З осені минулого року в російсько-українській війні з’явився новий вагомий чинник – іранські безпілотники Shahed. Смертоносні дрони РФ використовує переважно для атак на цивільну і військову інфраструктуру всередині України.
Тегеран довго не визнавав, що постачає БПЛА в Росію, а Кремль, своєю чергою, запевняв, що це виключно російська розробка.
Однак, у листопаді 2022 міністр закордонних справ Ірану Хуссейн Амір Абдоллахіян визнав, що його країна поставила дрони-камікадзе в Росію. Але, за його словами, відбулося це за кілька місяців до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Але, за даними української влади, РФ продовжує закупки іранських БПЛА і вже отримала більше півтори тисячі “Шахедів”. Станом на середину січня українська протиповітряна оборона відзвітувала про збиття близько 500 цих апаратів, повідомляє ВВС.
Якщо перші спроби застосування “Шахедів” восени були доволі успішними, то під час останніх атак Україна заявляє, що збиває майже всі БПЛА.
Проте іранський безпілотник встиг зажити собі славу у світі як доволі ефективний апарат. У Тегерані відверто заявляють, що пишаються цією зброєю. У чому ж секрет “Шахедів” і чи може Україна створити свої аналоги цих літальних апаратів?
Непростий “мопед”
Найчастіше російські війська застосовують проти України ударний безпілотник “Шахед-136”, який маркують як “Герань-2”. Також фіксували запуски меншого за розмірами та потужністю “Шахеда-131” (або ж “Герань-1”). Крім того, повітряні сили повідомляли, що збивали іранський дрон “Мохаджер”.
Ключові переваги “шахедів” – це можливість долати значні відстані в автономному режимі і доволі точно атакувати нерухому ціль. Для ураження в бойовій частині дрона є вибухівка (близько 40 кг в “Шахеда-136” і 10 кг – в “Шахеда-131”).
Цей апарат достатньо невеликий за розмірами – 3,5 м завдовжки і вагою до 200 кг – та може летіти на відстань майже в 2 тисячі кілометрів.
Але поршневий двигун БПЛА працює гучно, за що він уже отримав серед українців зневажливу назву “мопед”.
Перший раз його використали на фронті в Україні в середині вересня. З того часу “Шахеди” регулярно атакують об’єкти в різних містах, зокрема і в столиці Києві.
Росія запускає їх за різними маршрутами, наприклад, над річищем Дніпра, щоб ускладнити “полювання” для української ППО.
Наприкінці січня міністерство торгівлі США запровадило санкції проти семи іранських юридичних осіб, причетних до виробництва цих дронів.
Їх включили до списку експортного контролю США як такі, чия діяльність суперечить американській національній безпеці та зовнішньополітичним інтересам.
Деякі з компаній у переліку пов’язані з військовою організацією іранського режиму – Корпусом вартових Ісламської революції.
Водночас низка аналітиків і ЗМІ виявили, що “Шахеди” не можна назвати на 100% іранським продуктом. Велика кількість запчастин в них є імпортованими.
Зокрема, CNN встановила, що з 52 деталей “Шахеда-136” 40 були, ймовірно, вироблені 13 різними американськими компаніями. Ще 12 компонентів виготовили фірми з Канади, Швейцарії, Японії, Тайваню та Китаю.
За даними ще однієї експертної оцінки збитих в Україні іранських дронів (її провела британська компанія Conflict Armament Research), 82% усіх компонентів виробили компанії, що базуються у США.
При цьому автори публікації не знайшли жодних свідчень того, що будь-які компанії-виробники порушують американські санкції проти Ірану і свідомо експортують деталі для іранських бойових дронів.
Загадковий механізм
Щоб розібратися, що такого особливого в цьому безпілотнику, ВВС News Україна поспілкувалася з людиною, яка безпосередньо досліджувала “нутрощі” збитих в Україні “шахедів”. Це військовослужбовець, фахівець з питань армійського зв’язку, радіоелектронної розвідки (РЕР) і радіоелектронної боротьби (РЕБ) Сергій Бескрестнов (відомий також як блогер Сергій Флеш).
Він зауважує, що безпілотник “Шахед” достатньо простий у виготовленні, але його “електроніка” зроблена надзвичайно добре, хоча і може виглядати застарілою.
Зокрема, Бескрестнов звертає увагу, що у “Шахеда” потужна процесорна система керування польотом. Більш того, частина її елементів (реле та кріплення плат) виготовлені на російських військових заводах. Такий висновок фахівець зробив на основі власного дослідження “нутрощів” збитих в Україні іранських дронів.
Однак, зауважує Сергій, наразі важко визначити, наскільки Росія була залучена до виробництва “Шахедів”.
“Тут сказати важко. Або частина елементів повністю вироблялася в РФ, або Росія поставила Ірану обладнання та технологію для виробництва цієї частини елементів”, – пояснює він ВВС.
Але навіщо відносно простому дрону-камікадзе потужна процесорна система? Бескрестнов припускає, що це “заготовка” на майбутнє. Зараз “Шахеди” атакують цілі поодинці, каже він, а в майбутньому, напевно, будуть проводити атаку роєм, тобто кількома безпілотниками одночасно:
“Тут швидше йдеться не про обчислювальну потужність, а про високу швидкість при обробці команд і сигналів вiд авіоніки. Для БПЛА це важливо. І це однозначно ставка на майбутній розвиток цієї лінійки дронів”.
Експерт вказує, що зараз “Шахед” ніяку інформацію в польоті не передає, але у його схемотехніці закладені чотири передавачі, до яких можна під’єднати зовнішні антени. Одна з антен навіть підключена, але має дуже низьку потужність. Для чого вона?
“Потужність їхня дуже маленька, буквально 10 мВт. Тому про зв’язок із базою мова не йде. – розповідає Сергій. – Швидше це функціонал на майбутнє, який дозволить дронам працювати роєм у повітрі та взаємодіяти між собою або з великим іранським дроном “Мохаджером”.
Бескрестнов каже, що Ірану не треба було докладати великих зусиль, щоб придбати необхідну електроніку для своїх дронів. Це, за його словами, “комерційний ширспожив”, який виробляє безліч заводів у світі:
“Усі ці елементи не воєнного призначення. Перекрити такі постачання неможливо. Тим більше, що це постачання дрібними партіями. На них навіть ніхто не зверне уваги у світових масштабах”.
Як працює “Шахед”? У безпілотник закладається повний маршрут польоту на основі системи супутникової навігації.
Але українські військові не можуть придушити цей супутниковий сигнал GPS або підмінити його координати, вказує фахівець з РЕБ. Бескрестнов пояснює, що справа у використанні технології CRPA:
“CRPA, образно кажучи, це антенна система з 4 антен з математичною обробкою. Вона відрізає всі перешкоди, які йдуть знизу від нашої РЕБ, і навіть може боротися з двома перешкодами, що йдуть зверху. Три перешкоди вже зіб’ють “Шахед” із курсу”.
Чи можна розв’язати цю проблему? Тут поле для фантазій велике, але це поки переважно припущення. Наприклад, можна запускати дирижаблі, безпілотники чи зонди з РЕБ, які будуть перешкоджати супутниковому сигналу зверху, а не знизу.
Що стосується двигуна “шахеда”, то Сергій Бескрестнов називає його “найдорожчою частиною” безпілотника.
“Він не складний, але повинен мати надійність для далекого польоту”, – каже експерт.
Двигун є копією вдалої німецької моделі та виробляється на заводах Ірану та Китаю, зазначає він.
Найважливіша характеристика двигуна – це низька вага з розрахунку на його потужність. Хоча є і недолік – сильний шум, схожий на ревіння мопеда, який демаскує безпілотники.
Власне, для виявлення цих БПЛА українські військові зараз і використовують акустичні радари, а також радіорадари та ручне підсвічування цілі.
Бескрестнов зауважує: “Нам певною мірою щастить, що в РФ цією програмою управляють некомпетентні люди, які не вміють або просто лінуються і не використовують усі можливості ударних дронів типу “Шахед”.
Чи може Україна виготовити свій аналог “Шахеда” – недорогий, але достатньо ефективний і прости ударний безпілотник? Фахівець з РЕБ не має сумнівів в цьому. Єдиною перешкодою може стати придбання “електронної начинки”:
“В Україні є всі необхідні фахівці та потужності для виробництва подібних дронів. Складність буде лише в електроніці. Двигун, корпус, приводи – це все вирішуване, а ось створити свою систему CRPA це не просто, але ми можемо купити вже готове рішення в інших країнах”.
