Препарати для схуднення швидко увійшли в наше життя. Ін’єкції вже нікого не дивують, але лікарі помічають тривожну тенденцію: кількість операцій із видалення жовчного міхура зростає.
Це збіг чи плата за занадто швидке схуднення? Фахівці кажуть: потрібні додаткові дослідження, щоб дати точну відповідь, пише ВВС.
За даними британських медиків, в країні у 2024–2025 роках операцій з видалення жовчного міхура виконали більше, ніж за останнє десятиліття — це найвищий показник за 10 років.
Ахмед Ахмед, президент Британського товариства фахівців з ожиріння та метаболічних захворювань, каже: лікарі все частіше бачать пацієнтів, яким потрібна операція з видалення жовчного міхура. Багато з них зізнаються: раніше вони приймали препарати для схуднення.
Жовчні камені — “поширений” побічний ефект цих ліків. Водночас британський медичний регулятор наголошує: такі ризики постійно контролюють.
Цього тижня Агентство з регулювання лікарських засобів і медичних виробів оновило рекомендації щодо препаратів групи GLP-1, зокрема Wegovy. Там особливо звертають увагу на ризик гострого панкреатиту — захворювання, яке часто пов’язане з жовчними каменями.
Виробники Mounjaro, Wegovy та Saxenda підкреслюють: безпека пацієнтів — для них головне, і вони уважно відстежують усі повідомлення про побічні ефекти.
Що саме йде не так?
Ахмед Ахмед, практикуючий хірург, пояснює складність ситуації: “Поки що невідомо, чи викликають ін’єкції утворення каменів, чи це наслідок стрімкого схуднення, яке, своєю чергою, провокує їх появу”.
Швидке схуднення давно вважають фактором ризику — незалежно від методу. Люди, які дотримувалися суворих дієт ще до появи “уколів для стрункості”, стикалися з тими самими проблемами. Організм не завжди встигає адаптуватися до різких змін.
Саме тому лікарі наголошують: перш ніж робити висновки, потрібні масштабні та довгострокові дослідження.
За останніми оцінками вчених з Університетського коледжу Лондона, минулого року близько 1,6 мільйона дорослих британців робили ін’єкції для схуднення.
У більшості випадків досвід був позитивним, без ускладнень, пов’язаних із жовчними каменями.
Але є й інші історії.
“Я думала, що помираю”
Сью Пікок, мати п’ятьох дітей, розповідає: спершу ідея ін’єкцій для схуднення здавалася їй майже ідеальною. Після консультації з лікарем препарат Монджаро (Mounjaro) виглядав як сучасне й цілком логічне рішення.
Але вже за кілька тижнів у неї діагностували жовчні камені: щільні відкладення з холестерину та жовчі, що утворюються у жовчному міхурі. Лікарі повідомили: орган доведеться видалити.
Однак до операції справа не дійшла. Камені спровокували гострий панкреатит — небезпечне запальне захворювання підшлункової залози, яке в окремих випадках може бути смертельним.
“Мені здавалося, що я помираю. Біль був нестерпний. Я не могла нормально дихати, мене постійно нудило. Це був абсолютний жах”, — згадує Сью.
Вона наголошує: до початку ін’єкцій не мала серйозних проблем зі здоров’ям і переконана, що саме препарат став пусковим механізмом хвороби.
“Це назавжди змінило моє життя. Мої діти тепер постійно бояться, що мені знову стане зле”.
Тривожна статистика
Препарати Wegovy та Saxenda схвалили у Британії 2021 року, а Mounjaro — у 2023-му.
У 2024–2025 роках в Англії провели 80 196 операцій з видалення жовчного міхура.
Для порівняння: у 2023–2024 роках таких операцій було 69 745. Зростання склало близько 15% — це найвищий показник за останні десять років.
В інструкціях до препаратів зазначено, що жовчні камені — частий побічний ефект.
Клінічні випробування також фіксували випадки запалення жовчного міхура: наприклад, при прийомі Mounjaro це траплялося у одного з сотні пацієнтів.
Водночас відомо, що жовчні камені можуть з’являтися й при різкому схудненні без будь-яких ін’єкцій — наприклад, на тлі суворих дієт.
Ризик вищий у жінок, людей старше 40 років та тих, хто живе з ожирінням, вказують медики.
За словами Ахмеда Ахмеда, без масштабних досліджень важко зрозуміти, що саме стоїть за зростанням кількості випадків. Він пропонує порівняти ін’єкції для схуднення та баріатричну хірургію — операції, які зменшують об’єм шлунка і, відповідно, апетит.
Таке дослідження допомогло б визначити, який метод ефективніший і з медичної, і з економічної точки зору.
Хірург Джеймс Х’юз, який також спеціалізується на лікуванні ожиріння, визнає: препарати для схуднення “кардинально змінили підхід до лікування пацієнтів з ожирінням”. Але, як і його колега, він вважає, що довгострокові наслідки досі недостатньо вивчені.
“Ми дійсно помічаємо більше пацієнтів із жовчними каменями, — каже він. — Але часто важко зрозуміти, чи це пов’язано з ін’єкціями, чи проблема існувала раніше, просто її не виявили”.
Коли ризик стає особистим вибором
Однак для багатьох людей препарати стали справжнім порятунком.
67-річний Стів О’Фаррелл з Бристоля, дідусь і батько трьох дітей, розповідає, що боровся з надмірною вагою все доросле життя. Лише Mounjaro дав йому стабільний результат.
Він схуд більш ніж на 34 кілограми, майже відразу відчув прилив енергії і вперше за багато років зміг регулярно займатися спортом.
Стів підкреслює, що ретельно вивчив усю інформацію перед тим, як придбати препарат, і для нього можливі ризики — включно з жовчними каменями — були прийнятними.
“Неможливо діяти наосліп. Потрібно зважити плюси й мінуси. Рішення — за вами. І, чесно кажучи, видалення жовчного міхура — невелика ціна, якщо мова йде про серйозне схуднення”.
Що радять лікарі
Медики пояснюють: видалення жовчного міхура — поширена й загалом безпечна операція. Але, як будь-яке хірургічне втручання, вона несе певні ризики, зокрема інфекції та тромби.
Один зі способів зменшити ризики — не поспішати.
“Плавне, контрольоване схуднення знижує ймовірність утворення жовчних каменів”, — вказує хірург Джеймс Х’юз.
І він, і Ахмед Ахмед сходяться на одному: рішення про прийом таких препаратів не можна ухвалювати без чесної й детальної розмови з лікарем.
Виробники тим часом радять повідомляти про будь-які побічні ефекти, щоб якомога раніше виявляти потенційні проблеми.
