Понад 80 українських військовослужбовців із 2022 року дезертирували під час навчань на полігоні Альтенграбов у німецькій землі Саксонія-Ангальт.
За даними видання Hasepost, по всій Німеччині таких випадків уже сотні. В Україні дезертирство під час воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років за статтею 408 Кримінального кодексу.
Більшість утікачів примусово мобілізовали в Україні. Коли їх відправляли на навчання до Альтенграбова, вони скористалися можливістю і залишили місце розташування.
На відміну від цивільних біженців з України, ці військовослужбовці не підпадають під дію параграфа 24 німецького закону про перебування. Він передбачає захист для людей, яких «вигнали» з України, а не для військових, яких держава направила на навчання.
Через це втікачі опиняються у правовій сірій зоні. Вони подають заяви на стандартну процедуру отримання притулку. Шанси отримати його саме через факт дезертирства невисокі. Проте розгляд справи та можливе оскарження можуть тривати понад рік. Фактично це блокує їхню екстрадицію до України на весь цей період.
Із початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року в Німеччині багатотижневий вишкіл пройшли близько 29 тисяч українських військових. Навчання проходили приблизно на 60 полігонах та інших об’єктах.
На перших етапах війни до Німеччини на навчання переважно прибували мотивовані та досвідчені бійці. Вони, зокрема, опановували поводження з гаубицями та танками. Наразі дедалі частіше на вишкіл потрапляють недосвідчені чоловіки, які не мають бажання воювати, оскільки Україні стає дедалі складніше знаходити добровольців.
Міністерство оборони Німеччини підтверджує окремі випадки, коли українські військові самовільно залишали місця дислокації, проте загальнонімецьку офіційну статистику таких випадків не веде.
У серпні правила для нових заявників на тимчасовий захист у ЄС змінилися. Тепер українці, які мають військові обов’язки, повинні підтвердити їх виконання або законні підстави для виїзду з України. Для цього можна використати «Резерв+».
Нові вимоги стосуються не лише чоловіків, а й жінок, якщо на них поширюється військовий обов’язок, і діють лише для нових заявників, а не для тих, хто вже має тимчасовий захист.
