«Троянський кінь» у Європі — так експерти охарактеризували низку об’єктів нерухомості в Європі, придбаних особами та компаніями, пов’язаними з Росією. Підозри викликали як активність у цих об’єктах, так і їхнє розташування — поблизу військових або важливих цивільних об’єктів, зокрема й у прикордонних з Росією районах.
LSM.lv пояснює, що наразі відомо про такі придбання і які загрози вони становлять для жителів Європи.
Росія придбала нерухомість щонайменше у 12 країнах Європи
Кемпінги біля російського кордону, земельні ділянки та будівлі, розташовані поблизу військових баз і важливих енергетичних об’єктів, а в окремих випадках — навіть цілі острови. Також великі склади, діяльність яких і матеріали, що там зберігаються, викликають сумніви.
Таку нерухомість протягом останніх 20 років у щонайменше 12 країнах Європи придбали особи та компанії, пов’язані з Росією.
Хоча частина з них спочатку не викликала особливих підозр, усі ці об’єкти Кремль потенційно може використовувати як для скоординованого спостереження, так і для різноманітних диверсій і навіть атак, йдеться у звіті, опублікованому на початку цього року у виданні The Telegraph.
У ньому також цитуються колишні та чинні співробітники кількох європейських розвідувальних служб, які визнають: ймовірно, Росія вже могла розмістити на цих об’єктах вибухівку, безпілотники, зброю або ж агентів, готових діяти за наказами Кремля.
Тривогу вже кілька років б’ють і фінські журналісти, які виявили на території країни кілька підозрілих об’єктів, що належать особам, пов’язаним із Росією.
Ще один елемент гібридної війни
У Європейському Союзі в останні роки зросла кількість різноманітних гібридних атак — від прямих нападів на опонентів Кремля до розміщення вибухівки на складах міжнародних відправлень і «випадкового» потрапляння на територію НАТО дронів або метеорологічних зондів.
В окремих випадках провокації були пов’язані з навмисним пошкодженням інфраструктури — наприклад, підривом залізничних колій у Польщі або обривами підводних кабелів у Балтійському морі так званим російським «тіньовим флотом».
Військові експерти вже тривалий час попереджають: якщо Росія вирішить діяти проти країн НАТО, це, найімовірніше, буде не звичайний напад на кшталт повномасштабного вторгнення в Україну, а радше дії в так званій «сірій зоні» — коли неможливо остаточно довести, хто саме є нападником і якою має бути реакція альянсу. Такий сценарій став би серйозним випробуванням для дії 5-ї статті НАТО.
І хоча Європейський Союз уже зробив чимало для протидії «тіньовому флоту» та різним провокаціям, військові експерти вважають, що не меншу увагу надалі слід приділяти й підозрілим придбанням нерухомості в Європі російськими громадянами чи компаніями.
«Палац Путіна» у Великій Британії та суворо охоронювана церква у Швеції
У Великій Британії подібні підозрілі придбання включали нерухомість поблизу будівлі британської Секретної розвідувальної служби, відомої як MI6 у Лондоні, або маєток Сікоксхіт, який у Великій Британії став відомим як «палац Путіна» або «Кентський Кремль».
Цей маєток вартістю приблизно 20 мільйонів британських фунтів після Другої світової війни був подарований колишньому Радянському Союзу. У розкішному маєтку до цього часу розміщувалися російські розвідники, які могли користуватися дипломатичним імунітетом від кримінального переслідування поліції.
Ставлення суспільства та місцевих жителів до цієї будівлі різко змінилося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Місцеві почали протестувати біля будівлі, розміщувати українські прапори, антивоєнні плакати та символи проти агресії Кремля.
Жителі також скаржилися, що з території маєтку часто підіймаються дрони, які пізніше помічали над їхніми будинками та вулицями житлових районів.
Невдовзі після цього Міністерство внутрішніх справ Великої Британії звинуватило Москву в тому, що вона використовує цю будівлю та її велику територію як базу для планування розвідувальних операцій у Сполученому Королівстві. «Кентський Кремль» втратив свій дипломатичний статус навесні 2024 року.
Хоча об’єкт і досі належить Росії, його мешканці більше не можуть користуватися дипломатичним статусом, щоб уникати кримінальних розслідувань.
Особи, пов’язані з Кремлем, також придбали нерухомість поблизу військової авіабази в норвезькому місті Тромсе. Там розташована одна з найважливіших військових баз країни, обладнана гірськими ангарами для захисту розміщених там винищувачів F-35.
Підозрілі придбання здійснювала також Російська православна церква, яка добре відома як прихильниця Кремля та російського лідера Володимира Путіна.
У її портфелі нерухомості, наприклад, є земельні ділянки та будівлі поблизу морських баз і радарних установок у Норвегії та Швеції.
А у Швеції найбільш показовим прикладом співпраці Російської православної церкви з Кремлем стала одна з православних церков у Вестеросі. Вона розташована лише за кількасот метрів від аеропорту Вестероса, який також використовують Збройні сили Швеції.
Цей аеропорт має стратегічне значення, оскільки визначений як так званий резервний аеропорт, доступний 24 години на добу для використання у разі військової або цивільної кризи, зазначає видання “Politico”.
Крім того, поруч із аеропортом розташовані очисні споруди, що обслуговують Вестерос і його околиці, а ближче до міста знаходяться виробничі об’єкти енергетичних компаній ABB і Westinghouse.
Примітним є й те, що цей храм охороняли сторожові собаки, а його територія була обнесена парканом і обладнана камерами спостереження. Ба більше, священник, який опікувався цим «храмом», свого часу отримав нагороду від російської розвідки.
Розвідки також особливо стурбовані Швейцарією, де пов’язані з Росією особи придбали нерухомість поблизу федерального інституту хімічного захисту, який свого часу розслідував справу про отруєння в Солсбері російського подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньки.
Все активніше громадяни Росії та компанії купують нерухомість і в селах поблизу Великого адронного колайдера біля Женеви, що викликає занепокоєння щодо можливих диверсій проти електромереж і дата-кабелів.
Фінляндія — випробувальний майданчик підозрілої діяльності Росії
У Фінляндії таких підозрілих покупок нерухомості особами або компаніями, пов’язаними з Росією, є багато, а найбільшу відому частину об’єктів два роки тому перелічило фінське видання Iltalehti.
Значна частина нерухомості була придбана в центральній частині Фінляндії, поруч із військовими авіабазами або лініями електропередач, а також велика кількість об’єктів — на півдні країни біля Балтійського моря, зокрема в архіпелазі Турку та в прикордонних районах Фінляндії й Росії.
Переважно нерухомість, пов’язана з Росією, купувалася на початку 2000-х років, особливо в період з 2007 по 2010 рік, і ці об’єкти досі належать російським громадянам.
Газета також встановила, що російські компанії, які придбали ці об’єкти, здебільшого не мали видимої господарської діяльності та щороку зазнавали значних збитків.
Іноземні розвідки, яких на початку цього року опитало видання The Telegraph, вважають фінський досвід прихованим «випробувальним полігоном» російської стратегії, яку згодом можуть повторити в інших країнах Європи.
Найяскравішим прикладом є острів Сакілота на південному заході країни, який був придбаний компанією з нерухомості, що належить особі з подвійним громадянством Росії та Мальти — компанії Airiston Helmi.
Об’єкт був особливо добре охоронюваним: на ньому було дев’ять причалів, майданчик для посадки гелікоптерів, камери спостереження та датчики руху, маскувальні сітки, а також будівлі, схожі на казарми, у кожній з яких були встановлені супутникові антени та сучасне комунікаційне обладнання. Компанія Airiston Helmi також придбала зайві десантні кораблі у Військово-морських сил держави.
У 2018 році таємниці цих островів стали відомими. Москва заперечувала підозри у шпигунстві, а заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв у властивій йому манері заявив, що лише «хворий розум» міг би зробити такі висновки про шпигунство або підготовку до саботажу.
Водночас Фінляндія вирішила не йти на пряму конфронтацію з Москвою, однак на об’єктах компанії були проведені масштабні обшуки, а власника Павела Мельникова звинуватили у міжнародній операції з відмивання грошей. Наразі йому призначено умовне покарання.
Ще одним випадком, який широко обговорювали фінські медіа, став підозрілий склад у місті Саарієрві, що належить компанії, пов’язаній із Росією. Він розташований поблизу комунікаційної щогли, яку використовують Збройні сили Фінляндії.
Цей склад знаходиться в лісовому масиві, у важкодоступному місці. Його будівництво свого часу коштувало майже мільйон євро, значна частина яких пішла на масштабні земляні роботи. Російські підприємці заявляли, що територія стане тимчасовим складом для сталевих рулонів, які експортуються з Росії в інші країни світу. Однак насправді цей ретельно охоронюваний об’єкт уже тривалий час залишається тихим і порожнім.
Фінський суспільний мовник Yle також торік повідомляв про інтерес пов’язаної з Росією компанії до облаштування кемпінгу в прикордонній зоні країни. «Можливо, це була остання нерухомість, придбана росіянами у Фінляндії», — писали журналісти.
Водночас автори статті зазначають, що загалом інтерес громадян Росії до занедбаної нерухомості в прикордонних районах залишається високим. Нові власники зазвичай також розробляють реальні плани щодо її реконструкції, однак ці плани часто так і не реалізуються.
Місцеві жителі та військові експерти все ж занепокоєні тим, що Росія може використовувати такі об’єкти, наприклад, для розміщення своїх сил.
Військовий експерт: такі об’єкти можна використовувати для різних цілей
Ще у 2023 році директор Національного оборонного коледжу Фінляндії, директор Військової академії та полковник Янне Макітало перерахував способи, якими така нерухомість може становити загрозу національній безпеці.
Ця публікація під назвою «Троянський кінь широкого впливу — загроза національній безпеці, яку створює іноземна нерухомість» також увійшла до видання Національного університету оборони Фінляндії «Туман війни II».
На його думку, нерухомість, що належить іноземцям і викликає підозри, загалом можна поділити на два типи використання: логістичне та оперативне.
Логістика включає, наприклад, розміщення персоналу, зберігання та використання різного обладнання, техніки, транспортних засобів або інших засобів, необхідних для операцій.
Оперативна діяльність, своєю чергою, охоплює цілеспрямоване використання всіх цих ресурсів. Наприклад, розвідку і шпигунство, кібероперації, інформаційні операції та навіть створення електронних перешкод.
Макітало наголосив, що нерухомість слід оцінювати за її розташуванням. Наприклад, якщо це великий об’єкт у зоні, важливій для торговельного та військового судноплавства, або в місці, пов’язаному з підводними кабелями передачі даних, то його основною функцією, ймовірно, буде різного типу розвідка.
Сфера інформаційних операцій, за його словами, є дуже широкою. Наприклад, якщо об’єкт — це місце відпочинку біля державного кордону, його можна використовувати для розміщення нелегальних мігрантів і спроб дискредитації державних установ країни-цілі.
Макітало також зазначив, що два найгучніші приклади у Фінляндії — об’єкти компанії Airiston Helmi в архіпелазі Турку та підозрілий склад у місті Саарієрві — є лише верхівкою айсберга.
Зокрема, на початку 2010-х років було виявлено 139 об’єктів нерухомості, придбаних громадянами Росії. Усі вони знаходилися поблизу стратегічно важливих об’єктів.
На його думку, державам також варто оцінювати, кому належать житлові будинки та господарства поруч із важливими особами, що формують суспільну думку.
«Найекстремальніший приклад деструктивних засобів — це усунення особи, яка приймає рішення, або іншої важливої людини. Кому належить квартира чи дача поруч із таким посадовцем чи впливовою особою?» — риторично запитує він.
Водночас він наголошує, що дуже важливо ретельно оцінювати об’єкти, що належать іноземцям, а також знати, які критичні інфраструктурні об’єкти розташовані поруч із ними.
«Відомства мають звертати увагу, здійснювати нагляд, контроль, застосовувати закони та правила і втручатися у разі порушень», — зазначив експерт.
Водночас він підкреслив, що важливо не піддаватися паніці, а натомість цілеспрямовано займатися цією роботою.
Обмеження запроваджують, але недостатньо швидко
Росія в останні роки зменшила обсяги та кількість нових покупок, однак не припинила їх повністю, відзначають розвідники.
Деякі європейські країни також запровадили жорсткіші механізми контролю за купівлею нерухомості. Однак аналітики побоюються, що європейські держави реагують недостатньо швидко.
У Фінляндії з липня минулого року набув чинності закон, який по суті забороняє купівлю нерухомості громадянами Росії та Білорусі, проте в окремих випадках дозволяє придбання за спеціальним дозволом Міністерства оборони. Водночас частина потенційних покупців і надалі може купувати нерухомість без обмежень.
Наприклад, дозвіл не потрібен, якщо нерухомість купує пара, один із членів якої є громадянином Європейського Союзу (ЄС) або Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Також дозвіл не потрібен для купівлі акцій житлових кооперативів або оренди квартир.
Натомість компанії зможуть отримати дозвіл на купівлю нерухомості лише за умови, що громадяни Росії володіють у них не більше ніж 10% або мають аналогічний рівень фактичного впливу.
Фінський суспільний мовник Yle повідомляє, що ці зміни не повністю зупинили операції з нерухомістю за участю громадян Росії та Білорусі. До кінця листопада минулого року іноземці придбали у Фінляндії 55 об’єктів нерухомості, з яких 35 — до набуття чинності змін, і 20 — після. Водночас очікується, що ці показники можуть зрости.
У восьми випадках купівлю було заборонено, і угоди скасовано. У шести випадках нерухомість придбали компанії, а в 18 — приватні особи.
Нерухомість купували по всій країні. Громадяни Росії набували об’єкти як для проживання, так і для відпочинку. Компанії переважно купували нерухомість для туристичних цілей.
Ціни на угоди суттєво відрізнялися: найдешевша становила півтори тисячі євро, найдорожча — 400 тисяч євро. Найчастіше росіяни купували старі приватні будинки та дачі у Фінляндії, які часто перебували в стані, придатному до знесення.
У Польщі останніми роками запроваджено значно суворіші умови придбання нерухомості іноземцями. Там перед укладенням угоди також потрібно отримати державний дозвіл,
у якому підтверджується, що придбання не становить загрози для національної оборони, не суперечить соціальній політиці та вимогам громадського здоров’я, а також що особа може довести наявність обставин, які підтверджують її зв’язок із Польщею.
Зв’язком із Польщею може бути громадянство або походження, шлюб із громадянином Польщі, тимчасовий або постійний дозвіл на проживання, або статус довгострокового резидента ЄС.
При купівлі житлової нерухомості її площа також не повинна перевищувати 0,5 гектара.
Якщо ж нерухомість купує підприємець, він має довести, що покупка пов’язана з реальними потребами його бізнесу або сільськогосподарської діяльності.
На рівні Європейського Союзу також обговорювалася заборона продажу нерухомості покупцям із Росії, однак ця пропозиція торік зіткнулася з великим спротивом з боку окремих країн і зрештою не була ухвалена.
Як повідомляло Інше ТВ, У Європі здорожчала нерухомість. Знову через нас? Що, де і скільки коштує
