На засіданні суду сьогодні Лучанов заявив, що не визнає своєї вини. За його словами, він не знав загиблих, а на момент убивства братів нібито був у відпустці і не міг віддавати накази бійцям. Проте він готовий співпрацювати зі слідством.
Рокитнянський районний суд Київської області 14 липня обрав запобіжний захід для екскомандира 155-ї ОМБр “Анна Київська” Станіслава Лучанова у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб права на заставу. Підполковника підозрюють в організації викрадення і вбивства двох людей.
Про це із приміщення суду повідомили кореспонденти Суспільного.
Засідання розпочалось із чотиригодинною затримкою й на самому його початку Лучанов заявив журналістам, що не визнає своєї провини.
Хронологія подій за версією прокуратури
Прокурор нагадав, що підозрюваний є підполковником ЗСУ та пребуваючи на посаді командира 155-ї ОМБр був “прямим начальником” інших фігурантів кримінальної справи, також військовослужбовців. Тож, мовляв, й вирішив долучити їх до викрадення братів Максима та Романа Мосейчуків із села Калинівка на Київщині, маючи для цього “особисті мотиви”.
Так, за твердженням сторони обвинувачення, до викрадення й вбивства обох чоловіків підполковник вирішив залучити військовослужбовців Долгаленка, Дмитрука, Зайця, Перцулу, Артамонова, Шурка, Микитенка, Козака та Коломійця, які йому підпорядковувались. Він нібито наказав їм розподілити поміж собою “ролі” й надалі керувати підготовкою та вчиненням цього злочину.
Далі, як казав прокурор, вищезгадані військові в ніч проти 27 липня прибули до Калинівки на Київщині та незаконно проникли на територію домоволодіння, де й жили брати Мосейчуки. Тоді підозрюваний Заєць двічі вистрілив у ногу одного з них — Романа.
Потім підозрювані військовослужбовці силою помістили обох братів до автівок марки Mercedes Vito та Mitsubishi L200 й відвезли їх до військової частини А5001, неподалік Полтави, де незаконно утримували до 1 липня.
За словами прокурора, вже 1 липня Лучанов вирішив організувати вбивство Мосейчуків, аби приховати викрадення. До цього він залучив командира батальйону 155-ї ОМБр Олексія Долгаленка, для якого також був прямим начальником.
Виконуючи наказ командира, Долгаленко 1 липня вивіз Максима Мосейчука на службовому автомобілі на полігон поблизу Полтави, де вистрілив йому в голову, від чого той помер на місці.
“У Лучанова виник умисел в заподіянні смерті. Він залучив Олексія Долгаленка, для якого нього прямим начальником. […] Лучанов надав наказ вбити братів, вибрав місце […] Долголенко 1 липня вивіз Мосійчука Максима з (теритрої військової — ред.) на полігон. Завдав поранення в голову, Мосійчук помер”, — стверджувала сторона обвинувачення.
Потім, за твердженням прокурора, підозрюваний також вивіз на полігон іншого брата — Романа. За його словами, Долгаленко вистрілив йому у голову щонайменше вісім разів. Аби приховати тіла, підозрюваний помістив їх у заздалегідь викопану яму на території цього ж полігону, та відзвітував Лучанову.
Озвучивши деталі матеріалів справи, сторона обвинувачення нагадала суду, що підполковник після публічного розголошення інформації про викрадення братів Мосейчуків пішов у СЗЧ та змінив номер телефону й клопотала про взяття його під варту без права на заставу. Слідство вважає, що екскомандир 155-ї ОМБр може переховуватись від правоохоронців і впливати на свідків, які є його колишніми підлеглими.
Лучанов заявив, що не заперечує проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та готовий співпрацювати зі слідством.
При цьому підозрюваний заявив про погрози, що передували тим подіям, але не уточнив, від кого саме надходили погрози та з чим вони були пов’язані.
Колишній командир 155-ї бригади зазначив, що саме це змусило його «діяти певним чином».
Водночас слідство вважає, що підозрюваний вживав заходів, аби переховуватися від правоохоронців. Лучанов заперечив ці твердження, заявивши, що його дії були спрямовані виключно на безпеку родини. Він також зазначив, що загроза для близьких може зберігатися й досі.
