МВФ та Україна досягли попередньої домовленості про нову програму фінансування. Рішення ще має остаточно схвалити Рада директорів фонду. Нову програму планують почати попри те, що попередня мала працювати до 2027 року. І цього разу МВФ планує дати Україні удвічі менше грошей, заохочуючи її шукати внутрішні резерви.
Щоб отримати гроші, Україні треба буде виконати низку вимог, які багато кому в Україні не сподобаються. Це стосуватиметься і ФОПів, і “посилок з Китаю”, і користувачів OLX, а врахувати це треба буде вже під час ухвалення бюджету на наступний рік.
За новою програмою, якщо її схвалять, Україна може отримати 8,1 млрд доларів за 4 роки. Попередня програма, розпочата у березні 2023, передбачала надання Україні 15,6 млрд – також впродовж 4 років, і до неї була прив’язана допомога від партнерів на понад 150 млрд доларів. Остаточне схвалення програми станеться після того, як Україна виконає попередні умови, а також за наявності достатніх гарантій фінансування від донорів.
“Очікується, що ця програма стане каталізатором масштабної зовнішньої підтримки для подолання дефіциту фінансування України”, – заявив голова місії МВФ Гевін Грей. Він також оцінив базовий дефіцит України у фінансуванні на наступні чотири роки у 136,5 млрд доларів. Зокрема, у 2026-27 роках Україні поки що не вистачає близько 63 млрд доларів для покриття всіх існуючих та відомих видатків.
У МВФ повідомили, що якорем нової програми будуть “фіскальна та монетарна політики”, а також підтримка макроекономічної стабільності та стійкості боргу, боротьба із корупцією та покращення урядування.
Що це означає на практиці? Пише ВВС.
Надто мало?
“Це (8 млрд доларів. – Ред.) менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, зокрема й репараційного кредиту”, – написала у Facebook голова бюджетного комітету парламенту Руслана Підласа після зустрічі з місією МВФ.
Депутатка також зазначає, що найкритичнішими для України є 2026 та 2027 роки, на які є найменше домовленостей з партнерами щодо фінансування.
“А з 2028 року Єврокомісія планує закласти в 7-річному бюджеті ЄС 100 млрд євро для України і це вже враховується як певна домовленість щодо фінансування”, — пояснила голова бюджетного комітету Ради.
Проте що робити до того – велике питання, адже у ЄС вже кілька місяців не можуть домовитися про джерела фінансування допомоги Україні, і виглядає, що варіант, який обговорювався весь цей час – використати заморожені російські активи – не спрацює.
Це також збіглось у часі зі скороченням фінансової допомоги з боку США, що ще більше посилило тягар і відповідальність за цю допомогу з боку Європи.
У листопаді з ініціативи Єврокомісії стали обговорювати альтернативні можливості для фінансування, але часу на обговорення вже теж бракує – до початку нового року залишився лише місяць.
Тож, на відміну від 2023 року, коли програма з МВФ гарантувала ефективне використання коштів інших донорів, а українську платоспроможність гарантували країни G7, наразі бракує і коштів, і гарантій.
Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко оцінював потреби бюджету України у зовнішньому фінансуванні на наступний рік у 45,5 млрд доларів, а загальний обсяг необхідного зовнішнього фінансування на наступні чотири роки у 150-170 млрд доларів.
За розрахунками Мінфіну, за останні три з половиною роки Україна отримала понад 145 млрд міжнародної фінансової допомоги, зокрема 2025 року було залучено понад 30,6 млрд зовнішнього фінансування, тоді як план зовнішнього фінансування держбюджету на весь цей рік — 39,3 млрд доларів.
Впродовж усього часу від початку масштабного російського вторгнення коштом західних партнерів Україна фінансує практично усі невійськові видатки бюджету, – за винятком кількох перших місяців, коли видатки покривали друком гривні, що призвело до падіння курсу та розкручування інфляції.
Вже не безумовна підтримка
У МВФ віддають належне українському урядові та НБУ за збереження стабільності в економіці і навіть прогрес у реформах попри надзвичайно складні умови.
Проте у порівнянні із початком попередньої програми, коли МВФ ухвалив унікальне для фонду рішення надати гроші країні, де йде війна, цього разу відбувається повернення до так званих “умов” фонду, які насправді є зобов’язаннями, що їх бере на себе Київ, отримуючи гроші.
Найважливішим в цьому плані є ухвалення бюджету на 2026 рік відповідно до рамок нової програми. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що бюджет-2026 вже змінили відповідно до вимог нової програми МВФ, “з акцентом на ефективність витрат кожної гривні”, і що уряд розраховує, що ініціативу підтримає Рада.
Проте і з цим також можуть виникнути проблеми. Принаймні ухвалити бюджет на наступний рік до кінця листопада, як це було у попередні роки завдяки голосуванням монобільшості, вже не вийде. Саме у розпал переговорів про нову програму з МВФ в Україні розгорнувся великий корупційний скандал – так званий “Міндіч-гейт”, який показав проблеми з використанням коштів, зокрема, і донорських, виділених на захист та відновлення української енергетики.
Законодавчу роботу Ради поки що поставили на паузу.
“Ефективність витрат кожної гривні” – це я так розумію коли ми 18 млрд роздаємо на “1000 від Зе”, ще 6 млрд на кешбек, ще 5,5 млрд на стратегічні комунікації та телемарафон, потім доливаємо 16 млрд грн на УЗ (одночасно анонсуючи безкоштовний проїзд)…А потім дивуємось, що МВФ сказав, що весь це банкет буде не за їхні гроші, а за рахунок підвищення податків”, – прокоментував суть проблеми член парламентського комітету з питань податкової політики Ярослав Железняк.
Голова податкового комітету Данило Гетманцев після зустрічі з представниками фонду анонсував “непрості рішення”. І дійсно, згідно із підсумковою заявою МВФ, від української влади очікують, що вона “мобілізує внутрішні резерви” – прискорить боротьбу з ухилянням від податків і розширить податкову базу, включно з оподаткуванням доходів від цифрових платформ, усуненням митних лазівок і скасуванням пільг з ПДВ.
Депутат Железняк “переклав на просту мову” ці вимоги. На його думку, для пересічних українців це може вилитися у такі нововведення:
- “податок на OLX”,
- зміна пільги на посилки,
- зміни критеріїв, коли ФОП має платити ПДВ,
- зміни критеріїв ознак трудових відносин.
“Я ще чекаю документ, але думаю, плюс-мінус я вам переклав правильно”, – написав депутат у своєму телеграм-каналі.
А фінансовий аналітик Сергій Фурса вважає, що МВФ нарешті дійшов до “глибин українського економічного лицемірства, яке дуже дорого коштує українському бюджету та й українській економіці”.
“МВФ, нарешті, вирішив прибрати можливість зловживань спрощеною податковою системою… Бо спрощена система створювалась для підтримки малих підприємців. І існує по всій Європі. А от можливість використовувати маску ФОПів для бізнесу великого – це чисто українська історія. В результаті дуже багаті не платять податки, прикриваючись дрібними підприємцями”, – вважає Фурса.
Експерт також вітає й те, що “нарешті світло здорового глузду дістанеться китайських посилок”. За словами Сергій Фурси, щорічний імпорт по них становить “мільярдів на 8 доларів”, через що “український військовий бюджет недоотримає десь 2-3 мільярди доларів податків”.
Питання курсу гривні, яке так жваво обговорювали після візиту попередньої місії фонду у вересні, цього разу не виглядало таким актуальним.
У МВФ лише повідомили, що НБУ прагнутиме знизити інфляцію до цільового показника у 5% “протягом трирічного горизонту своєї політики”, і водночас забезпечуватиме “більшу гнучкість обмінного курсу … та посилюючи роль обмінного курсу як амортизатора”, щоб зберегти достатні валютні резерви центрального банку.
Поки що, знову ж таки завдяки донорській допомозі Україні, вони є на рекордно високому рівні – 49,5 млрд доларів.
Нагадаємо також: ПДВ для ФОПів та інше – МВФ висунула Україні ряд умов під нове фінансування. На що погодились
