Казахстанський Тенгизшевройл (ТШО) планує у серпні експортувати близько 100 тисяч тонн нафти через грузинський порт Батумі, використовуючи альтернативний маршрут через нестабільність аочтачань системою Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК). Про це Reuters повідомили два джерела, пише Кореспондент.
ТШО залучив додаткові, дорожчі логістичні маршрути, аби не допустити подальшого скорочення видобутку через обмеження експорту основним напрямком – через термінал КТК у Новоросійську.
У липні ТШО після тримісячної перерви вже експортував близько 20 тисяч тонн нафти через порт Батумі.
За альтернативною схемою нафту з родовища Тенгіз перевозять залізничними цистернами до грузинського порту Батумі. Там її перевантажують на танкери, після чого транспортують Чорним морем у напрямку Туреччини.
Основний експортний маршрут Казахстану проходить через систему КТК. Нею транспортується понад 80% нафти, зокрема сировина з великих родовищ Тенгіз, Кашаган і Карачаганак.
Через залежність від цього маршруту будь-які перебої з роботою КТК створюють ризики для експорту казахстанської нафти.
Основним акціонером ТШО є американський Chevron (50%), також частки в проекті є Exxon Mobil (25%), Казмунайгаза (20%) і Лукойла (5%).
Батумський нафтовий термінал (БНТ) належить Казтрансойлу і має потужність перевалки 12 мільйонів тонн нафти та нафтопродуктів на рік, три причали для прийому суден водотоннажністю від 5000 до 140000 тонн.
Раніше Казахстан був змушений припинити транспортування нафти до свого головного експортного терміналу на російському узбережжі Чорного моря, оскільки серія атак на танкери поставила під загрозу експорт країни.
