Зміна клімату впливає не лише на температуру і рівень океанів, а також на форму Землі. Нове дослідження виявило, що тверда поверхня нашої планети поступово стає більш округлою, причому цей процес прискорюється внаслідок танення полярних льодовиків.
Про це повідомляє Live Science з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі JGR Solid Earth 9 вересня, пише Кореспондент.
Земля ніколи не була ідеальною кулею. Через обертання вона трохи сплющена в полярних районах і має випуклість уздовж екватора. Проте тепер науковці з’ясували, що ця різниця поступово зменшується.
Професор геодезії Університету Арістотеля в Салоніках Крістофорос Коцакіс розробив нову методику аналізу супутникових даних GNSS, яка дозволяє точніше фіксувати зміни форми планети.
За результатами дослідження, протягом 2011–2015 років полярні ділянки земної поверхні піднімалися, тоді як екваторіальна випуклість зменшувалася приблизно на 1 міліметр щороку. Для порівняння, в період з 1997 по 2000 рік швидкість таких змін становила лише 0,5 міліметра на рік.
За підрахунками вченого, темп округлення Землі зростає приблизно на 0,4 міліметра на рік за десятиліття.
Чому Земля змінює форму
Основною причиною дослідники вважають танення льодовиків Гренландії та Антарктиди. Коли величезні маси льоду зникають, тиск на земну кору зменшується, і вона поступово піднімається.
Водночас вода, що утворюється внаслідок танення льодовиків, перерозподіляється в океанах, збільшуючи навантаження на інші частини планети.
Проте є важливий нюанс: округлішою стає саме тверда частина Землі. Якщо врахувати й океани, спостерігається протилежна тенденція – планета в цілому стає більш сплющеною приблизно на 0,8 міліметра щороку. Це пов’язано з тим, що накопичення води поблизу екватора переважає зміни форми твердої поверхні.
Попередні дослідження також показали, що перерозподіл маси через танення льодовиків здатний уповільнювати обертання Землі.
Наукові працівники наголошують, що спостереження за формою планети можуть стати додатковим інструментом для оцінювання наслідків глобального потепління.
Зокрема, Коцакіс порівняв супутникові вимірювання зі змінами гравітаційного поля Землі. Результати не зовсім збіглися, але поєднання обох методів може допомогти точніше відстежувати втрату льоду в полярних областях і перерозподіл океанської води.
