Ці паразити проникають через шкіру та осідають в крові, а їхні яйця накопичуються в печінці, легенях і статевих органах. Хвороба може залишатися непоміченою роками.
Йдеться про шистосомоз, або “молюскову гарячку” — паразитарне захворювання, яке може еволюціонувати так, що контроль над ним стане складним, попереджає ВВС.
Щороку лікування від цієї хвороби отримують близько 250 мільйонів людей, більшість із них живуть в Африці, де поширені специфічні види равликів — переносники паразита.
Проте випадки зараження вже зафіксовано в 78 країнах світу, зокрема в Китаї, Венесуелі та Індонезії.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попереджає: мутації паразита можуть дозволити йому поширюватися в нові регіони, що робить проблему глобальною.
ВООЗ називає ситуацію загрозою світового масштабу.
Що таке молюскова гарячка
Це хвороба, яку можна підхопити під час контакту з водою, зараженою личинками равликів.
Личинки виділяють ферменти, що руйнують шкіру, і буквально проникають у тіло. Там вони розвиваються у дорослих особин і оселяються в кровоносних судинах. Самиці відкладають яйця.
Частина яєць виводиться з організму із сечею або калом, але багато з них залишаються в тканинах.
Імунна система намагається їх знищити — і при цьому ушкоджує навколишні здорові тканини. Це може призвести до серйозних уражень органів.
Іноді яйця паразита осідають у малому тазі й статевих органах. Це стан називають урогенітальним шистосомозом.
Він може викликати болі в животі, онкологічні захворювання і в тяжких випадках призводити до смерті.
Лікування існує — це протипаразитарні препарати, які ВООЗ рекомендує щороку давати дітям та людям, що працюють у сільському господарстві або рибальстві.
Однак нові форми паразита можуть ухилятися від звичного лікування, попереджає професорка Джанеліса Мусая з Малаві.
“Верхівка айсберга”
Що спричиняє повторні спалахи хвороби? Дослідження показують: паразити, які вражають людей і тварин, схрещуються, утворюючи нові “гібридні” форми.
Ці гібриди можуть заражати і людей, і тварин, що ускладнює контроль над поширенням хвороби. Науковці знали про схрещування паразитів, але не були впевнені, чи гібриди здатні розвиватися поза організмом господаря.
Щоб перевірити це, дослідники зібрали зразки у людей і тварин у різних громадах Малаві. Результати показали: 7% протестованих паразитів виявилися гібридами. Це значно більше, ніж очікували вчені.
“Якщо передача продовжиться в природі, це серйозна проблема”, — зазначає Мусая.
Науковиця попереджає: дослідження охоплювало лише обмежені райони, тому виявлені гібриди можуть бути “лише верхівкою айсберга”. З часом вони можуть витіснити первинні форми паразита.
Небезпека для статевих органів
Гібридні паразити можуть заражати статеві органи людини.
Діагностувати такі випадки складніше: яйця гібридів під мікроскопом відрізняються від звичайних. Симптоми можуть помилково приймати за інфекцію, що передається статевим шляхом.
Якщо хворобу не лікувати, урогенітальний шистосомоз призводить до уражень статевих органів, безпліддя та підвищує ризик зараження ВІЛ.
Для жінок наслідки особливо важкі: соціальні та репродуктивні проблеми можуть бути руйнівними.
“Уявіть, якщо жінка не може мати дітей. У нашій культурі народження дитини дуже важливе, і люди починають засуджувати. Це справді страшна й сумна хвороба”, – каже Мусая.
Глобальна загроза
Гібридні паразити можуть допомогти шистосомозу закріпитися в нових регіонах. Кліматичні зміни, міграції та туризм сприяють поширенню хвороби, а гібриди ускладнюють її контроль.
Вогнища гібридів вже зафіксовані у південній Європі.
“Це глобальна проблема”, — наголошує Амаду Гарба Джирмай, керівник програми ВООЗ із контролю шистосомозу.
ВООЗ змінює стратегію, щоб протистояти новій загрозі: цього року планується випуск нових рекомендацій щодо боротьби з паразитами у тварин, а міжнародні повідомлення про гібридні форми вже розіслані країнам.
Програми масового протипаразитарного лікування раніше дозволили скоротити випадки шистосомозу на 60% з 2006 по 2024 рік.
Подальший прогрес залежить від фінансування — його обсяг знизився на 41% між 2018 і 2023 роками.
Втім Мусая не втрачає надії.
“Ми можемо подолати цю хворобу. Але це не справа однієї людини. Ми маємо діяти на випередження: бачимо проблему — тож вирішуймо її вже зараз”, — каже вона.
