Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої відзнаки Польщі, якою його нагородив експрезидент Польщі Анджей Дуда.
Про це йдеться на сайті президента Польщі.
“Жертви наших предків не можна зраджувати мовчки. Це могили, які не можна забувати. Це історичні рани, які вимагають правди, пам’яті та поваги.
Ми, поляки, пам’ятаємо своїх. Ми не залишаємо їх і завжди вимагаємо їхнього захисту. Повага до наших предків та чесність перед історією – обов’язок кожного з нас. Нація, яка втрачає свою пам’ять, втрачає частину своєї душі. Держава, яка перестає захищати правду про свою історію, перестає бути охоронцем національної поваги.
Історична правда не є і ніколи не може бути розмінною монетою. Пам’ять про жертв – це моральний обов’язок польської держави.
Для переважної більшості польського суспільства Українська повстанська армія (УПА) залишається головною відповідальністю за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни. Позиція польської держави з цього питання відома вже багато років. У 2016 році Сейм Республіки Польща визнав злочини, скоєні ОУН та УПА, геноцидом. Завдяки цьому акту 11 липня було встановлено Національним днем пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами. Це також було підтверджено у 2025 році спеціальним актом.
Факти не підлягають обговоренню; вони не змінюються залежно від політичних обставин чи потреб. Фактом є те, що щонайменше 100 000 громадян Польщі були вбиті УПА на Волині, у Східній Галичині, Люблінському краї та Підкарпатті лише тому, що вони були поляками, євреями чи іншими меншинами. Фактом є те, що серед жертв були мешканці сіл і міст, цілі сім’ї, жінки, діти та люди похилого віку.
Вони не були солдатами на полі бою. Вони були беззахисними цивільними особами. Їх жорстоко та жорстоко вбили. Також фактом є те, що донині жертви не отримали належного поховання.
Тому надання одній з українських військових частин назви, що згадує злочинців УПА, має значення, яке виходить далеко за межі внутрішніх справ України. Польща неодноразово повідомляла українській стороні про особливу важливість цього питання. Ми висловили свою позицію та очікування перегляду наслідків цього рішення для відносин між нашими країнами. Зрештою, позиція української сторони не змінилася.
Історія не повинна бути перешкодою для майбутнього. Однак добре майбутнє можна побудувати лише на правді. Польща неодноразово демонструвала свою здатність формувати майбутнє поза тягарем минулого, але ніколи не на шкоду пам’яті.
Протягом останніх років ми послідовно будували відносини з Україною на основі партнерства та діалогу. Після мого вступу на посаду Президента ми разом з Президентом України доклали зусиль для відновлення довіри в сферах, які залишалися джерелом напруженості. Було досягнуто прогресу в питаннях, які залишалися невирішеними десятиліттями.
Повернення церкви Святого Миколая в Києві, згода на пошук та ексгумацію польських жертв в Острівках, Волі Островєцькій, Гуті Пеняцькій, Голоську, Збойській, Углі та Пузніках сигналізували про те, що, незважаючи на їхню складну історію, порозуміння можливе.
Усі ці дії дали підстави визнати, що Польща та Україна поступово знаходять шлях до тривалого примирення.
Тому рішення української влади прославляти УПА є не лише обурливим. Воно також незрозумілим і глибоко розчаровує.
Це не лише підриває історичну пам’ять. Воно також підриває довіру, що будувалася роками та останніми місяцями. Воно підриває фундамент примирення. Воно підриває віру в те, що правда може бути спільною мовою наших народів.
Ще до вторгнення Росії Польща була серед країн, які активно підтримували європейські прагнення України. Після російського вторгнення у 2022 році поляки відкрили свої кордони, свої домівки та свої серця для мільйонів українців. Ми всі пам’ятаємо ці болісні образи – жінок, дітей, хворих та людей похилого віку. Навіть домашніх тварин, врятованих від руйнувань війни, лікували у спеціальних ветеринарних клініках. Не було таборів для біженців, але були звичайні будинки та готелі. Ми зробили все можливе, щоб врятувати наших сусідів. У той страшний момент Польща надала безпрецедентну гуманітарну, політичну, економічну та військову допомогу. Ми переконали інші країни надати негайну допомогу.
Сьогодні в Польщі проживає понад 1,5 мільйона українців. Масштаби фінансової допомоги, яку ми надали Україні, що бореться, сягають мільярдів злотих. Як Головнокомандувач Збройних Сил, я також мушу нагадати вам, що польські військові підготували тисячі українських солдатів. Ми не можемо ігнорувати той факт, що деякі з них тепер служитимуть під прапором УПА. Це для нас неприйнятно.
Я згадую ці цифри та дані не для того, щоб вимагати вдячності, а для того, щоб нагадати всім, чому рішення Президента України викликає такий глибокий опір у нас. Ми, як громада, також несемо ціну цієї війни. Ми не воюємо безпосередньо, але наша відданість унікальна та потужна.
Орден Білого Орла не звичайний. Це символ найвищої довіри Республіки Польща. Він символізує особливий зв’язок з польською державою та особливу вдячність нації. Такий символ вимагає не лише заслуг, а й поваги до цінностей, що складають основу нашої спільноти.
Президент Республіки Польща є Великим Магістром Ордена Білого Орла і зобов’язаний підтримувати честь цієї найвищої державної нагороди. Цей обов’язок також покладається на Капітул Ордена Білого Орла.
Тому, після згоди Президента Володимира Зеленського на присвоєння одному з підрозділів Збройних Сил України звання «Герої УПА», після консультацій з Капітулом, я вирішив позбавити Президента України Ордена Білого Орла.
Хочу тут наголосити: це рішення не спрямоване проти українського народу. Воно не є зміною стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Ми підтримували і продовжуємо підтримувати Україну, бо знаємо, що російська агресія становить загрозу безпеці Польщі та всієї Європи. У цій оцінці нічого не змінилося.
Росія — агресор, а Путін — злочинець, відповідальний за розв’язання війни, яка принесла Європі найбільший збройний конфлікт з часів закінчення Другої світової війни. За кожним розбомбленим житловим районом, за кожною дитиною, вимушеною тікати від війни, за кожною сім’єю, розділеною насильством, стоїть рішення, прийняте в Кремлі.
Це не просто випадковість історії. Польща знає ціну російського імперіалізму краще, ніж більшість європейських країн. Ми знаємо це не з підручників, а з історії, написаної кров’ю наших предків. Ми знаємо це з розділів, з Сибіру, з депортацій, з Катині, з десятиліть життя за залізною завісою. Ми знаємо це з досвіду поколінь, які були позбавлені свободи, гідності та права на самовизначення.
Тому ми не повинні бути наївними. Історія навчила нас однієї жорстокої істини: свобода не дається раз і назавжди. Кожне покоління має бути готове її захищати. І кожне покоління має мати мужність стояти поруч з тими, хто бореться за неї сьогодні.
Україна має право захищати свою незалежність, а Польща залишається поборником її суверенітету та територіальної цілісності.
Польща залишається готовою співпрацювати з Україною. Польща залишається прихильником діалогу. Однак Польща послідовно захищатиме пам’ять своїх громадян та гідність своїх державних символів. Польща захищатиме свої національні інтереси та цінності. Польща не погодиться на прославляння тих, хто вбивав беззахисних польських мирних жителів.
Шлях України до європейських структур також вимагає готовності чесно протистояти складним сторінкам власної історії. Об’єднана Європа була побудована на відмові від тоталітаризму та культу насильства. Ці принципи мають стосуватися всіх. Для тих, хто цього не розуміє, не може бути місця в Європейському Союзі, і Польща точно цього не дозволить.
Україна також повинна пам’ятати, що ніщо не служить інтересам Кремля більше, ніж конфлікт між поляками та українцями. Будь-яка суперечка щодо історичної пам’яті послаблює наші нації та зміцнює тих, хто хоче розділити та завоювати Європу. У нашій спільній історії ми маємо символи справжньої, безцінної співпраці в боротьбі зі спільною загрозою агресивних імперій. Гетьман Петро Конасевич-Сагайдачний у 17 столітті, гетьман Філіп Орлик у 18 столітті та отаман Симон Петлюра у 20 столітті. Ці постаті слугують доброю та мудрою основою для побудови культури пам’яті та злагоди між нашими народами. Нам потрібна така співпраця. Зміцнення пам’яті, заплямованої злочином, на жаль, не будує, а навпаки, шкодить та руйнує наші стосунки.
Тому сьогоднішнє рішення не лише символічне. Це також попередження. У польсько-українських відносинах є межі, які не можна переступати. Це також заклик до наших сусідів: поверніться на шлях правди та взаємної поваги.
Пані та панове,
Це також урок для нас. Ми не можемо залишатися байдужими до утвердження символів злочину. Ми не можемо допустити поширення ідеологій, відповідальних за геноцид. Так само, як ми відкидаємо символи німецького нацизму та радянського комунізму, ми повинні відкинути культ винуватців волинської різанини.
У польських громадських місцях немає місця червоно-чорним бандерівським прапорам. Давно час законодавчо санкціонувати це. Водночас не можна погоджуватися з ототожненням УПА з Армією Крайовою чи Незламними солдатами. На відміну від УПА, Штаб Армії Крайової застеріг від сліпої помсти, забороняючи вбивство жінок і дітей. Тих, хто поширює таку брехню, слід виключити з публічного обговорення. Вони шкодять Польщі.
Пані та панове,
Ми не можемо забути нашу історію. Ми не можемо відмовитися від нашої пам’яті. Ми не можемо відмовитися від гідності наших жертв. Так ми розуміємо наш обов’язок перед тими, хто більше не може говорити сам за себе. Так ми розуміємо значення Ордена Білого Орла”, – написав і сказав Навроцький.
26 травня президент Володимир Зеленський видав указ, у якому він постановив надати Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі йдеться, що метою такого рішення є «відновлення історичних традицій національного війська».
