22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
Сьогодні Україна згадує мільйони життів, які забрав і скалічив найкривавіший конфлікт в історії людства.
Для нашої держави цей день — не про радянський міф “великої вітчизняної”, а про трагедію українського народу, який опинився між жорнами двох тоталітарних монстрів ХХ століття: нацистської Німеччини та комуністичного радянського союзу.
Головний провідник цієї пам’яті сьогодні — Збройні Сили України. Подвиг минулих поколінь та пам’ять про жертв тоталітаризму дають нам силу у нинішній війні, яку росія веде проти України.
Історія змови: як два тирани поділили Європу
Друга світова війна розпочалася не у 1941, а 1 вересня 1939 року з нападу Третього Рейху на Польщу. Тоді ж українські землі вперше стали ареною бойових дій.
СРСР у цей час виступав не борцем із нацизмом, а його прямим союзником. Підписавши пакт Молотова — Ріббентропа, два режими фактично розділили сфери впливу:
23 серпня 1939 року — підписання пакту, який розв’язав руки Гітлеру.
17 вересня 1939 року — радянські війська, відповідно до таємних протоколів, окупували Західну Україну (тоді у складі Польщі).
22 червня 1941 року — німецько-радянська війна почалася лише тому, що один диктатор вирішив випередити іншого, порушивши власні домовленості.
Хронологія тоталітарного союзу (1939–1940)
19.08.1939 — Торговельний договір між СРСР та Німеччиною.
23.08.1939 — Пакт Молотова — Ріббентропа.
01.09.1939 — Напад Німеччини на Польщу (початок Другої світової).
17.09.1939 — Напад СРСР на Польщу.
30.11.1939 — Напад СРСР на Фінляндію.
14.07.1940 — Радянська окупація Литви, Латвії та Естонії.
18.12.1940 — Гітлер затверджує план “Барбаросса”.
Україна як головне поле битви
Через своє географічне положення та ресурси Україна стала епіцентром найжорстокіших боїв, які тривали на її території 40 місяців (із них 35 — у режимі активних операцій). саме тут було зосереджено та знищено понад 60% сил вермахту.
Ціна, яку заплатила Україна:


8–10 мільйонів загиблих (із них близько 5 мільйонів — цивільне населення).
2,2 мільйона людей вивезено на примусові роботи.
Зруйновано понад 700 міст та майже 30 тисяч сіл.
Два режими — однакова жорстокість
Українці відчули на собі звірства обох диктатур:
Нацистські злочини: Голокост, масові розстріли мирних жителів, створення таборів смерті.
Радянські злочини: масові розстріли політичних в’язнів перед відступом, підрив Хрещатика та підпал центру Києва, підрив ДніпроГЕСу (який забрав тисячі життів цивільних та радянських солдатів), а згодом — геноцидна депортація кримських татар.
Сьогодні росія повністю скопіювала методи обох тиранів, перетворивши “пам’ять про війну” на культ агресії та виправдання власних злочинів.
Натомість для України цей день залишається днем глибокої скорботи, переосмислення та запеклої боротьби за право жити на своїй землі.
День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні встановлено Указом Президента №1245/2000.
