Рівень водного стоку в українських річках може знизитися на 25% і більше, якщо темпи глобального потепління не сповільняться, а найбільше від дефіциту води постраждають південні та східні області країни.
Про те, чому Україна вже стикається з передумовами водної кризи, як руйнування Каховського водосховища вплинуло на ситуацію на півдні та які регіони ризикують залишитися без достатнього водопостачання, “Телеграфу” розповів метеоролог, кандидат географічних наук, завідувач відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Віталій Шпига.
— Чи може Україна зіткнутися з дефіцитом води через зміну клімату?
— Так, Україна вже зараз має передумови до дефіциту водних ресурсів, пов’язаного зі зміною клімату. Найгостріше це проявляється на півдні країни: через зникнення Каховського водосховища, зруйнованого російськими агресорами, там виникли серйозні проблеми навіть зі звичайним водопостачанням — це серйозний виклик для місцевої влади, який доведеться вирішувати на державному рівні. Один із варіантів — відновлення Каховського водосховища після завершення війни, інший — масштабне будівництво трубопроводів від інших великих водосховищ у південні регіони.
— Чому взагалі виникає дефіцит водних ресурсів?
— Сам дефіцит пов’язаний зі швидким потеплінням, яке призводить до посиленого випаровування. Темпи зростання середньої температури в Україні — одні з найвищих у Європі, регіоні, який через своє географічне розташування й так демонструє одні з найбільших показників у світі.
— Чому мілішають річки та водосховища?
— Тривалі хвилі екстремальної спеки спричиняють інтенсивне випаровування вологи з ґрунту, обміління озер і зниження рівня водосховищ. Ця проблема виникла не в 2020-х, а ще на початку 2010-х років, можливо навіть раніше.
Наприклад, у Криму водосховища, що забезпечували Сімферополь і Севастополь, ще 15 років тому зіткнулися з різким падінням рівня води влітку через нестачу опадів.
— Яку роль у цьому відіграє зміна характеру опадів?
— Дефіцит води також пов’язаний зі зміною структури атмосферних опадів: традиційні помірні дощі замінюються короткочасними зливами після яких наступають тривалі посушливі періоди.
Під час таких злив вода не встигає насичувати ґрунт і поповнювати підземні водоносні горизонти — вона просто стікає, спричиняючи підтоплення.
— Чи впливає це на стан малих річок?
— Ще один прояв дефіциту — пересихання невеликих струмків і зникнення малих річок, що спостерігається не лише на півдні, а й на півночі країни. Саме малі річки живлять великі водні артерії, їхнє масове замулювання та висихання загрожує зменшенням водного стоку в Україні на 25% і більше.
— Які регіони постраждають найбільше?
— Найбільше від дефіциту води можуть постраждати південь і схід України.
Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області вже перебувають у зоні ризику. За подальшого зростання температур вони можуть перейти із зони ризику в зону критично низького водозабезпечення.
— Які сфери економіки першими відчують наслідки дефіциту води?
— Найвразливішим до дефіциту води є сільське господарство: обмежені можливості для зрошення загрожують падінням врожайності та вимагатимуть термінового створення систем меліорації, а також пришвидшеного пошуку посухостійких сортів культур — процесу, який через тривалість селекції складно реалізувати у стислі строки.
— А як дефіцит води може позначитися на звичайних українцях?
— Третій вразливий сектор — водопостачання населення. Коли рівень води в річках падає, концентрація хімічних і токсичних забруднювачів зростає, що ускладнює й здорожчує очищення води. Крім того, влітку при тривалому утриманні високих температур розвиваються синьо-зелені водорості — так зване цвітіння води, яке можуть спостерігати мешканці прибережних до Дніпра територій: вода набуває зеленуватого відтінку та неприємного запаху.
