Литва обговорює проєкт із виробництва “зеленого” водню в Балтійському морі

Литва у 2030 році, згідно з прогнозами, збільшить споживання електроенергії до 19 ТВт.-год, у 2040 році – до 40 ТВт.год., а в 2050 році – до 60 ТВт.год., заявив литовський міністр енергетики Дайнюс Крейвіс в ефірі місцевого телеканалу TV3, пише Iнтерфакс.

За даними електромережевого оператора Litgrid, у 2021 році в Литві було спожито 12 ТВт.год. електроенергії – найбільше з 1991 року, коли цей показник становив 14,4 ТВт.год. Дані за 2022 рік наразі не опубліковано.

Крейвіс вважає, що попит на електроенергію в Литві збільшиться у зв’язку з декарбонізацією промисловості та транспортного сектора. При цьому промисловість країни потребуватиме великої кількості водню.

У зв’язку з цим у майбутньому Литва може реалізувати проєкт “енергетичного острова” в Балтійському морі, де водень вироблятимуть з електроенергії, що генерується вітроелектростанціями.

За інформацією Крейвіса, потреба в такому острові, проєкт якого могли б реалізувати приватні інвестори, покаже дослідження та моделювання енергетичної трансформації країни.

“Данці розробляють, бельгійці розробляють у Північному морі, у нас теж є такі плани. На сьогодні триває дослідження, британська компанія вивчає трансформацію всієї нашої енергетики. Потім один із її найбільш прийнятних сценаріїв перевірить американська лабораторія NREL, буде проведено моделювання”, – пояснив міністр.

Ми віримо, що в Балтійському морі, на нашому шельфі, з’явиться острів. Чому він необхідний? “, – додав він.

Крейвіс уточнив, що до 2030 року в територіальних водах Литви буде збудовано два морські вітропарки, а в 2030-2040 роках там можуть з’явитися ще чотири вітропарки.

За словами Крейвіса, за розвиток проєкту “енергетичного острова” відповідатимуть приватні інвестори, а держава подбає лише про його інфраструктуру.

“Хочу зазначити, що проеєкт острова – це не державний проєкт. Сам острів як інфраструктуру буде доручено розвивати групі Epso-G у найкоротші терміни”, – зазначив міністр.

“Це був би національний проєкт, у якому могли б брати участь усі наші гравці ринку плюс іноземні інвестори”, – вважає він.

Читайте: Литва передасть Україні системи ППО та зенітні установки – Науседа