Тропічні циклони, рекордні повені, руйнівні пожежі — 2025-й увійшов в історію як рік катастроф, що перевищили всі прогнози. П’ять найпотужніших стихійних лих світу стали справжнім випробуванням для людства, а Одеса пережила найбільшу у своїй історії повінь. Ці події попереджають, що вразливість планети перед кліматичними ризиками дедалі зростає.
RFI Українською розповідає про найбільші стихійні лиха.
Клімат: чому бездіяльність коштує дедалі дорожче
Рік, що минає, увійшов в історію людства як період масштабних природних лих, які забрали тисячі людських життів і завдали світовій економіці збитків на десятки мільярдів доларів. Майже всі їх посилили або спровокували кліматичні зміни. Йдеться не лише про фінансові втрати, а передусім про зруйновані громади, загиблих людей та цілі регіони, яким знадобляться роки, а подекуди й десятиліття, щоб оговтатися від наслідків стихії. Про це йдеться у підсумковому звіті за 2025 рік благодійної організації Christian Aid.
Аналітики зазначають, що екстремальна спека, рекордні опади, потужні шторми й тривалі посухи дедалі частіше виходять за межі так званої нормальної погоди. Ці явища інтенсифікуються, є менш передбачуваними, а їхні наслідки — дедалі катастрофічнішими для довкілля, економіки та життя людей.
Лісові пожежі в Південній Каліфорнії
Найдорожчим стихійним лихом 2025 року стали масштабні лісові пожежі в Південній Каліфорнії. Вони завдали збитків приблизно на 60 мільярдів доларів і забрали життя понад 400 людей. Катастрофа стала однією з найруйнівніших в історії штату, показавши небезпечне поєднання кліматичних змін і погодних аномалій.
Пожежі спалахнули на початку січня після потужного зимового шторму в районі Лос-Анджелеса, який пошкодив електромережі та спричинив численні займання. Сезон пожеж розпочався нетипово рано: сильні вітри Санта-Ана з екстремальними поривами швидко рознесли вогонь Великим Лос-Анджелесом. За короткий час пожежі знищили тисячі будівель, а їх площа перевищила 50 тисяч акрів.
Синоптики заздалегідь попереджали про небезпечні умови: пориви вітру сягали 80–130 км/год, а в горах перевищували 160 км/год. Суха погода й велика кількість сухої рослинності створили ідеальні умови для масштабних займань. Саме взимку в регіоні активізуються вітри Санта-Ана — сухі та сильні.
Унаслідок пожежі цілі житлові райони Лос-Анджелесу були знищені, десятки тисяч людей змушені були евакуюватися, під загрозою опинилися й заможні та символічні райони міста. Пожежники працювали в надзвичайно складних умовах — за сильного вітру, високої температури та посушливої погоди. Як зазначало видання The New York Times, ситуація довго була неконтрольованою, страхові компанії зафіксували рекордні виплати, а відновлення інфраструктури, за оцінками експертів, може тривати роками.
На тлі трагедії пожежі стали й предметом політичних заяв. Дональд Трамп-молодший у соцмережі X припустив, що масштаби пожеж пов’язані з передачею частини рятувального обладнання Україні в межах гуманітарної допомоги у 2022 році. Однак офіційно такий зв’язок не підтвердили.
Лісові пожежі в Південній Каліфорнії у 2025 році серйозно сигналізують про глибину кліматичної кризи та показують, що навіть економічно потужні регіони вразливі перед екстремальними погодними явищами й наслідками глобального потепління.
Циклони та повені в Південній і Південно-Східній Азії
У 2025 році серія потужних тропічних циклонів і рекордних злив спричинила масштабні повені та зсуви ґрунту в Південній і Південно-Східній Азії, перетворивши звичні для регіону погодні явища на одну з найбільших гуманітарно-екологічних катастроф останніх років. Загальні економічні збитки від неї оцінюють приблизно в 25 мільярдів доларів. Загинуло під час вирування стихії щонайменше 1750 людей. Найбільше постраждали Бангладеш, В’єтнам, Таїланд, Індонезія, Малайзія, Шрі-Ланка та прибережні райони Індії.
Циклони збіглися з північно-східним мусоном, що зазвичай приносить сезонні дощі, однак цього разу обсяги опадів значно перевищили норму. За короткий час рівень річок різко піднявся. Вода затоплювала міста й села, руйнуючи дороги, мости, електромережі та системи водопостачання. Мільйони людей залишили домівки, часто вони не могли врятувати майно чи документи.
Значні наслідки зафіксували в Індонезії, Таїланді, Малайзії та Шрі-Ланці, де тропічний шторм у Малаккській протоці протягом тижня спричиняв безперервні зливи та сильні пориви вітру. В Індонезії загинуло понад 500 людей, сотні зникли безвісти. Провінція Ачех перетворилася на зону суцільного лиха: будинки й автомобілі загрузли в багнюці, а рятувальні операції ускладнювала зруйнована інфраструктура.
У Таїланді стихія забрала життя щонайменше 170 людей, а близько 3 мільйонів — постраждали від повеней. Вулиці міст перетворилися на водні канали, житлові квартали та історичні райони були підтоплені. У Малайзії та В’єтнамі повені й сильний вітер паралізували транспорт і зв’язок, завдавши значних збитків економіці й туристичній галузі.
Шрі-Ланка опинилася в епіцентрі стихії: затоплені передмістя Коломбо та численні зсуви ґрунту призвели до загибелі щонайменше 193 людей. Влада визнала подію найскладнішою природною катастрофою в історії країни, що оголило серйозні проблеми в системі управління ризиками.
Загалом від повеней і зсувів у регіоні постраждали понад 4 мільйони людей. Тисячі будинків були зруйновані або стали непридатні для проживання, а доправлення гуманітарної допомоги ускладнилося через заблоковані автошляхи та перебої зі зв’язком.
Експерти наголошують, що хоча регіон звик до циклонів і мусонних дощів, масштаби руйнувань у 2025 році стали безпрецедентними. Екстремальні опади, помножені на хаотичну забудову, вирубку лісів і нестачу захисної інфраструктури, перетворили негоду на системну кризу.
Повені в Китаї — випробування для інфраструктури та економіки
Улітку 2025 року Китай зіткнувся з рекордними опадами, які спричинили масштабні повені одразу в кількох регіонах країни. Через інтенсивні мусонні дощі річки вийшли з берегів, затопивши міста, промислові зони та великі площі сільськогосподарських угідь. Як повідомляють автори звіту Christian Aid, загинуло близько 30 людей, а офіційні загальні економічні збитки сягнули 11,7 мільярда доларів.
За інформацією державного мовника Китаю CCTV News, найскладніша ситуація склалася на південному заході країни, зокрема в гірській провінції Гуйчжоу та сусідніх регіонах. Там характерні для кінця червня мусонні дощі цього року побили багаторічні рекорди за кількістю опадів. Унаслідок цього рівень води щонайменше в 20 великих річках у провінціях Гуйчжоу, Хунань і Гуансі швидко перевищив небезпечні позначки, подекуди — більш ніж на шість метрів. Влада була змушена евакуювати понад 80 тисяч людей із зон підвищеного ризику.
Особливо постраждали міста Цунцзян і Жунцзян із населенням понад 300 тисяч осіб кожне. Через стрімке підняття рівня гірських річок низинні райони опинилися під водою, а міський рух був майже повністю паралізований. У деяких місцях вода сягала трьох метрів, і мешканці нижніх поверхів багатоповерхівок чекали на евакуацію з верхніх рівнів будівель. Тривалі зливи також спричинили масштабні зсуви ґрунту й селеві потоки, які заблокували десятки автошляхів і зруйнували кілька мостів.
Через ризик повторних повеней найвищий рівень небезпеки оголосили також у провінціях Чжецзян, Аньхой і Хубей. У південній провінції Гуандун проливні дощі змусили евакуювати ще близько 70 тисяч людей, після того як річка Сунцзян вийшла з берегів. Вулиці та житлові квартали опинилися під водою, було оголошено режим екстреного реагування, а щонайменше 15 людей зазнали травм.
Серйозно була зруйнована транспортна й промислова інфраструктура, пошкоджені залізничні колії, автошляхи, склади та фабрики. Це негативно вплинуло на логістику й виробничі ланцюги. Перезволожені ґрунти, знищені посіви та ризик повторних підтоплень поставили під загрозу продовольчу безпеку окремих регіонів.
Паралельно з повенями північні регіони Китаю — провінції Хенань, Шаньдун, Хебей та столиця Пекін — потерпали від аномальної спеки, коли температура повітря перевищувала 40 градусів. Такий контраст погодних умов лише підкреслив нестабільність кліматичної системи, із якою дедалі частіше стикається країна.
Ураган «Мелісса» вдарив по Карибах
Ураган «Мелісса» став одним із найруйнівніших тропічних циклонів 2025 року, завдавши країнам Карибського басейну збитків на понад 8 мільярдів доларів США. Найсильнішого удару зазнала Ямайка, після чого стихія рушила в бік Куби та Багам, змусивши владу провести масштабні евакуації та оголосити надзвичайні заходи безпеки.
27 жовтня «Мелісса» накрила Ямайку з рекордною силою, ставши найпотужнішим ураганом за всю історію метеорологічних спостережень на острові. Швидкість вітру в районі Нью-Хоуп на південному заході країни сягала 295 км/год, що перевищує мінімальні показники для урагану п’ятої категорії. Центр циклону перетнув острів по діагоналі, залишивши після себе масштабні руйнування, повені та повністю знеструмлені населені пункти.
Особливо постраждала парафія Сент-Елізабет, де цілі громади опинилися під водою. Було зруйновано дороги, мости, лікарні, школи та житлові будинки, повалено тисячі дерев і ліній електропередач. За офіційними даними, без електрики залишилися понад пів мільйона людей — близько 77% населення острова. Прем’єр-міністр Ямайки Ендрю Холнесс заявив, що масштаби руйнувань є безпрецедентними, і припустив можливість людських жертв, хоча на момент заяви офіційно загиблих не було підтверджено. Водночас місцеві медіа повідомляли щонайменше про кілька смертей внаслідок шторму.
Після удару по Ямайці ураган дещо послабшав, однак залишався надзвичайно небезпечним. За даними Національного центру ураганів США, «Мелісса» з вітрами до 233 км/год наблизилася до Куби як потужний шторм четвертої категорії. Кубинська влада повідомила про переміщення близько 500 тисяч людей у безпечні райони, особливо в східних провінціях і навколо міста Сантьяго-де-Куба.
На Багамах, які також опинилися на шляху урагану, уряд евакуював мешканців південних островів, готуючись до сильних вітрів, злив і штормових нагонів. Тим часом проливні дощі, пов’язані з «Меліссою», спричинили повені на Гаїті та в Домініканській Республіці, де зафіксували щонайменше чотири загибелі. Місцеві жителі описували стихію як «ревучого лева», що зносив усе на своєму шляху.
За оцінками Міжнародної федерації Червоного Хреста, наслідки урагану вплинули на життя до 1,5 мільйона людей лише на Ямайці. Тисячі мешканців залишилися без житла й були змушені шукати прихисток у тимчасових притулках, а інфраструктуру відновлюватимуть місяці або навіть роки.
Експерти наголошують, що руйнівна сила «Мелісси» зумовлена підвищенням температури океанських вод через глобальне потепління. Надзвичайно тепле Карибське море дало урагану змогу швидко посилитися й утримувати максимальну потужність. «Мелісса» стала ще одним тривожним сигналом про зростання вразливості острівних держав перед обличчям кліматичної кризи та чимраз сильніших тропічних штормів.
Сезонні повені в Індії та Пакистані
Мусонні дощі в Індії та Пакистані у 2025 році стали одними з найсмертоносніших стихійних лих у світі. Тривалі та надзвичайно інтенсивні зливи спричинили масштабні повені й зсуви ґрунту, які охопили густонаселені регіони, де житлова забудова часто не має належного захисту. За даними Christian Aid, загинуло понад 1860 людей, а загальні збитки сягнули 5,6 мільярда доларів.
Вода затоплювала міста й села, руйнуючи будинки, лікарні, школи та дороги, знищуючи врожаї й худобу. Мільйони людей залишилися без даху над головою, доступу до питної води та електроенергії. У багатьох районах через зруйновані мости та розмиті автошляхи доправлення гуманітарної допомоги уповільнилось.
Особливо складною була ситуація в Пакистані. За офіційними даними, унаслідок раптових повеней і зсувів загинули щонайменше 320 людей лише за кілька днів, а сотні зникли безвісти. Найбільше постраждала північно-західна гірська провінція Хайбер-Пахтунхва, де зафіксовано понад 300 смертей. Жертви зареєстрували також у регіонах Кашміру та Гілгіт-Балтистану. Більшість із них загинули через стрімкий підйом води або обвалення будівель.
Ситуацію ускладнила трагедія з гуманітарним гелікоптером Мі-17, який розбився в окрузі Мохманд, доправляючи допомогу. У спричиненій несприятливими погодними умовами трощі загинули п’ятеро членів екіпажу, зокрема двоє пілотів. Влада оголосила низку районів зонами стихійного лиха, а синоптики попередили про подальші сильні дощі.
В Індії серйозних втрат зазнав регіон Кашмір. Унаслідок раптових повеней і зсувів там загинули щонайменше 60 людей, ще десятки зникли безвісти. Особливо постраждало гірське село Часоті, де під час паломництва стрімкий потік води накрив житлові квартали. За даними метеорологів, у деяких районах за одну годину випадало понад 100 мм опадів, що призвело до катастрофічних наслідків.
Експерти зазначають, що цьогорічний мусон є аномальним. Фахівці пов’язують це з наслідками кліматичних змін, які роблять мусонні дощі коротшими за часом, але значно інтенсивнішими та небезпечнішими.
Урбанізація посилила повінь в Одесі
30 вересня 2025 року Одеса зазнала однієї з наймасштабніших повеней за всю історію своїх метеорологічних спостережень. До стихійного лиха призвели надзвичайно інтенсивні опади: протягом кількох годин на місто випала майже двомісячна норма дощу. Масштабні підтоплення житлових кварталів, транспортної інфраструктури та комунальних мереж мали серйозні соціальні й економічні наслідки.
Сильні дощі розпочалися вдень і швидко паралізували життя міста. Центральні вулиці, житлові масиви та основні транспортні магістралі опинилися під водою. У низинних районах потужні потоки зносили автомобілі, знищували приватне майно та загрожували життю людей. Уже ввечері ситуація різко ускладнилася: в окремих районах зникло електропостачання, зупинилися каналізаційні насосні станції, а підвали багатоповерхових будинків вщерть затопило.
Рятувальники ДСНС України негайно розпочали аварійно-рятувальні роботи. Людей евакуйовували з підтоплених будинків за допомогою човнів і спеціальної техніки. Паралельно фіксували численні випадки блокування транспорту та аварій на дорогах. Активна фаза ліквідації наслідків тривала кілька днів і була офіційно завершена 3 жовтня. За цей час рятувальники та комунальні служби відкачали воду, розчистили вулиці та допомогли тисячам мешканців.
Повінь мала трагічні людські наслідки. За офіційними даними ДСНС, загинуло щонайменше дев’ять людей, зокрема одна дитина, хоча в окремих джерелах повідомляли про десятьох загиблих.
Загальні матеріальні збитки оцінили приблизно в 10 мільйонів доларів США. Сотні будинків зазнали пошкоджень, а тисячі одеситів тимчасово залишилися без електрики й води.
За даними Українського гідрометеорологічного центру, за добу в Одесі випало 94 мм опадів — понад дві третини місячної норми, що становить 224% від середнього показника. Причиною зливи став локальний циклон над Чорним морем, рух якого заблокував антициклон. Унаслідок цього загострилися атмосферні фронти, а тепле й вологе повітря над морем суттєво посилило інтенсивність опадів.
Синоптики заздалегідь попереджали про небезпеку: 29 вересня оголосили жовтий рівень, а 30 вересня — підвищили його до червоного, коли прогнозована кількість опадів перевищила 80 мм.
Експерти наголошують, що такі екстремальні явища дедалі частішають через кліматичні зміни. За останнє десятиліття в Одесі зафіксовано 14 надзвичайно сильних дощів, тоді як раніше за аналогічний період траплялося лише 2–3 таких події.
Прогрів Чорного моря, активізація конвективних процесів (перенесення тепла. — Ред.) і зростання вологості атмосфери сприяють тому, що формуються інтенсивні дощові смуги, які раніше були властиві радше тропічним регіонам.
Наслідки негоди відчувалися ще кілька днів. У місті зупинили електротранспорт, було важко пересуватися автівками. Школи 1 жовтня перейшли на дистанційне навчання через підтоплені приміщення. Повінь 2025 року просигналізувала Одесі, що потрібно адаптувати міську інфраструктуру до нових кліматичних реалій і посилювати системи захисту від екстремальних погодних явищ.
Що показали катастрофи 2025 року
Кліматичні лиха 2025 року чітко попереджають, що чекає на світ у майбутньому без прискорення відходу від викопного палива. Вони також підкреслюють нагальну потребу в адаптаційних заходах, особливо в найбільш вразливих регіонах. Водночас є і позитивні сигнали: перехід на чисті джерела енергії поступово набирає обертів. Відновлювана енергетика є найдешевшим варіантом створити нові потужності, а розвиток сонячної енергетики стабільно перевершує попередні прогнози.
Попри політичний спротив у деяких країнах, суспільство високо підтримує кліматичні дії. Наслідки бездіяльності стають дедалі очевиднішими — це втрачені життя, зруйновані домівки, знищені засоби до існування та зростання економічних втрат. Перехід до економіки, що базується на відновлюваних джерелах енергії, є неминучим. Проте ключове питання полягає в тому, чи відбудеться він достатньо швидко та справедливо, щоб захистити найбідніші верстви населення.
Багаті країни, як наголошують експерти Christian Aid, мають значно більше фінансувати перехід на чисту енергію та підтримувати громади, які адаптуються до зміни клімату. Уже сьогодні люди в країнах Глобального Півдня зазнають незворотних втрат і збитків через кризу, до якої вони майже не причетні.
Спричинені кліматичною кризою страждання не є неминучими — це результат політичного вибору. Їх породжують рішення й надалі спалювати викопне паливо, дозволяти зростання викидів і порушувати обіцянки щодо кліматичного фінансування.
Як повідомляло Інше ТВ, Погодні підсумки 2025 року на Миколаївщині
