «Мій дім тут, моя дружина та діти теж тут. Я йду захищати вас в ТрО, і в мене буде можливість контролювати ситуацію».
Денис – колишній військовий, мав за плечима п’ятирічний досвід служби у 73-му морському центрі, до того ж був добровольцем АТО. Він просто не міг відсиджуватись вдома, тому вже 24 лютого 2022 року прибув у військкомат Корабельного району Миколаєва.
На сімейній нараді вирішили їхати у «безпечне» місце – до Снігурівки. Це потім вони зрозуміли, що зробили велику помилку, але в кожних мінусах були свої плюси: Тетяна мала можливість знімати на телефон місця скупчення військової техніки рашистів та надсилати фото та відео нашим військовим. Встигли виїхати до повної окупації, а через 20 хвилин росіяни обстріляли всі мости.
Після цього Тетяна, за спеціальністю вчитель фізичної культури, мама двох доньок, тендітна, але смілива україночка, теж пішла захищати країну.
«Зараз згадую всю нашу службу разом – це були найкращі часи, попри обстріли, побутові незручності. Я жила разом з розвідувальним взводом, у нас з Денисом була окрема кімната. Я виконувала свої обов’язки, він – свої в 189 батальйоні нашої бригади. Їх праця вже була для мене зрозумілою. 21 червня 2023 року я сама відвозила на пірс свого чоловіка – командира розвідувального взводу та командира третього відділення, човняр вже чекав на воді. Днем вони вже працювали на ділянці біля острова Великий Потьомкін автоматами та РПГ (ручний протитанковий гранатомет) під щільним вогнем противника по о. Білогрудому для того, щоб з о. В. Потьомкіна можливо було забрати людей. Це було близько першої години ночі. Повернулась додому, встигла заснути хвилин на 15.
Прокинулась – чую, як хлопці розмовляють про те, що командир не виходить на зв’язок. І тільки тоді в мені наче щось обірвалось. Почали шукати. Підняли беспілотники, знайшли відео підриву човна. З 21 червня мій чоловік став вважатися зниклим безвісти. Я вирішила для себе так: немає тіла – немає справи. Попросила всіх не співчувати мені. На третій день знайшли тіло човняра, воно було цілим з осколковими пораненнями. На 5-й день знайшли тіло «Болгара» – Вані Сайтарлі та частину хребта. Виявилось, що ця ділянка була замінована радянськими фугасними мінами.
Через чотири місяці прийшов висновок ДНК – на 99,8% співпадіння з моїм «Вечором». Чотири місяці я жила надією, що мій чоловік в полоні. І все ж я не можу прийняти те, що він мертвий, я досі розмовляю з ним і я розумію, що на мені зараз велика відповідальність за наших дітей – старшу Дашу та молодшу Алісу», – каже Тетяна.
Вона вирішила замінити свого чоловіка. Зараз Тетяна працює у відділенні розвідки. Її побратими дивуються, звідки в такий маленькій жіночці стільки стійкості. Залізна леді не дозволяє ані собі, ані підлеглим впадати у відчай, а ще вона зрозуміла важливі речі – жити треба сьогодні та зараз й отримувати від життя задоволення.
«Наші діти пишаються нами, в них росте справжня нація. На жаль, війна зруйнувала багато чого в моєму житті, але вона й показала тих, хто поруч, їхні слабкі сторони. Я дуже прошу кожного, хто прочитав мою історію, підписати петицію за присвоєння звання Героя України моєму чоловіку, який був прикладом людини – воїна, людини, яка піклувалась про кожного свого підлеглого, про свою родину», – звертається до всіх Тетяна.
Петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Денису Смеркалову можна підписати тут.
Автор SALSA
Миколаївські тероборонівці: Chester (ФОТО)
Як пастор став капеланом: історія Євгена Мініна з Миколаєва
Миколаївські тероборонівці: «Вітер»
Миколаївські тероборонівці: «Кузя»
Миколаївські тероборонівці: «Сірко»
Миколаївські тероборонівці: “Іванич”
Миколаївські тероборонівці: «Карта»
Миколаївські тероборонівці: «Воробей» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Машина»
Миколаївські тероборонівці: «FEN» (ВІДЕО)
Миколаївські тероборонівці: «Hunter»
Миколаївські тероборонівці: «Mihel»
Миколаївські тероборонівці: «Одін» (ФОТО, ВІДЕО)
Миколаївські тероборонівці: «Фіксік» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Дід» (ВІДЕО)
Миколаївські тероборонівці: «Кузя»
Миколаївські тероборонівці: «Зая» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Ганс»
Миколаївські тероборонівці: «Херсон»
Миколаївські тероборонівці: «Петрович»
Миколаївські тероборонівці: «Хоттабич» (ВІДЕО)
Миколаївські тероборонівці: «Сват» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Ефіоп» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Ізя» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: в ОК «Південь» показали роботу мінометників на передньому краї (ФОТО)
Кішка на ім’я Мишка: вона теж серед миколаївських тероборонівців (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Філ» (ФОТО)
«Горить» своєю справою: чотирилапий миколаївський тероборонівець Бакс (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Погода» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Гарік»
Миколаївські тероборонівці: «Кубрик» (ФОТО)
Як воює БпЛА: історії про результати від миколаївської 123-ї бригади ТрО ЗСУ
Миколаївські тероборонівці: «Грю» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: подружжя Борисовських – разом по життю і на захисті країни (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Лукас»
Миколаївські тероборонівці: «Док»
Миколаївські тероборонівці: «Дід Мороз»
Миколаївські тероборонівці: «Козак» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Іван»
Миколаївські тероборонівці: «Лис»
Миколаївські тероборонівці – «Mask»
Миколаївські тероборонівці – «Ром»
Миколаївські тероборонівці – «Син» та «Морпіх»
Миколаївські тероборонівці: 123 бригада ТрО ЗСУ отримала нового командира (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці – «Брест» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці – «Сенсей» (ФОТО, ВІДЕО)
Миколаївські тероборонівці – «Відьма»
Миколаївські тероборонівці – «Ізя» (ФОТО, ВІДЕО)
