Протягом багатьох місяців українські посадовці попереджали громадян готуватися до, можливо, найважчої воєнної зими. За їхніми словами, Росія планувала використати дедалі потужнішу зброю, щоб вивести з ладу енергосистему країни. Першого масштабного удару очікували пізніше цієї осені, з настанням перших холодів.
Однак Росія не стала чекати так довго. У середу ще до світанку ракети й безпілотники вдарили по великій теплоелектростанції та інших енергетичних об’єктах, спричинивши вибухи, що сколихнули Київ. До ранку кілька районів залишилися без електроенергії та водопостачання, пише New York Times.
За словами українських посадовців, ця атака стала початком нової кампанії, мета якої — занурити українські міста в холод і темряву, зламати бойовий дух населення та підірвати здатність країни вести війну. Росія й раніше проводила подібні кампанії з перемінним успіхом, але до цієї зими вона підійшла, маючи значні запаси балістичних ракет і реактивних безпілотників, які Україні важко перехоплювати.
Масштаби російських планів змусити українців підкоритися через замерзання стають очевидними з документа, який міністр енергетики України Денис Шмигаль продемонстрував європейським партнерам у Парижі два тижні тому (про це повідомили двоє осіб, знайомих із матеріалами презентації).
За словами цих джерел, Д. Шмигаль назвав цей документ перехопленим російським планом, що передбачає руйнування енергосистеми шляхом методичних атак. У плані, копію якого отримало видання The New York Times, описано кампанію ударів із застосуванням до 1000 ракет, безпілотників і бомб. Цілі охоплюють широкий спектр об’єктів, зокрема електричні підстанції, гідро- й теплоелектростанції та котельні.
Найбільше занепокоєння викликає те, що, згідно з документом, Росія має намір змусити зупинитися три діючі українські атомні електростанції — основу енергетичної інфраструктури країни, — завдаючи ракетних ударів по відкритих розподільчих пристроях, що з’єднують їх із загальною мережею. Ці розподільчі пристрої розташовані менш ніж за милю від реакторів.
План також передбачає, що Москва завдаватиме ударів по системах водопостачання та водовідведення України, зокрема по насосних станціях і очисних спорудах, використовуючи десятки балістичних ракет і керованих авіабомб. Раніше Росія ніколи не здійснювала масштабних атак на такі об’єкти. Українські посадовці в приватних розмовах висловлювали занепокоєння тим, що країна має обмежені запасні варіанти дій на випадок серйозних перебоїв із водопостачанням.
Кінцева мета — відрізати великі українські міста від електроенергії, опалення та води, що може спровокувати гуманітарну кризу. Серед головних цілей називають Київ, Харків та Одесу; плани передбачають скорочення постачання електроенергії в цих містах на 90%, зменшення обсягів опалення також до 90% і завдання серйозної шкоди системі каналізації.
Видання The New York Times не мало змоги незалежно підтвердити автентичність документа, датованого серпнем і написаного російською мовою. Однак президент Росії Володимир Путін публічно заявив, що цієї зими його війська проводитимуть масштабну кампанію з виведення з ладу енергетичної інфраструктури України, пояснюючи це як відповідь на українські удари по російських нафтопереробних заводах.
Тиждень тому Шмигаль говорив про цей документ в узагальнених висловах, зазначивши: «Наших партнерів, як і нас, вразив його цинізм, цей холодний терористичний розрахунок того, як знищити наш енергетичний сектор».
Чи вдасться Росії реалізувати стратегію, викладену в документі, і чи матиме це успіх — покаже час. Протягом останніх кількох місяців Україна готувалася до зими, зводячи захисні споруди над об’єктами критичної інфраструктури, зокрема над підстанціями, що забезпечують передачу електроенергії по всій країні. Цивільне населення, більшість якого минулої зими пережило тривалі відключення світла й опалення, запаслося акумуляторами та невеликими газовими обігрівачами.
Українська влада витратила сотні мільйонів доларів на ремонт електростанцій і підстанцій, а також на встановлення менших енергетичних об’єктів — наприклад, газових турбін, по яких складніше завдати удару. Україна також інвестувала в посилення енергомережі, щоб вона могла витримати зростання попиту в холодну пору року та забезпечити перерозподіл електроенергії, якщо через атаки вийдуть із ладу лінії електропередачі.
Енергетичні експерти застерігають, що ці заходи можуть щонайбільше пом’якшити очікуваний удар, але не відвернути його. Олена Павленко, керівниця……представник DiXi Group, українського аналітичного центру у сфері енергетики, зазначив, що чотири воєнні зими настільки виснажили енергомережу країни, що пережити ще одну було б рівноцінно «бігу марафону з однією легенею».
Спогади про минулу зиму — найважчу за час війни, зокрема через особливо сильні морози, — досі гнітять українців і пояснюють їхній страх перед новою хвилею російських ударів.
Через постійні російські атаки на електростанції та об’єкти теплопостачання жителі Києва регулярно залишалися без світла по 12 і більше годин на добу — такі дані наводить ДТЕК, найбільша приватна енергетична компанія країни та оператор системи розподілу електроенергії в столиці.
Ольга Скороход тримає сіре пальто, дивлячись на свою трирічну доньку, одягнену в рожевий комбінезон.
41-річна киянка Ольга Скороход розповіла, що минулого січня їй доводилося купати свою трирічну доньку Зоряну в холодній воді, оскільки в квартирі два тижні не було опалення.
Портативна електростанція та резервні акумулятори напоготові в оселі пані Скороход у Києві.
Киянка Ольга Скороход розповіла, що минулого січня залишилася без опалення на два тижні, коли температура надворі опустилася значно нижче нуля. Їй доводилося мити трирічну доньку Зоряну в холодній воді й хвилюватися, що дитина може захворіти. Перевдягання перетворювалося на справжнє випробування, адже холод дошкуляв оголеній шкірі. Якоїсь миті пані Скороход спробувала обігріти квартиру, нагріваючи цеглини на маленькій газовій плиті, але це майже не допомогло.
У багатоповерхівках по всьому місту мешканці верхніх поверхів часто залишалися без води, оскільки насоси припиняли роботу через відсутність електроенергії. Щоб дістатися до своїх квартир, їм доводилося долати численні сходові прольоти пішки, адже ліфти не працювали. Навіть коли світло з’являлося на кілька годин, дехто все одно уникав ліфтів, побоюючись застрягти в них під час раптового знеструмлення. Щоб уникнути повторення ситуації цієї зими, енергетики працюють у посиленому режимі. У понеділок ремонтна бригада компанії ДТЕК замінювала старий трансформатор на новий поблизу Києва. Працівники зняли старий пристрій з опори та встановили натомість новий трансформатор у захисному корпусі.
«Тут є старе обладнання, яке просто вже не витримує навантаження, — розповів керівник бригади, 57-річний Едуард Кашков. — Деяке обладнання — моїх років».
Минула зима показала, що місцеве обладнання може вийти з ладу, коли електропостачання відновлюється після відключення, а велика кількість споживачів одночасно вмикає прилади для заряджання акумуляторів, зазначив пан Кашков. За його словами, новий трансформатор розрахований на те, щоб витримати такий стрибок споживання.
Виступаючи в парламенті в серпні, міністр енергетики Денис Шмигаль висловив упевненість, що Україна увійде в зиму добре підготовленою. Він повідомив, що країна має близько 15 гігаватів доступної потужності, і очікує, що до кінця року цей показник зросте до понад 21 гігавата. Цього має вистачити для покриття пікового попиту, який минулої зими сягав близько 18 гігаватів.
Робітник у касці тримає кабель під час заміни старого трансформатора.
Працівники ДТЕК замінюють старий трансформатор у Гостомелі (Київська область). Українські посадовці сподіваються добре підготуватися до цієї зими.
Четверо робітників у касках зібралися біля енергетичного обладнання.
Частиною цієї підготовки є модернізація та зміцнення електроенергетичної інфраструктури країни.
Однак ці прогнози не враховували таких атак, як та, що сталася в середу, адже вони можуть звести нанівець результати багатомісячних ремонтних робіт. Марія Цатурян, енергетична аналітикиня дослідницької групи Ukraine Facility Platform, зазначила: достатньо лише кількох ударів, щоб вивести з ладу ті п’ять гігаватів потужності, які Україна відновила за останні місяці. Як доказ вразливості енергомережі вона навела відключення електроенергії, що сталися після удару в середу.
Перехоплений план Росії, вочевидь, має на меті зруйнувати й без того ослаблену енергомережу України.
Він передбачає три етапи атак. Перший етап має на меті виведення з ладу підстанцій поблизу західних кордонів України, через які здійснюється імпорт електроенергії з Європи. Другий етап призвів би до виведення з ладу гідроелектростанцій. Третій — змусив би зупинити роботу трьох діючих українських атомних електростанцій. (Четверту АЕС, розташовану поблизу південного міста Запоріжжя, російські війська захопили на початку війни, і вона не працює.)
Мета цих атак, як зазначено в документі, — знищити генерувальні потужності обсягом майже 15 гігаватів, що дорівнює загальній потужності, яку Україна мала наприкінці літа.
