Син генерала ФСБ за рекомендацією батька вирішив стати заступником губернатора Миколаївщини. Ось що з цього вийшло


13:0419.10.2022

Син генерала ФСБ вирушив в Україну, щоб стати “заступником губернатора” Миколаївської області.

Про це йдеться у розслідуванні російського видання Важные исторії.

У середині червня в кафе “Еда.Топи”, розташованому на набережній Дніпра в окупованому Херсоні, сталася перестрілка. Загинули двоє співробітників ФСБ і один контрактник російської армії. Ще одного офіцера ФСБ і військовослужбовця Міноборони було важко поранено. Через кілька днів радник офісу президента України Олексій Арестович заявив, що це справа рук українських партизанів. Пізніше новинне агентство Yahoo News повідомило з посиланням на документ Слідчого комітету (СК): перестрілка – результат п’яної суперечки між російськими військовослужбовцями.

Про цю подію написали не тільки російські та українські ЗМІ, а й багато провідних медіа світу. Здавалося, всі подробиці інциденту вже добре відомі. Однак у цій історії залишалася одна таємниця. І через неї в московських кабінетах високопоставлених генералів ФСБ, Міноборони і СК досі не вщухає інтрига: одні роблять усе, щоб таємницю зберегти, інші, бажаючи помститися опонентам, прагнуть її розкрити.

Ця таємниця – ім’я ще одного співробітника ФСБ, який відпочивав того дня в херсонському ресторані. В опублікованих Yahoo News документах із кримінальної справи його роль описується всього одним рядком: “Невстановлений військовослужбовець ВОГ-9 [тимчасової оперативної групи] ФСБ Росії втік із місця події”. “Він просто злякався і втік. Усередині [ФСБ] усі знають, хто це, але роблять усе, щоб ніхто не дізнався його прізвища. Тому що вся ця історія – одна велика ганьба. І для нього, і особливо для тата”, – пояснює знайомий із ситуацією співробітник російської спецслужби.

“Важные истории” з’ясували ім’я цієї людини. Ним виявився син одного з найвпливовіших генералів ФСБ.

П’янка

Офіційну версію херсонської перестрілки викладено в довідці військово-слідчого управління по Чорноморському флоту СК Росії. 17 червня Ігор Судін, 32-річний уродженець Махачкали, разом зі своїм товаришем по службі, 28-річним Сергієм Обуховим із селища Мугрєєвський Іванівської області, випивали в кафе “Еда.Топи” на набережній Дніпра в Херсоні. Судін – старший оператор розрахунку безпілотних літальних апаратів батареї артилерійської розвідки; молодший сержант. Обухов – командир відділення взводу звукометричної розвідки батареї артилерійської розвідки; сержант. Обидва служили за контрактом у 8-му окремому артилерійському полку, дислокованому в Сімферополі.

Того самого дня в тому самому ресторані випивала група співробітників ФСБ: Дмитро Бородін, підполковник Служби економічної безпеки (СЕБ), Ігор Якубінський і Сергій Привалов із Центру спеціального призначення (ЦСН). “Дані про особу четвертого військовослужбовця ФСБ Росії встановлюються”, – йшлося в матеріалах кримінальної справи.

Обидві компанії “бездіяльно проводили час, розпиваючи спиртні напої”. Близько восьмої вечора двом співробітникам ФСБ не сподобалося, що контрактники випивали у військовій формі і перебували в ресторані зі зброєю; їм зробили зауваження.

Співробітники ФСБ обрали найгірший час і місце для сварки. З першого дня окупації Херсона російська армія, замість обіцяних, зокрема розвідкою ФСБ, квітів і короваїв від місцевого населення, зіткнулася з масштабним партизанським рухом. Ночами військові патрулі зазнавали постійних нападів, жителі міста передавали дані про дислокацію окупантів українській армії. У відповідь російські військові влаштували терор проти цивільних. Людей стали масово викрадати і катувати.

Тим, хто вихопив із кобури пістолет, був молодший сержант Сергій Обухов. “Після цього співробітник ФСБ Росії Привалов С.А. зробив спробу вихопити з рук Обухова пістолет”, – йдеться в матеріалах кримінальної справи. Тоді сержант Ігор Судін вирішив заступитися за однополчанина: він схопив автомат АК-74 і відкрив вогонь по кривдниках. Ті почали стріляти у відповідь. У підсумку двоє співробітників ФСБ – Ігор Якубинський і Сергій Привалов – а також контрактник Сергій Обухов загинули на місці. Поранених Дмитра Бородіна та Ігоря Судіна відправили в госпіталь Міноборони в Севастополі.

У цьому конфлікті не постраждала тільки одна людина – той самий “невстановлений” співробітник ФСБ, який втік із кафе.

Син генерала

Ім’я офіцера ФСБ, який утік, дуже швидко стало відомим у середовищі силовиків. Насамперед через гучне прізвище. І з цієї ж причини навіть анонімні телеграм-канали, які пишуть про спецслужби, боялися його називати: “У херсонському кафе поранений підполковник СЕБ Дмитро Бородін. Його кореш від куль утік. І тепер триває люта боротьба за те, щоб забути прізвище цього секретного мужика, а СЕБ ФСБ відмазати”, – писав канал “Інфобомба”.

Два джерела “Важных историй” у ФСБ, знайомі з подробицями херсонської перестрілки, назвали ім’я “цього секретного мужика”. Ним виявився Євген Тихонов, син відомого генерал-полковника ФСБ Олександра Тихонова.

З 1998-го по вересень цього року, тобто майже 25 років, Тихонов-старший очолював Центр спеціального призначення ФСБ. ЦСН був створений на базі легендарних підрозділів спецпризначення “Альфа” і “Вимпел”. Протягом багатьох років Тихонов залишався одним із найбільш закритих і впливових генералів ФСБ. У вересні цього року його звільнили з військової служби після досягнення граничного віку. Це сталося всього через кілька місяців після п’яної перестрілки в Херсоні, проте джерела “Важных историй” наполягають: Тихонов збирався йти і до цієї новини.

Тихонов-молодший служить у СЕБ, в управлінні “П”, яке курирує російську промисловість. Від самого початку війни ФСБ відряджає своїх співробітників в Україну. Вони мають займатися оперативною роботою на окупованих територіях. Але для деяких співробітників ФСБ ці відрядження стали чудовою можливістю заробити (в українських містах залишається багато покинутого майна і активів, які можна відібрати), а також просунутися по службі. Як каже знайомий із ситуацією співробітник ФСБ, Тихонов-молодший поїхав в Україну, “щоб стати заступником губернатора Миколаївської області. За рекомендацією тата”.

Однак кар’єрним планам Євгена Тихонова спочатку завадила армія України, яка не дозволила взяти адміністративний центр регіону – місто Миколаїв. А потім надії генеральського сина на високу посаду остаточно поховала перестрілка в херсонському ресторані. Причому в середовищі силовиків засуджується не стільки той факт, що п’яні співробітники ФСБ вплуталися в перестрілку з п’яними контрактниками, скільки боягузлива, на думку товаришів по службі, поведінка Тихонова-молодшого: він втік із ресторану, залишивши товаришів. “Він потім розповідав, що насправді побіг по підмогу, але хто ж тепер цьому повірить”, – зітхає джерело “Важных историй” у ФСБ.

Цей інцидент загострив і без того запеклу підкилимну війну між Міноборони і ФСБ. Обидва відомства звинувачують одне одного в неправильному інформуванні керівництва Росії про потенціал української армії та оцінці настроїв усередині українського суспільства, що в підсумку призвело до провалу російського наступу. Крім того, як кажуть джерела “Важных историй”, департамент військової контррозвідки, який курирує Міноборони, зібрав “тонни матеріалів” для порушення кримінальних справ про масові розкрадання в російській армії напередодні війни. Але цим матеріалам поки не дають ходу в Кремлі.

Коли сталася перестрілка, обидві сторони конфлікту – і ФСБ, і Міноборони – намагалися вплинути на СК, щоб схилити слідство на свій бік. СК зрештою обрав сторону ФСБ: ключовим обвинуваченим у кримінальній справі став молодший сержант Ігор Судін.

Убитого Судіним підполковника ЦСН Сергія Привалова поховали в Петропавловську-Камчатському. “Загинув під час виконання військового обов’язку”, – описала його смерть місцева газета. Молодшого сержанта Сергія Обухова поховали в Криму, де в нього залишилися дружина і шестирічний син. Новинний портал 168.ru з рідної для Обухова Іванівської області так описав його загибель: “17 червня 2022 року командир відділення звукометричної розвідки, сержант Сергій Обухов загинув під час проходження військової служби на територіях проведення спеціальної військової операції в ЛДНР. Під час бойових дій проявив мужність і відвагу. Ціною власного життя врятував товаришів, які завдяки його подвигу змогли вийти з оточення”.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube