Україна у січні отримала зовнішнє фінансування на суму $2,35 млрд. Це близько 5% з $45,5 млрд, які необхідні для покриття бюджетного дефіциту у 2026 році. Кошти надійшли за програмою ERA Loans. Від інших донорів, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Євросоюз та Світовий банк (СБ), надходжень не було.
Ситуація з фінансуванням України складається не найкращим чином. Нова програма з МВФ на $8,2 млрд досі не погоджена, а кредит від ЄС на 90 млрд євро хоч і в процесі затвердження, його виділення залежатиме від домовленостей з фондом.
За діючою програмою Ukraine Facility від ЄС українська сторона також провалила виконання багатьох структурних маяків, що може стати серйозною перешкодою для подальшої співпраці з партнерами.
Mind з’ясовував, через що Україна може втратити зовнішню підтримку.
Хто продовжує давати гроші на початок 2026 року
У попередні роки протягом січня Україна ніколи не отримувала великих обсягів коштів. Наприклад, у січні 2025 року тільки ЄС за програмою Ukraine Facility виділив близько $3,8 млрд, а в січні 2024 року взагалі не було ясності щодо подальшого фінансування, тому перші транші надійшли лише у лютому і були незначними – близько $1,2 млрд.
У 2026 році ситуація повторюється, але при цьому невизначеності значно більше, ніж у минулі роки.
Єдине джерело, яке може генерувати відчутні грошові потоки зараз – ERA Loans. Причому цей механізм не передбачає жорстких умов, які має виконувати Україна. Тому кошти продовжують надходити без затримок.
Але ERA не зможе покрити навіть третину бюджетних потреб. Як підрахував раніше Mind, протягом 2026 року Україна за цією програмою може розраховувати максимум на $15 млрд, а за оцінками Міністерства фінансів – взагалі на $11 млрд.
Формально продовжує діяти кредитна програма (EFF) від МВФ на $15,6 млрд, згідно з якою до середини 2025 року надійшло близько $10,6 млрд. Але подальші виплати було призупинено. Вочевидь, чергові транші (у тому числі, $1,8 млрд, які очікувалися в другій половині 2025-го) були заморожені на тлі переговорів між МВФ та українською владою про нову програму та у зв’язку з тим, що Україна систематично зривала виконання важливих структурних маяків.
Схожа ситуація і з програмою Ukraine Facility. Вона забезпечила у 2025 році фінансування на суму $12,1 млрд. Хоча обсяг надходжень міг би бути більшим на $4,6-4,7 млрд (3,9 млрд євро). Кожен транш прив’язаний до виконання певних вимог (індикаторів). У 2025 році кількість зірваних індикаторів сягнула 15, кожен із яких обійшовся Україні приблизно в мінус $300 млн – ті самі 3,9 млрд євро.
Важливим партнером України залишається Світовий банк. Але масштаби його підтримки незрівнянні з ERA та Ukraine Facility. У 2024 році від СБ надійшло $3,3 млрд, а в 2025 році взагалі $0,7 млрд. Світовий банк сфокусований на підтримці освіти, соціальної сфери, відновлення інфраструктури тощо. Тобто це не просто «гроші на рахунок», а конкретне цільове фінансування. Наприклад, 6 лютого 2026 року Мінфін та СБ підписали угоду про грант на $691 млн від Японії та Канади, який буде спрямований на пенсійні виплати та житлові субсидії.
Обсяги зовнішнього фінансування України у 2022-2026 роках
Які складнощі з виконанням зобов’язань України
За даними консорціуму RRR4U, який здійснює моніторинг програм МВФ та плану Ukraine Facility, Україна демонструє негативну динаміку у дотриманні взятих на себе зобов’язань, що впливає на доступ до фінансування і є перешкодою для нових домовленостей з партнерами на суму понад $115 млрд.
«Нова програма МВФ перебуває в підвішеному стані через невиконання ключових зобов’язань з боку парламенту та уряду. Прогресу за попередніми заходами (Prior Actions) для нової програми немає. Це закриває доступ до $8,2 млрд від МВФ і може загальмувати близько 90 млрд євро (понад $106 млрд) від ЄС», – йдеться у повідомленні RRR4U.
Основні «хвости» перед МВФ щодо структурних маяків ті самі, що й були декілька місяців тому:
призначення нового керівника митниці (конкурс із відбору кандидатів розпочався, але ще не завершений);
розробка та затвердження секторальних планів управління публічними інвестиціями (це сфера відповідальності Кабінету Міністрів та окремих міністерств);
запровадження нових стандартів оцінки майна (відповідний законопроєкт №13435 було зареєстровано влітку 2025 року, але парламент його не розглядав);
скасування «правок Лозового» (це зміни до Кримінального процесуального кодексу від 2017 року, які ускладнили правила досудового розслідування);
зовнішнє оцінювання (аудит) Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – крайній термін було встановлено на жовтень 2025 року, але Україна цей дедлайн прострочила.
Ситуація із виконанням умов програми Ukraine Facility також залишається тривожною. Зокрема, серед провалених у 2025 році індикаторів:
зміна (збільшення) кадрового складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС);
реформа цифровізації виконавчого провадження (автоматизація стягнення боргів та впровадження електронних виконавчих документів);
ухвалення законодавчих змін для інтеграційного пакету електроенергії (гармонізація з правилами енергоринку ЄС);
вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювану енергетику (відповідний законопроєкт №14271 з’явився у парламенті лише у грудні 2025 року та на голосування ще не потрапив);
підвищення ефективності сектору централізованого теплопостачання (Рада ще не розглянула відповідний законопроєкт №14067).
Як уточнюють експерти RRR4U, протягом січня Україна теж не виконала жодного індикатора за Ukraine Facility (їх загалом сім на перший квартал 2026 року). Більше того, якщо до кінця березня не буде вирішено питання зі збільшенням складу ВАКС, з виплатою у розмірі $300 млн за цим індикатором можна взагалі розпрощатись.
RRR4U звертає увагу на те, що реалізація більшості індикаторів є законодавчими ініціативами, які ухвалює Верховна Рада. Тому, на думку експертів, важливо повернути відповідальність парламенту за забезпечення повноцінного доступу України до фінансування.
Які перспективи продовження співпраці з ключовими донорами
Наприкінці 2025 року Україна та МВФ досягли попередньої домовленості щодо наступної кредитної програми на суму близько $8,2 млрд. Але для того, щоб отримати фінальне схвалення від фонду, Україна зобов’язана погодитися на досить радикальні кроки у сфері фіскальної політики.
Головне – це посилення боротьби із тіньовим бізнесом. Мається на увазі ліквідація схем щодо ухилення від сплати податків та виведення капіталу. Насамперед йдеться про запровадження контролю доходів користувачів цифрових платформ (відповідний законопроєкт №14025 було зареєстровано у Раді у вересні 2025 року) та обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ підприємців на спрощеній системі (відповідний законопроєкт Мінфін розробив та оприлюднив наприкінці 2025 року).
Але саме ініціатива щодо розширення сфери дії застосування ПДВ стала камінням спотикання у переговорах із МВФ. Вона зустріла серйозний опір з боку бізнесу та експертної спільноти, тому законопроєкт про ПДВ для «спрощенців» у парламент не потрапив, хоча уряд планував зареєструвати його у січні.
Як повідомило видання Bloomberg, у зв’язку з такою напруженою ситуацією українська влада має намір переглянути запропоновані умови застосування ПДВ для ФОП і Мінфін вже працює над оновленим законопроєктом.
Цілком очевидно: якщо Україна та МВФ не досягнуть компромісу у цьому питанні, продовження співпраці опиниться під серйозною загрозою.
Є затримка з кредитом на 90 млрд євро від Євросоюзу. Крім того, що виділення цих коштів безпосередньо пов’язане з домовленостями з МВФ, країни-члени ЄС довго не могли дійти консенсусу, на яких умовах слід надавати фінансування.
4 лютого Рада Європи все ж таки затвердила «правову основу для фінансової підтримки України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки» (саме таке формулювання міститься у рішенні Ради ЄС).
Основні параметри виглядають так.
1. З цієї суми 30 млрд євро будуть спрямовані на покриття бюджетного дефіциту (у форматі макрофінансової допомоги або за планом Ukraine Facility). Інші 60 млрд євро призначені на оборонні цілі, закупівлю озброєння, зокрема у європейських виробників.
2. До України буде пред’явлено певні вимоги, які забезпечать доступ до коштів. Якщо цитувати заяву Ради Європи, то: «фінансування буде пов’язане із суворими умовами, такими як дотримання верховенства права, включаючи боротьбу з корупцією».
3. Бюджет ЄС буде покривати відсотки по кредиту. Україна поверне позику лише після того, як отримає російські репарації (післявоєнну компенсацію).
Але це рішення все ще не передбачає фізичне виділення грошей. Рада ЄС та Європарламент мають остаточно узгодити параметри кредиту, лише після цього Україна отримає перший транш. Але це станеться не раніше, ніж на початку другого кварталу. Тобто, в кращому випадку у квітні.
До яких наслідків призведе призупинення іноземної підтримки
Україна входить у 2026 рік із вразливою конфігурацією зовнішнього фінансування. Реальні джерела, які здатні швидко та у повному обсязі закривати бюджетний дефіцит, відсутні.
Механізм ERA Loans залишається єдиним стабільним каналом надходжень, але його ємності не вистачає. Нова програма з МВФ під питанням, а фінансування в рамках Ukraine Facility всерйоз буксує.
Кошти партнерів забезпечують соціальні виплати (пенсії, зарплати бюджетникам), відновлення енергетики та інфраструктури, підтримують стабільність валютного ринку та дозволяють повертати «старі» борги.
Замороження зовнішнього фінансування загрожує колапсом соціальної сфери, енергетики та сфери ЖКГ, призведе до зростання інфляційних і курсових ризиків.
Втім, навіть у разі схвалення нової програми з боку МВФ (вона забезпечить близько $2 млрд у 2026 році), поновлення виплат за Ukraine Facility (залишок на 2026 рік – $11 млрд) та остаточного схвалення кредиту від ЄС (є шанс у 2026 році отримати $18 млрд), загальний обсяг міжнародної підтримки у 2026 році разом із ERA Loans ($15 млрд з урахуванням отриманих у січні коштів) становитиме близько $46 млрд.
Так, ця сума покриває бюджетні потреби України, але без запасу. При цьому досвід 2025 року, протягом якого Рада неодноразово переглядала бюджет, підказує, що витрати (а отже, і дефіцит) зростатимуть.
Тому у перспективі Україні однозначно доведеться вишукувати резервні джерела коштів, що явно потягне за собою збільшення фіскального навантаження і, можливо, призведе до контрольованого ослаблення гривні, що формально дозволить збільшити доходи держбюджету.
Але першочергове завдання – це поновлення ритмічного надходження зовнішньої підтримки. Для цього потрібно терміново виконувати прострочені структурні маяки та індикатори. В іншому випадку вже у лютому-березні країна може зіткнутися не просто із затримками траншів, а з кризою у фінансуванні.
Як повідомляло Інше ТВ, Рада провалила голосування законопроєктів, які були необхідні для отримання допомоги від ЄС та МВФ
