Верховна Рада внесла зміни до закону і вилучила російську з переліку мов, що підлягають захисту в Україні за Європейською хартією.
За відповідний закон (№14120) 3 грудня проголосували 264 депутати. Наразі документ передано на підпис спікеру парламенту.
Його також має підписати президент.
Відтепер положення Хартії регіональних або міноритарних мов в Україні не розповсюджуватиметься на російську.
У Раді провели голосування у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії мов.
Що було не так з перекладом? Про це пише ВВС.
Як пояснює міністерка культури Тетяна Бережна, у попередньому перекладі базовий термін “regional or minority languages” був переданий некоректно.
Його переклали з російської, а не з англійської чи французької мов, які є оригінальними для документа. Через це слово “minority” тлумачили як “національна меншина”, хоча в оригіналі воно означає “чисельна меншість” тих, хто говорить мовою, а не етнічну групу.
На думку міністерки, це давало простір для маніпуляцій і спроб послабити статус української мови, чим користувались росіяни.
“Ми це виправили. Тепер український переклад відповідає автентичному змісту Хартії. То ж можемо по-справжньому захищати ті мови, які цього потребують. Водночас посилювати українську як державну”, – заявила Тетяна Бережна.
З переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення, також вилучили молдавську – у зв’язку з визнанням румунської державною мовою у Республіці Молдова.
У новій редакції закону “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов” в Україні діятиме захист для таких мов: білоруської, болгарської, гагаузької, івриту, ідишу, караїмської, кримськотатарської, кримчацької, німецької, новогрецької, польської, ромської, румейської, румунської, словацької, угорської, урумської та чеської.
Як зазначалось у пояснювальній записці до законопроєкту, виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Європейською хартією мов.
У записці до закону йдеться, що російська на сьогодні в Україні, внаслідок свого панування упродовж кількох століть, залишається найуживанішою мовою національних меншин, немає підстав вважати, що їй щось загрожує.
У Києві більшість дітей у школах говорять російською на уроках і на перервах. Про це нещодавно заявив заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко. Він назвав ситуацію з дотриманням мовного закону в школах загрозливою.
Результати недавніх досліджень показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Для порівняння, середня цифра по Україні – 14% на уроках та 21% – на перервах.
Під час опитування учні зазначили, що й самі спілкуються недержавною мовою на уроках (66%) та на перервах (82%). Загалом по Україні ці цифри також нижчі: на уроках – 40%, на перервах – 52%.
При цьому лише 18% столичних школярів зазначили, що говорять виключно українською.
Результати опитування спричинили бурхливе обговорення в Україні і Росії. Ці дані підхопила російська пропаганда. Ідеолог “русского мира” Костянтин Малофєєв встиг заявити про провал “десятиріччя викорінення мови”, подякувавши українським сім’ям за збереження російської.
В країні говорять про відкат до російської через, можливо, “втому”, і захисні механізми психіки.
Психологиня Ольга Голубуцька вважає, що діти також легко підпадають під вплив.
Коли вчитель на уроці говорить про важливість мови, а на перерві переходить на російську — це катастрофа для довіри. Дитина зчитує це як лицемірство: “Дорослі самі не вірять у те, що кажуть”.
Як змінювалась частка російської
На початку року опитування про застосування мови провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
За його результатами, 63% респондентів зазначили, що вдома спілкуються українською мовою. При цьому російською мовою 13%, а ще 19% відповіли, що в рівній мірі спілкуються українською і російською.
У порівнянні з 2020 роком, частка тих, хто спілкується українською мовою, зросла – з 52% до 63%. А тих, хто спілкується російською, поменшало – з 25% до 13%. Частка тих, хто спілкується обома мовами, практично не змінилася – 18% у 2020 році і 19% у 2025.
Також під час опитування ставили питання, чи має вивчатися в школах російська.
58% відповіли, що її не треба вивчати взагалі, а 29% зазначили, що російську треба вивчати на такому ж рівні або менше, ніж інші іноземні мови.
6% респондентів вважають, що на російську треба виділяти менше часу, ніж на українську, але більше, ніж на інші іноземні мови, і лише 3% – що вивченню російської треба приділяти стальки ж часу, скільки й української.
Цифри демонструють зміни у порівнянні з 2019 роком: тоді 8% опитаних вважали, що російську не треба вивчати взагалі, 25% – що її вивчення має відбуватися на рівні з іншими іноземними мовами або менше, 26% – що вивченню російської треба приділяти менше часу, ніж українській, але більше, ніж іншим іноземним мовам, і 30% були переконані, що російська має вивчатися на рівні з українською.
