Ірландці добре знають, що таке протистояти імперіалістичному сусідові, тому не дивно, що вони підтримують зусилля Європи із захисту України від Росії. Не маючи значних збройних сил чи розвиненої військової промисловості, країна допомагає Україні переважно скромною фінансовою підтримкою та участю в санкціях Європейського Союзу. Однак щодо останнього пункту є важливе застереження. Aughinish Alumina — завод із переробки глинозему на заході Ірландії — постачає значну частку сировини, яку використовує російська алюмінієва промисловість. Корпуси ракет, що цієї осені та взимку завдавали ударів по цивільних об’єктах у Києві, цілком можуть бути частково ірландського походження, пише The Economist.
Роль Aughinish Alumina в російській оборонній промисловості була детально описана в березні в спільному розслідуванні організації OCCRP та щоденної газети Irish Times. Завод експортує глинозем (оксид алюмінію) — хімічну сполуку, необхідну для виробництва алюмінію, — на російські металургійні підприємства. Водночас, будучи найбільшим у Європі заводом із переробки глинозему, він також постачає продукцію виробникам у Франції, Нідерландах та Швеції. Компанія досі не потрапила під санкції ЄС, запроваджені проти Росії. Деякі держави-члени ЄС наполягають на включенні підприємства до нового пакета санкцій, обговорення якого заплановано на жовтень. Захисники Aughinish стверджують, що такий крок завдасть нищівного удару по європейській алюмінієвій галузі, але вони помиляються.
Власником Aughinish є російський металургійний конгломерат «Русал». Обсяги постачання продукції до Росії стрімко зросли після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році: частка російського напрямку в експорті компанії збільшилася з 24% у 2021 році до 68% у 2025-му. Глинозем транспортується на заводи «Русалу» в Сибіру, де виробляють алюміній, який потім продають таким клієнтам, як московська торговельна компанія ASK. Своєю чергою, ASK постачає метал понад 100 російським оборонним підприємствам, що використовують його для виготовлення ракет, танків, бомбардувальників та інших видів озброєння. Алюміній від ASK надходив на заводи, де виробляють гіроскопи для крилатих ракет Х-101, двигуни для винищувачів «Сухий» та комплектуючі для балістичних ракет «Іскандер-М». Кілька десятків таких фірм перебувають під санкціями ЄС.
Компанію «Русал» заснував Олег Дерипаска — російський олігарх і «алюмінієвий магнат». Він перебуває в санкційному списку ЄС із 2022 року через тісні зв’язки з Кремлем. Однак із 2018 року йому належить лише міноритарний пакет акцій «Русалу», що дозволило заводу уникнути санкцій. Компанія Aughinish заперечує будь-які порушення.
Стратегічний бомбардувальник Ту-95МС здійснює пуск крилатої ракети повітряного базування під час навчань.
Фото: Imago
Європейська комісія завжди наголошувала, що розробляє санкції так, аби не завдати європейській економіці більшої шкоди, ніж російській. Aughinish стверджує, що саме з цієї причини вона має залишатися винятком. У листі до уряду Ірландії, з яким ознайомилося видання The Economist, керівництво компанії доводить: без продажів до Росії завод довелося б закрити, що завдало б удару по алюмінієвій промисловості Європи та інших виробниках. Проте насправді ЄС імпортує більшу частину алюмінію, а власне виробництво становить лише кілька відсотків від світового обсягу. За останнє десятиліття воно суттєво скоротилося через дешевий китайський імпорт, застарілі технології, високі ціни на електроенергію та витрати на отримання дозволів у межах системи ЄС із торгівлі квотами на викиди. Європейські алюмінієві заводи працюють лише на 30% своєї потужності.
Європейським заводам щороку потрібно кілька мегатонн глинозему. Від початку цього року Aughinish поставила їм лише близько 0,3 мегатонни. Навіть якщо санкції змусять завод закритися, європейські виробники зможуть знайти глинозем в інших місцях; у Європі є ще чотири заводи, які майже або зовсім не експортують глинозем до Росії. Це може завдати більшої шкоди самій Росії. У 2024 році Ірландія була третім за обсягом постачальником глинозему до Росії, поступаючись лише Китаю та Індонезії.
Запровадження санкцій стало б політичним головним болем для уряду Ірландії. На заводі працює близько 1000 осіб. Компанія також продає надлишки електроенергії зі своєї газової електростанції до національної мережі, забезпечуючи енергією близько 200 000 домогосподарств. Однак виведення цього підприємства з-під дії санкцій також є політичною проблемою. Наразі Ірландія головує в Раді ЄС (де засідають представники національних урядів), і лобіювання інтересів заводу, що постачає Росії матеріали для її воєнної машини, виглядає вкрай невигідно.
Переговори щодо наступного пакета санкцій ЄС розпочнуться на початку жовтня, і низка держав-членів прагне заборонити експорт глинозему до Росії. «Ситуація складна й неоднозначна», — зазначає посадовець ЄС, який займається питаннями санкцій. Не виключено, що Aughinish усе ж таки потрапить до санкційного списку. Це не матиме суттєвого впливу на решту алюмінієвої галузі Європи, проте допоможе дещо відновити заплямовану репутацію Ірландії.
