Протягом двох десятиліть дослідники спостерігали, як члени групи шимпанзе Нгого з Національного парку Кібале в Уганді проводили свої дні, харчуючись фруктами та листям, відпочиваючи, пересуваючись та доглядаючи за шерстю у своєму тропічному лісі. Але ця стабільна спільнота згодом розпалася і поринула у багаторічне смертоносне насильство.
Про це пише Reuters, передає Інше ТВ.
Зараз дослідники описують перший чітко задокументований приклад того, як група диких шимпанзе розділилася на дві окремі фракції, одна з яких розпочала серію скоординованих атак проти іншої. Жертвами стали дорослі самці та немовлята, загалом загинуло 28 особин.
«Кусання, биття жертви руками, тягання, копання — переважно дорослі самці, але іноді в атаках беруть участь і дорослі самки», — сказав приматолог з Техаського університету Аарон Сандел, головний автор дослідження, опублікованого в журналі Science.
Дослідники почали вивчати шимпанзе Нгого в 1995 році. Це була найбільша відома група диких шимпанзе у світі, яка налічувала близько 200 особин. Зазвичай групи шимпанзе налічують близько 50 особин.
Дослідники давно знали, що шимпанзе нападають і вбивають членів сусідніх груп шимпанзе — по суті, незнайомців, — але це було інше.
«Мені важко змиритися з тим, що вчорашній друг перетворився на сьогоднішнього ворога. Самці з обох груп виросли разом, знали одне одного все життя, співпрацювали та допомагали одне одному, отримуючи від цього користь, — зазначив приматолог і старший автор дослідження Джон Мітані, почесний професор Мічиганського університету. – То чому ж розкол? Можливо, вони стали жертвами власного успіху, коли група розрослася до нестерпно великих розмірів».
Дослідники вважають, що дестабілізацію групи могла спричинити сукупність факторів. Її початкові великі розміри, ймовірно, посилили конкуренцію за їжу для всіх членів групи та конкуренцію серед самців за право спаровуватися з самками. Смерть семи шимпанзе у 2014 році на тлі ознак хвороби, можливо, порушила соціальні відносини, породивши ворожість.
У спільнотах шимпанзе домінують самці. Близько 2015 року, коли почалися напруження, відбулася зміна альфа-самця — найвищого за рангом шимпанзе у групі — коли шимпанзе на ім’я Джексон повалив іншого самця.
До розколу група була єдиною згуртованою спільнотою, хоча існували соціальні кластери. У 2015 році члени двох кластерів почали уникати один одного. Через кілька місяців після того, як у 2017 році хвороба забрала життя 25 шимпанзе, переважно немовлят, члени однієї з груп напали на Джексона, хоча він вижив. До кінця 2017 року сформувалися дві окремі групи, які отримали назви «Західна» та «Центральна».
Насильство, що сталося згодом, було вчинене Західною групою проти Центральної групи, починаючи з 2018 року.
Опубліковане дослідження охоплювало спостереження до 2024 року, за які було вбито сім дорослих самців і 17 дитинчат, загалом 24 особини. Насильство триває й досі. Минулого та цього року було вбито одного дорослого самця, одного підлітка-самця та двох немовлят, що збільшило кількість загиблих до 28. Багато шимпанзе зникли без явної причини, що наводить на думку про додаткові нереєстровані вбивства.
«Вони просто безжально б’ють і стрибають на жертву. Я був свідком випадків, які тривали менше 15 хвилин. Буває, що вони кусають, і якщо оглянути тіла жертв, можна побачити порізи. Але нічого такого, що могло б спричинити смерть. Натомість я завжди вважав, що дорослі жертви гинуть через внутрішні травми», — сказав Мітані. – Натомість одна доросла шимпанзе може вирвати дитинча з рук матері й швидко вбити його кількома укусами або травмувати ударом тупим предметом. Останнє може включати кидання дитинча на землю».
Західна група спочатку була меншою за розміром і територією, але зрештою перевершила Центральну групу в обох цих аспектах. Західна група, судячи з усього, не зазнала жодних втрат.
Хоча вчені вважали за краще не називати ці події «громадянською війною» — терміном, що має конкретне значення в контексті людських конфліктів, — вони побачили важливі подібності.
Дослідники відзначили один попередній приклад очевидного розколу спільноти шимпанзе, що супроводжувався смертельною агресією однієї фракції проти іншої, який стався в Танзанії в 1970-х роках. У тому випадку дослідники регулярно годували шимпанзе, змінюючи їхню природну поведінку, і спостерігали за ними лише в місці годування, що залишило багато питань без відповіді.
Шимпанзе та їхні близькі родичі бонобо є нашими найближчими еволюційними родичами. Але дослідники застерегли від проведення паралелей між насильством шимпанзе та поведінкою людей.
«Ми схожі в деяких аспектах завдяки нашій спільній еволюційній історії, але ми також принципово відрізняємося, оскільки змінилися протягом останніх 6–8 мільйонів років після того, як відокремилися від них», — сказав Мітані.
Як повідомляло Інше ТВ, У Миколаївському зоопарку померла одна із старожилок та засновниця родини шимпанзе Амбі
