Під час моніторингу узбережжя Чорного моря на території Національного природного парку “Тузлівські лимани” фахівці вперше виявили блакитного краба (Callinectes sapidus).
Про це повідомив начальник науково-дослідного відділу парку Іван Русєв.
-Обстежуючи узбережжя Чорного моря протягом декількох днів, коли штормило з різних напрямів, було виявлено багато загиблих птахів і різних викидів гідробіонтів.
Національний природний парк “Тузлівські лимани” є морським нацпарком і єдиним неокупованним московитами нацпарком на всієї двотисячікілометрової протяжності Азово-Чорноморського узбережжя України. Дякуючи ЗСУ, НПП”Тузлівські лимани” единий морській нацпарк в Україні, де під час війни, можна постійно вести моніторинг узбережжя Чорного моря і фіксувати наслідки від орди.
І ось, зараз, під час чергового моніторингу, вперше на території нашого нацпарка нами вивлено блакитного краба (Callinectes sapidus). Він дійсно вже живе у Чорному морі, хоча він і не є його корінним мешканцем.
Як же він потрапив до нас? Це вид-вселенець. Його батьківщина — атлантичне узбережжя Америки (від Канади до Аргентини). Вважається, що до Чорного моря він потрапив разом із баластними водами кораблів або просто мігрував через Середземне та Мармурове моря, де він вже мешкає.
Блакитний краб любить лимани та прибережні зони моря з невеликою глибиною і невисокою солоністю. Хоча цей краб виглядає дуже гарно (його клешні мають характерний яскраво-блакитний колір) і є делікатесом, для екосистеми Чорного моря він є інвазивним видом і є небезпека для чорноморського біорізноманіття, а саме:
– Він набагато більший і агресивніший за місцевих крабів (наприклад, трав’яного чи кам’яного, або плавунця), тому буде витісняти їх.
– Всеїдність – він їсть майже все — молюсків, дрібну рибу та водорості, що може впливати на баланс місцевої флори та фауни.
– Остання пара ніжок сплющена і нагадує весла, що робить його чудовим плавцем для швидкого пересування.
– Блакитний краб дуже витривалий. Він може виживати у воді з низьким вмістом кисню та при значних коливаннях солоності, що робить Чорне море для нього цілком комфортною оселею, – пише науковець.
Що ж, робимо висновки: якщо попадеться – блакитних їмо, аборигенів відпускаємо, даємо їм шанс.
