Сьогодні – Трійця! Українські традиції свята (ФОТО)

Одне з 12 найголовніших християнських свят — Трійця, або П’ятидесятниця — приходить на 50-й день після Великодня. В цьому році віряни вшановували Світле Христове Воскресіння 12 квітня, тож Трійцю святкують 31 травня на честь зішестя Святого Духа на апостолів і появі Всевишнього в трьох іпостасях триєдиного Бога — Отця, Сина і Святого Духа.

Основні символи Трійці у християн східного обряду — різнотрав’я і зелені гілки дерев

— За церковним календарем святкують три дні на Троїцькому тижні (звідси й назва — Трійця), а в народному календарі Зелені свята тривають, починаючи з четверга Зеленого тижня і перші три дні Троїцького тижня, — розповідає Фактам Ніна Главацька, етнографиня, старша наукова співробітниця відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Музею під відкритим небом у Пирогові).

Православні священники на літургії одягають святкові шати зеленого кольору, а католицькі — білого. Основними символами Трійці у християн східного обряду є різнотрав’я і зелені гілки дерев. У Трійці поєдналися традиції і язичництва, і християнства.

Тиждень перед Трійцею називали «Зеленим», а ще «Клечальним» (клечання — зелені гілочки, якими прикрашають житло, щоб не розгубити добробут і щастя) та «Русальним». Клечальна неділя, Трійця, припадає на п’ятдесятий день після Великодня, її ще називають П’ятидесятницею.

Як все відбувалося? Зранку святково вдягнені люди прямували до церкви. Дівчата у білих сорочках, намистах, прикрашені стрічками, квітами. Кожна дівчина тримала в руках китицю полину, барвінку чи любистку. Після служби посвячували і робили обхід полів з хоругвами та священиком. «Благослови, Боже, святий хліб, най файно родить», — промовляв священик на Буковині і кадилом відганяв лихі сили. Подекуди на Зелені свята посвячували і криниці: починали зі спільної, а потім у кожному дворі.

Дівчата навішували на плодючі дерева зроблені з зелені вінки, щоб і самим мати плідну силу. Після обідні молодь збиралася коло церкви, поруч з якою була закопана жердина, заквітчана гіллям та квітами. Таке прикрашене дерево називали «явір», або «віха». Тут молодь водила хороводи, співала пісні. «Віха» — це і символ світового дерева, і своєрідний аналог представленого у європейських культурах «майського дерева», яке на межі весни і літа заносили з лісу у село, а разом з ним — процвітання і добробут. Домінантними у тлумаченні обряду встановлення «віхи» є декілька функцій: оберегова, поєднання світів; ушанування культу предків; ототожнення із власне рослинною символікою. Обряд встановлення «віхи» має закличний характер: у такий спосіб селяни сподіваються забезпечити хороший врожай.

На Зелені свята зазвичай цвіте жито, і саме тоді люди намагалися накликати врожай і захиститися клечанням від злих сил. З цією метою виконувалися хліборобські обряди, серед яких — водіння «тополі» (Полтавщина, Харківщина), «куща» (Рівненщина) та «верби» (Чернігівщина). Кожний з персонажів дійства — символічне уособлення врожаю. Дівчата гуртом прикрашали найвищу на зріст дівчину — «тополю» — хустками, намистом, стрічками та квітами, зі співами водили її селом і полями. «Тополя» вклонялася зустрічним, зичила доброго врожаю, за що господарі частували дівчат і давали подарунки — «тополі на стрічки». На Поліссі (на Рівненщині) у Зелений тиждень дівчата водили «куста» — дівчину з ніг до голови вбрану зеленими гілками і квітами.

Що категорично заборонено робити на Трійцю

Як і на інші свята, на Трійцю встановлювали заборони. Категорично не можна прибирання будинку (і взагалі праця — великий гріх), займатися садово-городньою роботою (копати, висаджувати, косити, обрізати або рубати дерева), бо як потривожити землю в день її іменин, то прийдуть біди і негаразди.

Треба уникати купання в річках-озерах — за повір’ями, в цей день нечиста сила може забрати людину у водоймах на дно.

Не вітається цього дня святкування весіль, але на Троїцькі гуляння можливо сватання.

Не годиться на свято гуляти поодинці в лісі або полях, бо нечисть може заплутати дорогу.

Погані слова на Трійцю недопустимі, як і сварки, претензії і провокації.

Здавна відомі прикмети свята і вірування. Так, якщо піде дощ, то можна розраховувати на щедрий врожай цього року, буде багато грибів, а як цього дня заграє сонечко, то літо буде спекотним та посушливим. Веселка на Трійцю — до щастя в домі.

Вважалося, що трави, зібрані на Трійцю, мають цілющу силу: відварами з них можна лікуватися весь рік. А здоров’я і красу можна продовжити, якщо вмитися росою. Жінки та дівчата традиційно зранку збирали її, промовляючи: «Свято Трійці Святої обдаровує красою: блиск в очах і волоссі, червоний відблиск на губах, шкіра оксамитова, а дума моя — світла».