Команда дослідників з Норвезької бізнес-школи разом із колегами провела експеримент, у якому взяли участь 253 дорослі людини. Учасники переважно проживали у Великій Британії, Південній Африці, Сполучених Штатах та Канаді. Середній вік респондентів становив приблизно 49 років, а більшість мала університетську освіту, пише 24 Канал з посиланням на Futurism.
Автори роботи, опублікованої у науковому журналі Applied Cognitive Psychology, вирішили дослідити саме феномен віри у “приховування правди”. Це переконання полягає у тому, що могутні організації та структури нібито свідомо замовчують істину від решти світу, а розгледіти реальність здатні лише обрані.
Адріан Фернхем, професор психології та провідний автор дослідження, зазначив, що протягом останнього десятиліття опублікував близько двадцяти наукових робіт про теорії змови. Однак мало хто з науковців раніше розглядав саме перспективу “приховування” з погляду тих, хто вірить у змови.
Для вимірювання схильності до конспірологічного мислення дослідники розробили спеціальну шкалу з десяти пунктів. Учасники оцінювали своє ставлення до тверджень на кшталт того, що політики зазвичай не повідомляють справжніх мотивів своїх рішень, або що державні агентства уважно стежать за всіма громадянами.
Також респонденти проходили тест High Potential Trait Indicator, який оцінює шість особистісних характеристик, зокрема конкурентоспроможність та толерантність до невизначеності.
Головним чинником, який корелював із вірою у теорії змови, стала низька толерантність до невизначеності.
Іншими словами, люди, які відчувають дискомфорт у ситуаціях, коли не мають усіх відповідей, виявилися більш схильними підтримувати конспірологічні ідеї. Коли вони стикаються зі складними та багатогранними подіями, які важко зрозуміти навіть експертам, вони радше приймають спрощене пояснення теорії змови, навіть якщо воно помилкове.
Другим важливим фактором стало сприйняття світу як несправедливого місця. Ті учасники, які вважали, що світ влаштований несправедливо від природи, частіше підтримували ідеї про таємні групи, які керують подіями за лаштунками.
Дослідники також виявили певні демографічні та ідеологічні закономірності, хоча їхній вплив був меншим:
Молодші учасники виявилися дещо більш схильними до конспірологічного мислення порівняно зі старшими.
Жінки також показали трохи вищу тенденцію підтримувати такі погляди.
Релігійні люди та ті, хто ідентифікував себе як консерватори, частіше схилялися до віри у теорії змови.
Чи залежить віра в конспірологію від освіти?
Найбільш несподіваним відкриттям стало те, що рівень освіти учасників зовсім не впливав на їхню схильність вірити у конспірологічні теорії. Наявність університетського диплома не захищала людину від таких переконань.
Це спростовує поширений стереотип про те, що прихильники теорій змови – це неосвічені або недостатньо розумні люди, що є досить доброю новиною для таких людей.
Науковці припускають, що теорії змови виконують певну психологічну функцію для деяких людей. Коли індивід стикається з невизначеністю або відчуває втрату контролю, це викликає тривогу. Прийняття теорії змови може запропонувати зрозуміле пояснення незрозумілих подій, що допомагає зменшити дискомфорт від невизначеності.
Віра у несправедливість світу також відіграє важливу роль. Якщо людина переконана, що світ влаштований несправедливо, вона може відчувати безпорадність. Теорії змови у такому випадку підтверджують ці почуття, пояснюючи нещастя діями зловмисників, а не випадковістю. Набагато легше звинуватити в своїх негараздах таємний уряд, рептилоїдів, Бога чи Сатану, ніж визнати свої власні помилки чи фактичну реальність світу.
Люди з низькою толерантністю до невизначеності часто демонструють специфічні когнітивні патерни, кажуть автори роботи на сторінках PsyPost. Вони намагаються уникати невизначеності, дотримуючись жорстких або спрощених інтерпретацій подій. Теорії змови зазвичай чітко розмежовують “хороших” жертв та “злих” винуватців, що приваблює такий когнітивний стиль.
Дослідники визнають певні обмеження своєї роботи. Вибірка була відносно невеликою, а учасники переважно представляли професіоналів середнього віку.
Для підтвердження результатів потрібні додаткові дослідження з більшою та різноманітнішою групою респондентів. Автори планують продовжити вивчення того, як люди відкривають для себе теорії змови та формують спільноти однодумців.
