Бізнесмен і мажоритарний власник Forbes Україна Артур Гранц подав позов проти адміністратора Telegram-каналу “Джокер” Романа Кравця через систематичний інформаційний булінг.
Про це повідомив керівник Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко, пише Унiан.
За його інформацією, Гранцу вдалося зібрати безпосередні докази того, що адміністратором каналу є саме Кравець.
“Це рідкість – адже анонімність і є головним захисним механізмом цього ринку. Оскільки юридична особа Telegram – компанія Telegram FZ LLC – зареєстрована в ОАЕ, справу розглядають саме там. Суд позов прийняв. Якщо Гранц виграє, Кравцю загрожують не лише значні фінансові втрати, а й реальне ув’язнення”, – заявив Біденко.
Біденко наголосив, що ця справа показова не лише з точки зору можливої відповідальності.
“Вона ще раз підтверджує очевидне: Telegram давно є повноцінним ринком, де інформаційний вплив відкрито монетизують, а переважна більшість учасників цього ринку не платить з цього жодних податків. Без договорів, без звітності, без зобов’язань”, – зазначив Біденко.
За його словами, однією з головних причин цієї проблеми є анонімність більшості Telegram-каналів, через яку неможливо встановити відповідальних за поширення маніпуляцій або кампаній з дискредитації.
“Хто пише ці тексти? Хто вирішує, кого сьогодні “топити”, а кого хвалити? Чиї гроші за цим стоять – політиків, бізнесу, зовнішніх гравців? Відповідей немає. А без імені, редакції та юридичного власника у публічному полі – немає й персональної відповідальності за брехню, маніпуляцію або кампанію дискредитації”, – говорить Біденко.
Серед необхідних кроків він, зокрема, назвав реєстрацію каналів із великою аудиторією як суб’єктів інформаційної діяльності, розкриття реклами та платного контенту, а також податкову відповідальність.
“По-перше, реєстрація каналів із великою аудиторією – скажімо, понад 50 тисяч підписників – як суб’єктів інформаційної діяльності. По-друге, розкриття реклами і платного контенту. Якщо канал отримує гроші за публікацію – читач має про це знати. Це не цензура, це базова прозорість, яку ЄС уже закріпив у Digital Services Act. По-третє, податкова відповідальність. Ринок Telegram-реклами в Україні – мільйони гривень на рік. Більша частина з них проходить поза будь-яким обліком. Це питання не лише медіаетики, а й прямої відповідальності фіскальних органів”, – вважає Біденко.
