В Україні не всі виборчі дільниці в робочому стані для голосування на них. Але і з системою самих виборів є проблеми.
Про це “Радіо Свобода” повідомив заступник голови Центральної виборчої комісії (ЦВК) України Сергій Дубовик.
– Західні медіа пишуть про те, що українська влада збирається провести вибори та референдум одночасно. Цю інформацію, до речі, президент Володимир Зеленський не спростовував. Тож у мене запитання до вас: чи можливо поєднати вибори і референдум?
– З точки зору сучасного законодавства, яке діє – ні. Теоретично це можливо, але для цього потрібно змінювати Виборчий кодекс і закон про всеукраїнський референдум.
– Тоді чи розглядається такий сценарій розвитку подій? Можливо, про це йдеться на робочій групі, яка розробляє законодавчу базу для виборів?
– Ні, робоча група опрацьовує питання проведення президентських виборів і виборів народних депутатів України. Щодо всеукраїнського референдуму – наразі нічого не розробляється.
– Ви сказали, що теоретично це можливо за умови зміни законодавства. Що саме потрібно змінити, які напрацювання потрібні, щоб провести референдум і вибори одночасно?
– Логіка виборчого законодавства, яка була ухвалена до повномасштабного вторгнення, базувалася на тому, що всі вибори мають бути розведені в часі. Тобто вибори президента України, народних депутатів України, місцеві вибори та референдумні процеси.
Після скасування воєнного стану можливе внесення змін до чинного законодавства, зокрема усунення в законі про всеукраїнський референдум вимоги щодо неможливості його суміщення з виборчими процесами. І лише тоді можна буде говорити про можливе об’єднання цих процесів.
– Але за це ще не бралися? Тобто напрацювань немає?
– Ні.
– До речі, ще хотіла запитати: чи можливо провести референдум в умовах воєнного стану як окреме голосування?
– На сьогодні законодавство це виключає. Оскільки щодо референдумних процесів прямих вказівок у Конституції немає, теоретично можливо все. Але чи можливо це з дотриманням міжнародних стандартів, зокрема стандартів Ради Європи, які є для нас базовими, – навряд чи.
– Андрій Магера (колишній заступник голови ЦВК України – ред.) говорив, що питання мирної угоди не може бути винесене на всеукраїнський референдум. Як ви це оцінюєте?
– Питання в тому, що мирна угода, якщо це буде міждержавна угода, має бути ратифікована Верховною Радою України. Теоретично, за народною ініціативою, відповідний законопроєкт міг би бути винесений на всеукраїнський референдум з урахуванням вимог закону про всеукраїнський референдум.
Але це довготривала процедура, і навряд чи в нинішньому форматі референдумного законодавства це буде можливим.
Я не можу сказати, яким буде зміст цієї угоди. Чи передбачатиме вона зміну нашої території. Якщо йтиметься про територіальні поступки країні-агресору, тоді це зовсім інша процедура – вона ініціюється Верховною Радою України. Але я не думаю, що йтиметься саме про це.
На жаль, чинний закон про всеукраїнський референдум не передбачає формату консультативного референдуму, ініційованого вищими органами державної влади, якщо це прямо не передбачено Конституцією. Так само не передбачено формату національного опитування.
Можливо, законодавець піде таким шляхом, але на сьогодні жодних пропозицій – ані від народних депутатів України, ані від інших органів державної влади – щодо цього немає. Принаймні, мені про це невідомо.
– З референдумом розібралися. Інше питання – вибори у воєнний час. Українські медіа з посиланням на власні джерела, зокрема «РБК-Україна» і «Дзеркало тижня», пишуть, що українська влада теоретично розглядає варіант проведення виборів у період воєнного стану.
Чи бачите ви сьогодні механізми, за яких це може відбутися? Чи існує дієвий механізм для проведення виборів у воєнний час? Чи може він з’явитися?
– Українська влада, принаймні в особі Верховної Ради України як вищого законодавчого органу, розглянула і взяла за основу пропозиції Центральної виборчої комісії. Вони передбачають проведення виборів через шість місяців після скасування або завершення воєнного стану.
