Хантавірусна інфекція – це маловідоме захворювання для більшості українців захворювання, яке водночас становить реальну загрозу. Воно передається від гризунів, зокрема, мишей і може мати як легкий перебіг, так і тяжкі ускладнення. Детальніше про особливості цієї інфекції, її поширення та ризики розповіла журналістці УНН завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, професорка, докторка медичних наук, експерт за фахом мікробіології та епідеміології МОЗ України Наталія Олексіївна Виноград.
Хантавірусні інфекції поділяються на кілька груп залежно від географії поширення та клінічних проявів, пояснює професорка. Частина з них характерна для американського континенту, інша для Європи та Азії. Саме друга група є актуальною для України і становить потенційну небезпеку для нашого населення.
Ми маємо як медичну проблему дві великі групи хантавірусів. Ми їх називаємо інфекцією Старого світу та Нового світу. Це віруси, які мають різне географічне поширення, абсолютно відмінні закономірності свої. І ті, про які очевидно вас зараз цікавить – це кардіопульмонарний синдром, це є віруси, які поширені на американському континенті– наголошує Наталія Олексіївна.
В Україні поширена форма хантавірусної інфекції має назву “Геморагічна гарячка” з нирковим синдромом. Вона представлена кількома типами вірусів, які циркулюють у природному середовищі. За словами професорки, основним резервуаром інфекції є мишоподібні гризуни, які самі не хворіють, але переносять вірус.
Це є геморагічна гарячка з нирковим синдромом, яка теж неоднорідна за своїм видовим складом. Тут є Поуумала вірус, Доброва-Белград, Саареам. Вони мають за резервуар у природі мишоподібних гризунів. І з тваринки вірус виділяється в переважний спосіб з сечею, слиною і дуже мала доза достатня, щоб виникло захворювання– пояснює професорка.
Зараження відбувається переважно повітряно-пиловим шляхом або через контакт із зараженими продуктами чи водою. Вірус може тривалий час зберігатися у довкіллі, що підвищує ризик інфікування. Особливо небезпечними є місця, де накопичуються виділення гризунів.
Поширюється це захворювання повітряним шляхом, фекально-оральним механізмом передачі так само. І з урахуванням того, що миші є скрізь, то є така видова приналежність вірусів до певного виду мишей. Там, де є ці миші, вони не гинуть, але для людей це є особливо небезпечна інфекція– зауважила Наталія Олексіївна.
Перебіг хвороби може бути різним, і легкий, і вкрай важкий. Крім того, у деяких випадках симптоми цієї хвороби нагадують грип, що ускладнює діагностику. Водночас важкі форми можуть супроводжуватися серйозним ураженням нирок і загрозою для життя.
Наші, ті, що поширені по нашій території, мають значно нижчу летальність до 1%. Вони можуть проявлятися як гострі респіраторні інфекції, ураження дихальної системи чи травного тракту. Але класично це захворювання проходить п’ять фаз, і одна з них – коли блокуються нирки. У тяжких випадках стан пацієнта дуже важкий – наголошує професорка.
Водночас специфічного лікування чи вакцини проти хантавірусу наразі не існує. Медики застосовують підтримуючу та симптоматичну терапію. У складних випадках пацієнтам може знадобитися стаціонарне лікування або навіть діаліз.
Це непрості інфекції, бо немає вакцини проти них. Немає і специфічної терапії, яка б прямо діяла на вірус. Тому лікування симптоматичне і часто потребує стаціонарного нагляду. Але правильне ведення пацієнта дозволяє досягти одужання– каже Наталія Олексіївна.
Захворюваність має чітку сезонність і зростає у теплу пору року. Найбільші ризики пов’язані з контактами з гризунами або їхнім середовищем. До групи ризику входять як звичайні люди, так і представники окремих професій.
Є сезонність весняно-літньо-осіння. Це час, коли миші активні і мігрують ближче до людей. Ризик мають всі, хто контактує з контамінованими продуктами або пилом. Це можуть бути будівельники, лісники, військові або люди, які працюють у польових умовах– пояснює професорка.
Експертка наголошує на важливості профілактики та обережності. Основними заходами є захист під час контакту з потенційно зараженими поверхнями та контроль популяції гризунів, а у разі появи симптомів слід негайно звертатися до лікаря.
Маска, рукавиці, захист очей – це базові речі при контакті з місцями, де могли бути гризуни. Важливо проводити дератизацію і не допускати їх у житло. Якщо з’являється висока температура, біль, задишка, то потрібно негайно звертатися до лікаря – наголошує Наталія Олексіївна.
При цьому найнебезпечніші типи хантавірусів, які викликають важкі легеневі синдроми, в Україні не поширені. Вони характерні для інших регіонів світу та пов’язані з іншими видами гризунів. Саме тому ризики в Україні, хоча і реальні, але значно нижчі.
Ті віруси, які дають дуже тяжкі форми з високою летальністю, в Україні не поширені. Всі хантавіруси прив’язані до конкретних видів гризунів. У нас немає таких видів, тому і немає тих найнебезпечніших вірусів – зауважила професорка.
