Зовсім скоро годинники будуть переводити на годину вперед. Це зумовлено збільшенням світлового дня. Вперше такий перехід запровадили після Першої світової війни для економії. Чи є зараз у цьому необхідність та чи впливає переведення годинників на здоров’я — розбирався УНН.
Перехід на літній час традиційно відбувається в останню неділю березня. Цьогоріч це ніч із 28 на 29 березня: о 03:00 стрілки потрібно перевести на одну годину вперед. Через це ми спатимемо на годину менше, проте світловий день стане довшим. Сучасні смартфони та комп’ютери оновлять час автоматично, а от механічні годинники чи побутову техніку доведеться налаштовувати власноруч.
Переведення годинників вперше масово запровадили під час Першої світової війни для економії вугілля. Влітку сонце сходить дуже рано, коли люди ще сплять, тому зсув часу на годину вперед дозволяв ефективніше використовувати природне світло у вечірні години, суттєво зменшуючи потребу у штучному освітленні вулиць і фабрик.
В Україні сезонне переведення годинників запровадили ще у 1981 році, коли країна перебувала у складі СРСР. Після здобуття незалежності ця практика збереглася і діє дотепер.
Водночас дискусії щодо скасування переведення годинників тривають уже не перший рік, однак остаточного рішення наразі немає.
Сьогодні близько 140 країн вже відмовилися від переведення стрілок. Сучасні дослідження доводять, що економічний ефект у наш час став мінімальним.
Тим паче, що штучна зміна режиму ламає циркадні ритми, іншими словами — наш внутрішній біологічний годинник. Це знижує працездатність, погіршує концентрацію, підвищує рівень стресу та навіть провокує загострення серцево-судинних захворювань у перші тижні після переходу.
Тож варто за декілька тижнів до переходу лягати на 15-30 хвилин раніше. Це допоможе організму швидко пристосуватися до нових умов.
